Як ми будуємо доступну для всіх цифрову державу

Безбар’єрний простір неможливий без цифрової доступності. Тоді як більшість інформації та послуг ми споживаємо онлайн, усі люди повинні мати безперешкодний доступ до них. Тим паче коли йдеться про державні вебресурси, альтернативи яким немає.

Це, зокрема, відображено в Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. В ухваленому у 2021 році документі, з ініціативи першої леді Олени Зеленської, цифрову безбар’єрність визначили одним із шести ключових напрямів.

Від початку створення Мінцифри ми прагнемо побудувати найзручнішу щодо надання державних послуг країну. Утім, не лише будуємо зручні послуги – ми прагнемо, щоб кожен українець та українка мали до них рівний доступ. 

Саме тому разом з партнерами працюємо над тим, щоб підвищувати вебдоступність усіх державних цифрових ресурсів. За останні роки спільно з UNDP та Швецією нам вдалося зрушити ситуацію з вебдоступністю в держсекторі. Ці зміни стимулюватимуть державні органи ставати все більш безбар’єрними в цифровому вимірі та наблизять країну до європейських норм.

Змінили законодавство – щоб відповідати світовим вимогам

Законодавство, яке б регулювало вебдоступність, в Україні з’явилося не так давно. Державний стандарт у цій сфері затвердили лише у 2016 році. Він базувався на міжнародних настановах з вебдоступності (Web Content Accessibility Guidelines, WCAG, версія 2.0), які нині вже застаріли для розвинених країн.

Лише у 2019 році стандарт зробили обов’язковим для органів виконавчої влади. Однак міжнародні настанови, які лягли в його основу, офіційно так і не переклали. Тож українські розробники не мали до них повного доступу.

Також не йшлося про доступність мобільних застосунків – ця сфера взагалі не регулювалася.

Щоб привести українське законодавство у відповідність до міжнародних стандартів, ми розробили новий державний стандарт. Він набув чинності 15 червня 2022 року.

Новий український ДСТУ продублював один із провідних стандартів у світі – однойменний європейський EN 301 549. В його основу лягла і більш нова версія міжнародних настанов (WCAG 2.1). 

Ці рекомендації вперше офіційно переклали українською. Відтепер українські розробники можуть вільно вивчати сучасні світові поради, як створювати онлайн-контент доступним, рідною мовою.

Не обмежуємося лише сайтами – новий держстандарт також уперше вмістив вимоги вебдоступності до мобільних застосунків та електронних документів.

У липні цього року Уряд ухвалив постанову №757, щоб зобов’язати органи виконавчої влади дотримуватися вимог нового держстандарту при створенні або модернізації наявних вебресурсів. За кілька місяців почали його передачу центральним та обласним органам виконавчої влади. Ця робота триває.

Навчаємо державних службовців – щоб допомогти дотримуватися нових вимог

Мало змінити законодавство – потрібно, щоб державні службовці знали, як його виконувати.

Для цього проводимо тренінги для працівників державних органів влади різних рівнів. Основна увага – на розпорядників державних вебресурсів та комунікаційних працівників, адже саме вони найчастіше створюють онлайн-контент органів влади.

Наша мета – щоб кожен публічний службовець, який працює із державними вебпродуктами, розумів, чому вебдоступність важлива, і знав, як застосовувати її базові вимоги.

Уже охопили близько тисячі держслужбовців. Це лише початок. Крім центрального рівня, цього року пілотували навчання для працівників державних органів та місцевої влади в регіонах.

А щоб кожен державний службовець міг самостійно навчитися вебдоступності – розробили спеціальний онлайн-курс для платформи Дія.Освіта. Він умістив усі необхідні рекомендації, щоб навчити робити онлайн-продукт безбар’єрним.

На основі освітнього курсу створили короткий посібник з вебдоступності. Не обов’язково працювати на держслужбі, щоб скористатися цими матеріалами. Вони стануть корисними абсолютно всім: дизайнерам, SMM-спеціалістам, розробникам сайтів, відеографам.

Аналізуємо доступність, щоб створювати безбар’єрні електронні послуги

Для нас важливо, щоб Дією та всіма державними електронними послугами могли користуватися всі українці без винятку. 

Саме тому всі новостворені цифрові послуги та вебресурси Мінцифри перевіряють фахівці з вебдоступності ще на етапі проєктування. 

Ми провели повний аудит екосистеми Дії. Для нас було принципово впевнитися, що люди з порушеннями зору, слуху чи моторики не стикаються з бар’єрами під час користування необхідною держпослугою.

Виправлення виявлених помилок вебдоступності – тривалий процес. Значно ефективніше та швидше перевірити вебдоступність на початку, створюючи продукт, аніж вирішувати проблеми потім. Переконалися в цьому на власному досвіді.

Досліджуємо свій та іноземний досвід

Щорічно три роки поспіль аналізуємо базову доступність державних сайтів. Це допомагає відстежувати прогрес у підвищенні вебдоступності в держсекторі, а також підказати держорганам, які помилки найпоширеніші і як їх усунути.

За приклад взяли 100 сайтів головних центральних та місцевих органів державної влади, якими найчастіше користуються громадяни.

На початок 2023 року помітили позитивну тенденцію: 73 сайти зі 100 проаналізованих мали базову доступність на середньому рівні та вище. У 2021 році цей показник становив лише 61 сайт зі 100. 

Це свідчить, що вебдоступність держсайтів поступово зростає, а наша робота дає свої результати.

Аналіз проводимо на основі методики, яку спеціально розробили для державних службовців. За її допомогою вони можуть самостійно перевірити доступність вебпродуктів їхньої установи. Для цього не потрібно спеціальних знань – усе інтуїтивно зрозуміло й просто.

Крім того, аналізували, як регулюється вебдоступність (зокрема, мобільних застосунків) у європейських та інших провідних країнах. Нам важливо знати іноземний досвід, щоб запозичувати найкращі практики.

***

Ми переконані, що в цифровій державі ніщо не повинно перешкоджати вільному доступу громадян до інформації та державних послуг.

Ініційовані нами зміни закладуть основу, щоб стимулювати докорінну зміну у вебдоступності в держсекторі. Утім, на державних установах ця робота не має обмежуватися.

Ми хочемо створити тренд на вебдоступність – щоб мати доступний сайт і мобільний застосунок було "знаком хорошого тону" для кожної установи, бізнесу, магазину. Не кажучи вже про те, що вільний доступ до інформації – це про базові права людей.

Михайло Федоров, віцепрем'єр-міністр,міністр цифрової трансформації України, спеціально для УП.