Олександр АНДРУЩЕНКО: Магія вечірнього світла

Поетичною строкою 

Вечірнє світло змінює обличчя.

В очах з’являються свічки середньовіччя

Чи ще більш ранніх, втрачених епох,

Втікаючих від нас за кроком крок.

Ми запізнились, мабуть, на століття

Отримати своїх надій суцвіття,

З якого виробляли бджоли мед

І про яке поет писав сонет.

Занурюємось ввечері в минуле,

Пісні про вчора щоб душа почула,

Розкрилася в майбутнє без вагань

І перейшла кохання світлу грань,

Розправила легкі, широкі крила,

За небосхил рум’яний полетіла

І там зустріла товариство душ

У сяйві тому, що пливе довкруж,

І вітер хмари, як сади, колише,

І є поет, той, що сонети пише.

Вечірнє сонце нам несе казки.

Сприймаємо їх, звісно, залюбки.