"Щеплення російськими цінностями". Як Кремль перетворює театр на знаряддя пропаганди

Кремль фінансує написання провоєнних п’єс для показу на окупованих територіях України та у Росії, заохочуючи драматургів прославляти армію та виправдовувати повномасштабне вторгнення.

У вцілілій будівлі філармонії окупованого росіянами Маріуполя йдуть останні приготування. До новорічних свят тут готують масштабну театральну постановку для дітей, яка отримала грант від фонду культурних ініціатив Володимира Путіна.

На спектакль планують звезти не лише маріупольців, а й школярів з інших окупованих міст, зокрема, із Донецька.

"В рамках новорічної програми на сцені колишньої Маріупольської філармонії, де тимчасово змушена грати спектаклі трупа драматичного театру, будівля якого знищена українськими націоналістами, буде показано виставу – музичну казку "Непохитний олов’яний солдатик", - йдеться в оголошенні у соцмережах.

"Діти та підлітки, основна глядацька аудиторія новорічного проєкту, отримають разом із цією виставою "щеплення" традиційних моральних цінностей, прийнятих у всій нашій країні [Росії]", - кажуть організатори заходу.

Казку на новий лад у Маріуполі ставлять драматургиня з російського Сєрова та продюсер із Москви. Гратимуть – ті актори колишнього Маріупольського драмтеатру, які після окупації не виїхали та пішли на співпрацю з російською владою.

Реклама дитячого новорічного спектаклю, фінансованого Кремлем, в окупованому Росією Маріуполі

Керівники проєкту наполягають, що політики у виставі не буде.

"Наша драматург трохи переосмислила казку. Але ця казка про те, що добро перемагає зло, про сімейні цінності. Солдатик закохується у балерину, балерина закохується у солдатика. У нас гетеросексуальні герої, все нормально", - вихваляється в інтерв’ю BBC режисерка-постановниця Маріупольського драмтеатру [театр, що діє у Маріуполі під керівництвом російських колаборантів] Наталія Гончарова.

Утім, сама заявка на путінський грант свідчить про зворотне. Опис проєкту, повторюючи наративи російської державної пропаганди, твердить, що новорічна вистава символізуватиме "непохитність нового життя, яке настало для Маріуполя після його входження до складу Російської Федерації" та матиме "глибокий політичний та стратегічний зміст".

"Відчуваю до них лише ненависть, ненависть до окупантів", - обурюється Сергій Забогонський, колишній актор Маріупольського драматичного театру. Він був всередині будівлі, коли 16 березня 2022 року Росія завдала авіаційного удару по драмтеатру, що призвело до загибелі цивільних, які там переховувалися.

"Там загинули діти, через яких я переступав, через яких інші переступали, - голос Сергія тремтить, він не має сил приховати емоції. – Я ніколи цього не забуду".

Сергій Забогонський дивиться на зруйнований внаслідок російської атаки драмтеатр, де він пропрацював 19 років

Актор каже, що керівництво театру, яке тепер складається із росіян та колаборантів, заманювало його повернутися до роботи, обіцяючи подвоїти зарплату та підняти категорію. Сергій відмовився, зараз він живе за кордоном.

"Коли пропаганда ллється із телевізора, то там ведучі у записі. А в театрі людину бачиш наживо. І коли людина зі сцени співає про "патріотизм" [російський патріотизм], ти їй віриш, бо дивишся їй очі-в-очі, - пояснює Сергій. - Але що "Олов'яний солдатик", що інші постановки, які вони там зараз ставлять чи планують ставити – це не про виховання людини, це промивання мізків".

До початку повномасштабної війни проти України контроль над театрами не був основним пріоритетом для Кремля. Пропаганда поширювалася здебільшого через телебачення. Але після 24 лютого 2022 року це стало змінюватися.

Російський уряд започаткував серію національних мистецьких конкурсів із промовистими назвами "Герой", "Новий час. Нові герої" та "Герої часу Z – Народ і армія єдині!"

Опис умов конкурсів не лишає сумнівів, хто ці "герої".

Один проєкт, організований Спілкою театральних діячів РФ за підтримки російського Міністерства культури та Президентського фонду культурних ініціатив, зазначає, що у пріоритетному порядку будуть розглянуті п'єси, присвячені "історичним подіям сьогодення, а також подвигу, мужності та героїзму російських військових у ході спеціальних військових операцій".

Інше змагання, ініційоване Міністерством оборони РФ, бачить своєю метою "просвітництво громадян про роль традиційних духовно-моральних цінностей Російської Федерації та їхнє значення для забезпечення національної безпеки".

Переможцям конкурсів обіцяють грошові премії, а театрам, які візьмуться за постановки пропагандистських п’єс - додаткове фінансування.

На виставу, де висміюють тих, хто намагається уникнути російської мобілізації, звезли учнів кадетських класів з Криму

Перший такий "переможний" спектакль, який отримав одразу дві кремлівські премії, вже поставили в окупованому Криму. На перегляд звезли десятки учнів місцевих кадетських класів.

Постановка "Позивний "Світло" авторства москвича Михайла Умнова, героїзує молодого московського художника, який спочатку стає волонтером, а потім – у лавах російської армії – їде воювати на Донбас. Водночас спектакль цинічно висміює тих, хто намагається уникнути мобілізації.

"Енурез! У мене – енурез? Ви у своєму розумі?.. Якщо про це дізнаються у міністерстві… то на день народження мені даруватимуть… Знаєте що? Підгузки", - вигукує один з негативних персонажів п’єси, намагаючись дістати медичну довідку, аби уникнути російського призову. "Ні, зміна орієнтації теж не варіант. Тоді краще енурез".

Ще один проєкт незабаром планують представити у Москві.

"Їх вбивати треба, давити як тарганів, як гнид! На кого вони поперли! На Росію? Зі своїм Євросоюзом і зі своєю Америкою? Та ми від них мокре місце залишимо!" - це рядки із п’єси "Пісковий годинник", яка стала фіналістом конкурсу Спілки театральних діячів РФ. Наступного року її хочуть поставити у московському театрі "Ромен".

Сценарій, який за словами його авторки - акторки Валерії Янишевої - описує "справжні події" на Донбасі, просякнутий російською пропагандою та образами на адресу українців.

Герої п’єси стверджують, що жителі України "продалися Заходу" і "маргіналізують національні меншини".

"Це були ваші... борці за свободу нації! Вони розбили мені обличчя прикладом!" - вигукує героїня п'єси – єврейська дівчина, на яку начебто напали українські військові. "Бачиш, якою я стала красивою? Тепер моє обличчя як український прапор – жовто-синій!"

На запитання BBC, як часто авторка особисто бувала на Донбасі, події в якому вона так детально описує, Янишева відповідає: "Була проїздом, ще до 2014-го. Але знаю все від знайомих, які там живуть".

"Це така брудна робота, за яку можуть взятися лише брудні руки", — каже про нові постановки Саша Денисова, режисерка та драматургиня з Києва, яка 12 років прожила та пропрацювала у Москві. Там вона була заступником художнього керівника у театрі ім. Маяковського, а пізніше - шеф-драматургом театрально-культурного Центру імені Мейєрхольда. Та після початку війни проти України Саша виїхала з Росії.

Як і вона, чимало драматургів поїхали з країни чи пішли з професії. Натомість їхнє місце швидко заповнили режисери та сценаристи, лояльні до російського уряду.

"Я б назвала їх колаборантами. Вони прийшли за місцями, які б ніколи їм не дісталися, за грошима, – не приховує обурення Саша. - Ці діячі ніколи не були в мейнстрімі, а зараз вони відчули, що їхній час прийшов. Всі поїхали, всі розгублені, а вони зараз будуть писати, про що треба, про що скажуть. Деякі й самі відчувають, про що треба писати. Але є і схиблені, які реально в це вірять [у кремлівську версію подій]".

Денисова сумнівається, що нові провоєнні постановки будуть популярними у великих містах, але певна, ті можуть стати потужним знаряддям пропаганди у російських регіонах та на окупованих територіях України, де люди довго жили у культурному вакуумі.

"Ці вистави - важіль впливу та інструмент геноциду. Бо геноцид – це і про розмивання мовної та культурної свідомості на окупованих територіях", – попереджає Денисова. "Нав’язування оцих російських "цінностей", дійсно, може мати ефект. І Кремль на це грошей не пошкодує".

На дитячий спектакль у Маріуполі путінський фонд виділив 100 тисяч євро. Українським школярам з окупованих районів виставу показуватимуть протягом усіх зимових канікул.