Як євроінтеграційний законопроєкт про національні меншини загрожує українській мові

"Це найбільша загроза реваншистських змін до мовного законодавства за останні чотири роки. Уряд має дослухатись до закликів не допускати штучного протиставлення захисту прав меншин і захисту державної мови та не змінювати виважені закони про мову, освіту, медіа. Євроінтеграція не може йти через русифікацію", – коментує євроінтеграційний законопроєкт Наталка Федечко, співзасновниця та керівниця Всеукраїнського руху "Єдині". 

Всеукраїнський рух "Єдині", який впродовж 1,5 року надає безоплатні послуги з вивчення української, підтримує ноту протесту спільноти "Мова об'єднує" щодо законопроєкту №10288, спрямованого буцімто на захист національних меншин. Адже документ внесе істотні зміни до деяких сфер суспільного життя на території України та погіршить функціонування української мови.

У законі поряд із положеннями, що справді захищають права меншин, є зміни до законів про мову, освіту, медіа, видавничу справу, які звузять застосування української мови і руйнують механізми її захисту. 

І, що найнебезпечніше, дозволяють після 5-річного перехідного періоду масштабну русифікацію телебачення, радіомовлення, аудіо- й відеореклами, книговидання та інших галузей.

Звідки зміни?

У червні 2023 року Венеційська комісія розкритикувала український закон про нацменшини. Вона порадила переглянути низку положень, які стосуються використання мов меншин, і скасувати мовні квоти в Законі "Про медіа". 8 листопада Європейська комісія рекомендувала державам Європейського Союзу почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Однак Київ повинен провести ще частину реформ, зокрема втілити ті самі рекомендації Венеційської комісії щодо закону про національні меншини.

Кабінет Міністрів відреагував відповідним законопроєктом, який наразі несе купу ризиків для української мови. 

Документ критично звужує права української мови. А також загрожує тим, що може звести нанівець тривалу важку працю над дерусифікацією освіти, медіа, реклами й книговидавництва. І ці побоювання небезпідставні.   

Тарас Шамайда – український громадський діяч, співавтор законів України зокрема "Про захист державної мови", співкоординатор руху "Простір свободи" – вважає, що "проєкт писався кулуарно, його "громадське обговорення" тривало лише один день, а протягування змін, спрямованих нібито на захист демократії, відбувається в найкращих традиціях авторитарних режимів, з порушенням демократичних процедур і без реального діалогу з суспільством. Причому від парламенту вимагають ухвалити його одразу в цілому вже на початку грудня". 

Громадська організація "Мова об'єднує", до якої раніше долучився цілий ряд мовних діячів, що займаються популяризацією та адвокацією української мови, а також засновників та керівників мовних громадських організацій, таких, як Рух "Єдині", виступила з заявою, в якій деталізувала усі ризики закону. 

Отже,  ідеться про масову русифікацію, лише відкладену в часі на кілька років (що створює небезпечну ілюзію, буцімто це буде не скоро і "якось розсмокчеться"). Після ухвалення проєкту №10288:

телеканали і радіостанції зможуть мовити українською не 80–90% часу, а лише 30%;

телеканали й радіостанції, які мовлять мовою будь-якої меншини, одразу зможуть заповнити 25% ефіру російською, а за кілька років зможуть легально діяти на 70% російськомовні телеканали й радіостанції, в т.ч. загальнонаціональні.

саме поняття програми чи фільму українською мовою перетворюється на порожній звук, оскільки в формально україномовних програмах чи фільмах "допускається використання інших мов без дублювання або озвучення (…) у будь-яких творах, виступах, виконанні тощо мовами (…) національних меншин".

Так само де-факто знищується вимога видавати хоча б 50% назв книжок українською мовою, оскільки вона не поширюватиметься "на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин". Книгарні так само зможуть обійти вимогу мати 50% україномовного асортименту. Достатньо назватися спеціалізованою книгарнею для реалізації прав національних меншин, і можна буде хоч 100% продукції продавати російською.

Це далеко не повний перелік небезпечних норм проєкту 10288. В ньому передбачені й аудіовізуальна реклама та будь-які матеріали виборчої агітації без україномовних версій та інші речі, які не так захищають права меншин, як дискримінують решту громадян України.

По суті, нам пропонують значною мірою повернути мовну політику в 2013 рік, у часи Ківалова й Колесніченка. Які, до речі, теж виправдовували русифікаторські закони потребами європейської інтеграції.

Це суперечить Конституції, створює довгострокові загрози національній безпеці, руйнує національну єдність, провокуючи суспільне протистояння.

Крім того, урядовий проєкт робить ведмежу послугу представникам національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. У класах з викладанням такими мовами частка навчання українською замість передбачених чинним законом 30% буде зведена до 3–4 предметів. У школярів, які пішли в школу до 2018 року, не буде й цих кількох предметів українською. У приватних університетах дозволять навчання повністю мовами меншин. Тобто дітей з національних меншин ізолюють у "мовних гетто", де більшість з них не зможе нормально опанувати українську мову і відповідно не матиме шансів на нормальну роботу й кар’єру в Україні.

Уряд провалив комунікацію в питанні законодавства про національні меншини як з європейськими партнерами, так і з українським суспільством, і тепер намагається "задобрити" Орбана й інших шантажистів за рахунок інтересів українців та української мови.

Незалежно від того, записані антиукраїнські норми в урядовий законопроєкт навмисне чи його автори самі не зрозуміли, що написали, ухвалення законопроєкту №10288 у поданому вигляді є категорично неприйнятним.

Європейська інтеграція і русифікація – несумісні.

"Запропоноване відтермінування дії згаданих положень для російської мови на 5 років після скасування воєнного стану не є адекватним запобіжником від зросійщення", – наголосив Тарас Кремінь, уповноважений з прав державної мови.

Крім того, закон №10288 дозволяє проводити передвиборчу агітацію мовами національних меншин. А це суперечить Конституції та Закону "Про функціонування української мови як державної". А також принципу вільних виборів, адже не дає електорату змоги вільно сформувати політичну волю.

Отже, депутати Верховної Ради мають ретельно переписати законопроєкт, не залишивши в ньому жодної антиукраїнської, особливо русифікаторської норми. До цієї роботи парламент повинен залучити громадські й експертні середовища і вийти на текст, який забезпечує євроінтеграцію без русифікації та який консенсусом підтримає весь парламент. 

#Євроінтеграція_без_русифікації

Cпівзасновниця та керівниця Всеукраїнського руху "Єдині" Наталка Федечко, спеціально для "УП.Життя"

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.