Боротьба за Волиньторф. Конфлікт між бізнесом та місцевою владою

Після приватизації Волиньторфу компанією В'ячеслава Супруненка, волинські еліти, які очолює Ігор Палиця, намагаються скасувати приватизацію

Попри війну, в Україні продовжує відбуватись приватизація, яку проводить Фонд державного майна (ФДМУ). Ключовою є Велика приватизація, головні лоти якої держава спробує продати наступного року. А зараз активно триває Мала приватизація.

Одними з головних активів Малої приватизації є торфозаводи на півночі країни. Цього року були продані Рівнеторф та Волиньторф. В обох випадках продаж майна викликав обурення та протидію місцевих еліт.

Робота державних торфозаводів залежить від спецдозволів на видобуток корисних копалин. Дуже часто державні торфозаводи їх втрачали, без можливості видобутку та отримання сировини вони починали банкрутувати, а надра потрапляли до рук чорних копачів.

Волиньторф 6 жовтня був проданий фірмі "Агробіостандарт", яка входить до орбіти київського підприємця В'ячеслава Супруненка. Супруненко є власником кількох хлібокомбінатів на всій території України, головною перлиною з яких є Київхліб. Він відомий тим, що був зятем ексмера Києва Леоніда Черновецького. Його брат Олександр – нардеп декількох скликань.

Волиньторф переробляє торф на торфобрикети. Торфобрикет – це торф, який приведений до зручнішої та енергоефективнішої брикетованої форми. За калорійністю він наближається до рівня кращих сортів кам’яного вугілля та є гарним паливом, яке потрібно для роботи підприємств, котелень тощо. До складу підприємства входить два торфозаводи, один у Маневичах, а другий у селі Сойми Волинської області.

Після того, як підприємство було продано на аукціоні Прозорро.Продажі, Державне бюро розслідувань (ДБР) майже одразу відкрило кримінальне провадження щодо можливої змови під час проведення аукціону.

В чому звинувачують покупців Волиньторфу

У ДБР мають сумніви щодо прозорого проведення приватизації через можливу змову між посадовими особами у ФДМУ та Агробіостандартом, який купив Волиньторф. Слідчі вважають, що ціна підприємства була спеціально занижена. Його вартість може становити 315-320 млн грн, а не 254,7 грн з ПДВ, за які його купив Агробіостандарт.

Печерський районний суд дозволив слідчим ДБР зробити огляд об'єкта та арештував майно Волиньторфу. Однак Агробіостандарт все одно перерахували кошти за купівлю торфозаводу та 6 листопада підписали акт купівлі-продажу підприємства.

Незадоволеною була і Волинська обласна рада. По-перше, вона давно закликала не приватизувати підприємство, бо воно є прибутковим. По-друге, випустили звернення до правоохоронних органів, де просять їх перевірити законність приватизації підприємства.

Сам Фонд держмайна каже, що приватизація була проведена законно, та відкидає звинувачення. Правда, ця заява була зроблена до призначення новим очільником фонду Віталія Коваля.

Що кажуть учасники конфлікту

Агробіостандарт звинувачує у своїх проблемах місцеві волинські еліти та зокрема директора КП "Волиньприродресурс" Анатолія Капустюка. КП "Волиньприродресурс" володіє спеціальними дозволами на видобуток торфу в Волинській області та продає сировину Волиньторфу.

В коментарі LIGA.net Костянтин Бровченко, співвласник компанії Агробізнесстандарт, розказав, як відбувалась комунікація з Волиньприродресурсом.

"Ми не знали і не розуміли, що таке Волиньприродоресурс, хто його керівник та який їх вплив на ДП "Волиньторф" до того часу, як придбали підприємство. І навіть після купівлі ми їх не знали. Вони дали про себе знати після відкриття кримінальної справи проти нас та арешту активу", – розповідає Бровченко.

За його словами, місцева влада, яку контролює нардеп Ігор Палиця, продавала продукцію Волиньторфу за готівку через підконтрольне комунальне підприємство, залишаючи найбільші прибутки там, а не на державному підприємстві.

"Ми вивчили, як вони там усе поставили на рейки корупції. В якийсь момент КП "Волиньприродресурс" забрав собі більшість спецдозволів з видобутку торфу в області. КП користувались слабкою спроможністю Волиньторфу та дозволяли їм видобувати сировину зі своїх родовищ. Але після цього Волиньторф задешево продавав продукцію КП. Волиньторф продавав сировину за 2 000 грн за тонну, а Волиньприродресурс перепродавав її населенню за 5 000 грн за тонну. Державі та суспільству це подавали як давальницьку схему. Анатолій Капустюк, який є директором Волиньприродресурсу, прямо сказав нам, що "ми зайшли на їхню територію". Тому пропонував домовитись. Він казав, що вони контролюють область, це більшість у Волинській облраді (партія За майбутнє, лідером якої є Ігор Палиця. – ред.) та мають контроль над ОТГ", – каже представник Агробіостандарту.

За словами Бровченка під час зустрічі Анатолій Капустюк сказав. що новий голова ФДМУ Віталій Коваль, який до призначення очолював Рівненську обласну військову адміністрацію, наближений до волинських еліт та може посприяти їм не допустити продажу підприємства.

"Капустюк зі своїми людьми сам хотів купити Волиньторф. Для цього напередодні аукціону було зареєстроване ТОВ "Волиньторф" (записане на Віктора Клепку. – ред.), через яке вони хотіли придбати підприємство, але на третіх торгах, коли ціна впаде до 110 млн грн. Тому кримінальна з'явилась після того, як виграв не той, хто потрібно – тобто ми", – каже Бровченко.

Що каже новий очільник Фонду держмайна Віталій Коваль?

21 листопада Верховна Рада призначила новим головою ФДМУ Віталія Коваля, який до цього очолював Рівненську область. Відповідаючи на звинувачення, які йому були висловлені Костянтином Бровченком, Коваль розказав LIGA.net, що не знає особисто ні Анатолія Капустюка, ні Костянтина Бровченка. Тому відкидає такі звинувачення. Він підкреслив, що приватизація Волиньторфу відбулась ще до його призначення.

Важливо, що ще до призначення Коваля, ФДМУ зробив заяву про те, що приватизація Волиньторфу була законною.

"Погоджуюсь що приватизація була законною, якщо ці кошти вже у держбюджеті та працюють на перемогу, підтримку Сил оборони. Моя позиція – все має відбуватись згідно із законом та наближати перемогу України", – зазначив новий очільник ФДМУ.

Що не влаштовує КП "Волиньприродресурс"

КП "Волиньприродресурс" має спецдозволи на видобуток сировини в Волинський області та надає Волиньторфу власну сировину для перероблювання.

Коментуючи LIGA.net ситуацію, яка склалась навколо торфозаводу, директор КП "Волиньприродресурс" Анатолій Капустюк каже, що інформація Агробіостандарту щодо їхньої монополії на видобуток торфу на Волині є брехнею.

"КП "Волиньприродресурс" володіє спецдозволами на видобуток лише по чотирьох родовищах торфу в області, коли на території Волині знаходиться 75% покладів родовищ торфу України. Тобто вільними до освоєння є більш ніж 3000 родовищ торфу", – каже Капустюк.

Лише завод в смт Маневичі працює повністю на сировині Волиньприродресурсу. Тоді як інший завод в с. Прилісне працює на власній сировині.

"КП "Волиньприродресурс" оплачує усі послуги, які здійснює ДП "Волиньторф" на родовищах КП згідно з договорами про підготовчі роботи, видобуток, перевезення, перероблення торфу та іншими калькуляціями, виставленими актами та виконаними роботами", – каже Капустюк.

За його словами, саме завдяки співпраці з Волиньприродресурсом та переходом на перероблення давальницької сировини КП, який відбувся в серпні 2022 року, Волиньторф вийшов на прибуток у 10,64 млн грн у 2022 році. У калькуляцію вартості перероблення була закладена рентабельність у 10% закладеної. В 2021 році у підприємства був збиток 1,33 млн грн.

Договір між Волиньторфом та Волиньприродресурсом, за словами Капустюка, діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором чи його розірвання. Агробіостандарт успадковує від ДП "Волиньторф" не тільки заводи та обладнання, а і зобов’язання. Тому, вважає Капустюк, їм і надалі доведеться виконувати цей договір.

Анатолій Капустюк вважає за недоцільне віддавати у приватизацію прибуткові підприємства, що працюють, які не є тягарем для державного бюджету, а приносять виключно прибуток. А у випадку з ДП "Волиньторф", його продукція є стратегічною сировиною для усіх комунальних закладів Волині і майже єдиним джерелом палива для підприємств теплокомуненерго.

Капустюк визнає, що у нього була зустріч із власниками Агробіостандарту. Але на ній виставляли умови саме йому. Агробіостандарт в ультимативній формі вимагав продати їм один зі спецдозволів, а на заміну пропонував віддати на умовах оренди у керування Маневицький торфозавод.

Джерело: Ліга