Ядерна безодня: що очікує на людство, якщо натиснуть червону кнопку

Якщо ви бачите грибоподібну хмару у місці ядерного вибуху, наведіть на неї витягнуту руку і підніміть великий палець вгору. Ядерний гриб менший, ніж великий палець? Все більш-менш добре. Якщо ж ні – вам залишилося хіба що попрощатись.

Завдяки комп’ютерній грі Fallout ця інструкція стала притчею, а стикер із нею – брендом. Хоча насправді її й не поширював уряд США, але, як виявили дослідники, вона дійсно може врятувати ваше життя.

За останні два роки навіжений російський диктатор Володимир Путін та його поплічники регулярно погрожували застосуванням "ядерки". Додайте розміщення ядерної зброї у Білорусі, провокації росіян на ЗАЕС.

Не забудьте також погрози терористичної організації Вагнера в бік Польщі та країн Балтії. Якщо російсько-українська війна пошириться на країни НАТО, може бути застосована 5 стаття колективного договору безпеки. Це гарантована Третя світова війна. В таких умовах ядерний конфлікт вже не здаватиметься чимось неможливим.

Вже зараз годинник "судного дня" показує за 90 секунд до опівночі. "Ми живемо у час небаченої небезпеки", – зазначається в описі. Ближче ще не було. Під час холодної війни та Карибської кризи 1962 року він показував за сім хвилин до опівночі.

Проте не панікуймо. Спробуємо поставитись до ядерного питання максимально практично. Ми, звісно, навчені Голлівудом, що ядерну катастрофу переживуть хіба лише щури та людоїди. Але чи так це насправді? Можливо, ядерна війна зовсім не означає кінець людства.

Нова історія LIGA.net - про те, чи вдасться нам вижити, якщо червону кнопку таки натиснуть.

Історія написана разом з екскомандувачем армії США в Європі генералом Беном Годжесом, а також найкращими експертами-ядерниками із Сорбонни, університетів Колорадо, Рутгерса, Каліфорнії (MIIS), центру дослідження нерозповсюдження (CNS), аналітичного центру RAND, Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) та організації Physicians for Social Responsibility, яка стала лауреатом Нобелівської премії миру у 1985 році.

Шанс є завжди

Ми всі знаємо, що ядерні держави намагаються випередити одна одну за кількістю та потужністю ядерних боєголовок. Скільки в них потужності насправді – достеменно знають хіба міністерства оборони тамтешніх країн. Проте вплив цих бомб цілком можна уявити.

На Хіросіму 6 серпня 1945 року американці скинули бомбу "Малюк" у 15 кілотонн, на Нагасакі 9 серпня – бомбу "Товстун" у 21 кілотонну. 

Вибухову силу цієї зброї важко усвідомити. Підраховано, що за час Другої світової війни (ДСВ) всі армії світу підірвали вибухівки в еквіваленті близько 3 мегатонн.

Зараз кожен із британських підводних човнів Trident на 40 боєголовок сумарно перевозить 4 мегатонни. Тобто кожен з них може спричинити більше вибухових руйнувань, ніж це було під час усієї ДСВ.

Американські бомби знищили не менше 140 000 людей у ​​Хіросімі та 73 000 у Нагасакі. В це число входять загиблі від ударної хвилі та випромінювання. Це 30% всіх, хто був в епіцентрі вибуху (коло діаметром до півтора кілометра), ще 30% отримали променеві ураження різного ступіню. 

Якби ми програли війну, нас би всіх переслідували як військових злочинців", – каже Кертіс ЛеМей, начальник штабу ВПС США, який керував бомбардуванням Японії в серпні 1945 року.

Проте атомне бомбардування не означає автоматичну смерть всіх жителів міста. 260 000 жителів Хіросіми та Нагасакі вижили. Серед них упродовж наступних років захворіли на рак приблизно 850, а на лейкемію – менше 100 людей.

Спеціалісти орієнтовно нараховують у світі 12 500 одиниць ядерної зброї. 89% припадають на США та Росію. Згідно з оцінками Arms Control Association за 2023 рік, 5889 – у Росії, 5244 – у США. Це число включає ракети всієї "ядерної тріади" (шахти на суходолі, стратегічні бомбардувальники, атомні підводні човни).

Однак порівнювати наявні ядерні арсенали із бомбою в Хіросімі недоречно, каже LIGA.net генерал Бен Ходжес, екскомандувач армії США в Європі.

"Тактична ядерна зброя, яку мають росіяни, може бути дуже, дуже малопотужною, призначеною або для руйнування інфраструктури, або для створення проломів у захисті. Тому люди не мають робити помилкове припущення, що кожна ядерна зброя буде подібна до Хіросіми", – говорить у розмові з LIGA.net генерал.

До речі, вплив атомної зброї в будь-якому місці на планеті можна змоделювати на симуляторі. 

Також облік ядерної зброї у кожній країні проводить Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI). Точна кількість ядерної зброї, якою володіє кожна країна, є національною таємницею. Це вносить корективи в розрахунки і оцінки, розповідає LIGA.net експертка аналітичного центру RAND Ребекка Спенсер.

"Більшість держав, які мають ядерну зброю, майже не надають інформацію про розміри своїх ядерних запасів. З 2010 до 2018 року Сполучені Штати розкривали загальний розмір своїх запасів, але у 2019 році Трамп припинив цю практику", – каже Спенсер.

Близько 9500 боєголовок містяться у військових арсеналах. Приблизно 3800 розгорнуті в оперативних силах. З них приблизно 2000 готові до використання в найкоротші терміни.

Важко точно підрахувати, наскільки руйнівним є світовий ядерний арсенал. Багато сучасної зброї Росії та США є термоядерною та має вибухову потужність у 100 кілотонн, 300 кілотонн або й більше. 

Для прикладу, за даними NukeMap, скидання ядерної бомби потужністю 100 кілотонн на Нью-Йорк може призвести до загибелі майже 600 000 людей.

Проте уявімо, що Третя світова – це не тотальна ядерна війна з винищенням всього і вся, але обмежений ядерний конфлікт, коли кожна зі сторін обережно використовує ядерні удари. Скажімо, вибухнуло 5-10 ядерних ракет. Як це вплине на людство?

Перший сценарій: обмежена ядерна війна – 5-10 ударів

Група дослідників Прінстонського університету змоделювала гіпотетичний перебіг ядерної війни між Росією та США. 

позиції збройних сил США та Росії, планів ядерної війни та цілей ядерної зброї. Показано еволюцію ядерного конфлікту від тактичної до стратегічної фази. 

Симулятор починається в контексті умовного конфлікту. У надії зупинити наступ США і НАТО (у моделюванні не повідомлено, звідки він відбувається) Росія запускає першу ядерну ракету з літака поблизу Калінінграда до локації на кордоні Польщі та Німеччини.

Генерал Бен Ходжес у розмові з LIGA.net каже, що до такого розвитку подій США та НАТО готові з періоду холодної війни.

"Всі наші військові постійно тренуються, щоб надіслати сигнал Кремлю, що ми готові. Ми постійно працюємо із союзниками, збільшуємо протиповітряну та протиракетну оборону. Ще коли я був лейтенантом у 1981 році в Західній Німеччині під час холодної війни, ми щодня були готові воювати проти СРСР, якщо той нападе", – розповів він.

Тож у відповідь НАТО скеровує літак з ядерною боєголовкою на Калінінград. Це, можливо, будуть перші ядерні бомби, які вибухнуть на європейському континенті. 

Наслідки для екології

Наслідки обмеженої ядерної війни для людства можуть бути відчутними, навіть якщо у короткій перспективі це не призведе до глобальних змін на планеті. Доктор Алан Робок свого часу виступав за заборону одиничних ядерних випробувань у США, бо медики довели, що навіть вони мають вплив на новонароджених.

Висновок про вплив одиничних ядерних випробувань на дітей зробила група лікарів під керівництвом доктора Венді Нембхард із університету Арканзасу. Вони дослідили поширеність вроджених дефектів серед немовлят, народжених жінками з Маршаллових островів. Свого часу саме там США проводили ядерні випробування з 1946-го до 1958 року.

"Перший ефект – це вбивство людей у зоні вибуху. Навіть крихітна ядерна зброя може вбити 100 000 людей у невеликому місті", – розповів LIGA.net доктор Браян Тун, професор університету Колорадо. 

Рослини і тварини згорять в епіцентрі вибуху, і, ймовірно, помруть у місцях найбільшої концентрації радіонуклідів. Період напіврозпаду радіоактивних елементів, які містяться в атомних бомбах, як-от плутонію-239, становить 24 000 років, а урану-235 – 700 млн років. 

Від альфа-випромінювання захищає аркуш паперу, від бета – екран зі скла або плексигласу, від гама – декілька сантиметрів свинцю, вольфраму або декілька метрів бетону.

Екологічні наслідки застосування ядерної зброї для українського читача красномовно ілюструє Рудий ліс. Він розкинувся навколо Чорнобильської АЕС на площі 10 км².

Після трагедії у 1986 році на його території випав ізотоп плутонію. Його частково поглинули дерева і померли, пофарбувавши свої крони у рудий колір. Саме на території закопаного Рудого лісу вирили траншеї російські окупанти та отримали дози опромінення під час боїв за Київ у лютому 2022 року. 

Наслідки для економіки

Навіть одна ядерна бомба матиме надзвичайний руйнівний ефект, говорить LIGA.net доктор Ференц Дальнокі-Вереш. Для ілюстрації своїх слів він наводить приклад із шокуючим вибухом у Бейруті кількома роками раніше, який мав лише 10% від потужності хіросімської бомби.

"Чи то ракета 0,5 кілотонн, 1 кілотонна, 10 кілотонн – це буде катастрофічно. Одна сучасна бомба W88 на американській ракеті має потужність приблизно 455 кілотонн. Це тоннаж корабля Evergreen Ace. А тепер уявіть, що кожна балістична ракета Trident D5 несе десять таких бомб W88", – розповідає доктор Ференц.

Ефект для світових економік навіть від обмеженого застосування ядерної зброї буде значний, пояснив у розмові LIGA.net генерал Ходжес.

"Наслідки будуть від будь-якого застосування ядерної зброї. Навіть якщо це буде просто тактична ядерна зброя, люди очікуватимуть гіршого. Китайці не просто так спиняють росіян – бо застосування ядерної зброї спричинить хвилі в глобальній економіці, як хвилі у воді, в яку кинули камінь. Це вплине на багатьох людей", – каже генерал.

Місця, де застосують ядерну зброю, будуть спустошені багато років, розповів LIGA.net директор програми SIPRI зі зброї масового знищення Вілфред Ван.

"Якщо говорити про економіку, то там, де вибухнуть ядерні ракети, на десятиліття утворяться пустки. Тому уявити, які будуть наслідки – неможливо", – зауважив доктор Вілфред Ван.

Наслідки для людства

Навіть поодинокі випадки застосування ядерної зброї матимуть катастрофічні гуманітарні наслідки, розказали LIGA.net в Міжнародному Червоному Хресті.

В наукових моделях одиничний випадок застосування ядерного арсеналу призводить до ефекту доміно, що матиме руйнівні наслідки для світоустрою. Про це також свідчить моделювання науковців, пояснює LIGA.net доктор Ференц Дальнокі-Вереш та підкріплює свої слова посиланням на книгу "The Devastating Effects of Nuclear Weapons".

"Невелика кількість випадків використання ядерних ракет, імовірно, переросте у більш масштабний обмін ядерною зброєю", – каже доктор LIGA.net.

Проте за обмеженої ядерної війни світоустрій та наявні держави збережуться, переконаний генерал Ходжес: "Я впевнений, що усі наші столиці, зокрема і Київ, продумавали процедури, якщо проти них застосують ядерну зброю. Тому я певен, що уряди все одно зможуть виконувати свої обов’язки".

Другий сценарій: масштабна ядерна війна – сотні боєголовок

За моделлю Прінстонського університету, масштабна ядерна війна між Росією та НАТО почнеться з ескалації попереднього конфлікту і після першого обміну одиничними ударами. Тепер рахунок йтиме не на десятки, а на сотні ракет.

Згідно з моделлю, Росія відправить 300 одиниць ядерного вантажу за допомогою літаків і ракет малої дальності, щоб вразити бази і наступальні війська НАТО. Відповідь НАТО складе приблизно 180 ядерних боєголовок з літаків. Безпосередні втрати обох сторін досягнуть 2,6 млн людей за перші три години такої війни.

Наслідки для екології

Що потужніша ядерна зброя, то вона смертоносніша. Відповідно, більш відчутними будуть наслідки для екології, економіки та держав, каже LIGA.net доктор Браян Тун, професор університету Колорадо.

"250 боєголовок, використаних у війні між Індією та Пакистаном, можуть вбити 50-150 млн людей, залежно від того, чи їх потужність буде 15 кілотонн чи 100 кілотонн", – каже професор.

Вірогідніше за все, широке застосування ядерної зброї викличе глобальне похолодання. Через це може настати масштабний голод, каже Ференц Дальнокі-Вереш і посилається на дослідження.

"Проведені оцінки показують, що кількість смертей через відсутність продовольчої безпеки становить 2 млрд для сценарію індійсько-пакистанського конфлікту (масштабної ядерної війни) та 5 млрд у повномасштабному сценарії", – каже науковець у розмові з LIGA.net.

З доктором погоджується і аналітикиня центру RAND Ребекка Спенсер. 

"У разі використання 100 ядерних боєголовок (5 Tg) між Індією та Пакистаном агропродуктивність може знизитися на 10-40% протягом кількох років після війни. 2 млрд людей можуть вмерти від голоду", – каже дослідниця.

Наслідки для економіки

Катастрофічні наслідки масштабної ядерної війни вплинуть на весь світ, запевняє LIGA.net Джасмін Оуенс, помічник директора програми відмови від ядерної зброї організації Physicians for Social Responsibility (PSR).

"Якщо впаде інфраструктура, будуть зруйновані й лікарні, а ті, що залишилися, будуть перевантажені. Ніхто не зможе прийти на допомогу. Це вплине на весь світ," – каже Оуенс.

Декілька років тому неможливість допомогти у разі масштабної ядерної війни визнав, зокрема, і Міжнародний Червоний хрест.

Масштабної ядерної війни економіки країн можуть не пережити, пояснює LIGA.net доктор Ференц Дальнокі-Вереш. 

"Кількість жертв і наслідки для здоров’я зростатимуть, дефіцит медичних засобів і персоналу посилюватиметься, а економіки уражених ядерною зброєю країн або значно погіршаться, або зазнають повного краху", – каже доктор.

Наслідки для людства

Держави та міжнародні системи не готові до масштабної ядерної війни, каже доктор Вілфред Ван LIGA.net.

"Немає жодної окремо взятої держави у світі, а тим паче міжнародної системи, щоб ефективно реагувати на наслідки використання ядерної зброї. Гуманітарна система просто не готова до таких подій. Щось схоже ми бачили під час стихійних лих, але від ядерної зброї це було б набагато гірше", – говорить у розмові LIGA.net директор програми SIPRI.

Масштабна ядерна війна, ймовірно, може закінчитися колапсом держав, пояснює доктор Дальнокі-Вереш. 

"Малоймовірно, що державні інституції збережуться. Ті, хто пережив тотальну війну, сформують ізольовані громади, міжнародна допомога буде малоймовірною", – каже він.

Третій сценарій: повномасштабна ядерна війна – тисячі боєголовок

У культовому фільму Стенлі Кубріка "Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватися і полюбив бомбу" пояснювались гіпотетичні наслідки повномасштабної ядерної війни.

Головний антагоніст – один американський генерал – бажає почати її першим, бо комуністи "хочуть вкрасти життєві соки американців". Тому він скеровує ескадрилью стратегічних бомбардувальників B-52 з ядерними бомбами на СССР.

Основні протагоністи протягом усього фільму намагаються скасувати рішення, бо це запустить "Машину судного дня", яка відповість США всім наявним ядерним боєзапасом СССР.  

У фільмі режисер, звичайно, перебільшує, але навіть якщо у країн відсутня автоматична система "судного дня", суть залишається незмінною. Одиничне застосування ядерної бомби запускає "ланцюгову реакцію", переконують усі співрозмовники LIGA.net.

У моделі Прінстонського університету повномасштабна ядерна війна починається після того, як Європа знищена внаслідок обміну ядерними ракетами з Росією. 

Тоді США завдають стратегічного ядерного удару 600 боєголовками з наземних і підводних човнів, націлених на російські ядерні сили. Це називається "План протидії".

Перш ніж втратити свої системи озброєння, Росія запускає ракети у відповідь з ракетних шахт та підводних човнів. Прогнозовані безпосередні втрати сторін – 3,4 млн за перші 45 хвилин.

Але і це не кінець. Наступний крок – це так званий "План контрвартості". Щоб перешкодити відновленню іншої сторони, Росія та НАТО атакують 30 найбільш густонаселених міст 5-10 боєголовками. За перші 45 хвилин загинуть понад 85 млн людей. Це більше, ніж за всю Другу світову війну.

Наслідки для екології

Настане ядерна зима та голод. Недоторканими залишаться хіба що Австралія, Нова Зеландія та Аргентина. 

Олів’єр Буше із Сорбонни розповідає LIGA.net, що ядерні ракети – це "квіточки". Сажа та пил, які піднімуться високо в стратосферу, закриють сонце на довгі роки. 

"Що потужніша бомба, то більше частинок потрапляє у стратосферу. Це зменшить кількість сонячної радіації на поверхні Землі, знизить температуру та кількість опадів, що вплине на сільське господарство та виробництво їжі", – каже науковець.

-30 градусів за Цельсієм – майже на всій території планети.

"У тотальній війні утвориться достатньо диму, щоб температура в Україні падала нижче нуля щодня протягом понад двох років. Знадобиться три-п'ять, а за найгірших умов 10 років для відновлення нормальних температур", – розповідає LIGA.net доктор Браян Тун із університету Колорадо.

Наслідки для економіки

Доктор Тун зазначає, що голод довершить те, що розпочали ядерні ракети. "До кінця другого повоєнного року лише 2-3% населення залишиться живим у Росії, США, Канаді, Китаї та більшій частині Європи через голод. Загалом помре 5-6 млрд", – каже він.

Після повномасштабної ядерної війни голод буде колосальний, говорить LIGA.net доктор Алан Робок.

"Голод вбив би у понад 10 разів більше, ніж вибухи, пожежі, радіоактивність. Викиди сажі, що перевищують 5 Tg (100-150 боєголовок. – Ред.), призведуть до масового дефіциту їжі, а виробництво худоби та водних кормів не зможе компенсувати зниження врожайності майже в усіх країнах", – каже Робок.

Наслідки для людства

Повномасштабна ядерна війна призведе також до колапсу суспільства, говорить LIGA.net Джасмін Оуенс. 

"Не думаю, що будь-які держави чи державні інституції зможуть вижити у разі тотальної ядерної війни. Якби використали всього лише 3% світового ядерного арсеналу, то загинули би до 2,5 млрд людей. Зміни у кліматі, радіація, хаос у суспільстві, ймовірно, перевантажать багато систем і спричинять колапс суспільства", – каже науковець.

Втім, генерал Ходжес зазначає, що навіть в умовах апокаліптичного кінця більшість урядів збережеться: "Якщо говорити про тотальну ядерну війну, повний обмін ядерною зброєю, апокаліптичний кінець, я думаю, що більшість урядів готуються, щоб бути стійкими, щоб мати можливість продовжувати роботу навіть в умовах тотальної катастрофи".

Попри все, вірогідність ядерного апокаліпсису – найменш імовірна серед сценаріїв, впевнений генерал: "На мою думку, ядерного апокаліпсису не відбудеться, тому що навіть росіяни знають, що для них не буде позитивного результату, якщо вони це зроблять".

Науковці Алан Робок і Ференц Дальнокі-Вереш також оптимісти. Навіть якщо тотальна ядерна війна відбудеться, – людство адаптивне, а отже, все одно виживе.

Навіть якщо доведеться їсти тарганів.

"Хоча людство може пережити ядерну війну, шлях до виживання буде важкий і без гарантій, – кажуть дослідники. – Виклики будуть величезними, а перспективи – невизначеними. Втім, люди, звісно, витривалі".

Джерело:  LIGA.net