Яскрава і дивовижна: у Запоріжжі відкрилася унікальна виставка

У Запорізькому обласному художньому музеї відкрилася персональна виставка Степана Марчука «Автограф емальєра».

В експозиції виставлена 281 робота єдиного у Запоріжжі художника, який працює у цій надзвичайно складній техніці. Свій перший емалевий твір Степан Марчук створив на початку 1980-х років, останні роботи - у 2022 році, перед початком повномасштабної війни.

На презентацію прийшли рідні, друзі та знайомі Степана Марчука. Його вітали з масштабною персональною виставкою, дарували квіти, бажали творчого довголіття та здоров’я.

Відкриваючи виставку, в.о. директора обласного художнього музею Інга Янкович зазначила, що роботи Степана Петровича - просто дивовижні.

“Коли він їх створює - це справжнє диво. Це чаклунство, яке неможливо зрозуміти. Це може зрозуміти і створити тільки майстер, - підкреслила керівниця музею. - Неймовірна кількість робіт, їх різноманітність! Навіть тижня не вистачить, щоб усі передивитися і осягнути думку художника. Сподіваюсь, відвідувачам буде цікаво подивитися на зображення і перевірити, чи співпадають назви  з їх враженнями від робіт. Можливо, вони будуть віконцями у внутрішній світ художника.

Ми дуже щасливі, що Степан Петрович дав можливість музею показати його унікальні роботи. Це такий мажорний акорд року!

Усі роботи Степана Марчука Інга Янкович розділяє для себе на такі категорії - “Історія”, “Сучасність” і ”Філософія”. Емалі митця сприймаються як самостійні станкові твори, що торкаються громадянських філософських проблем, історії України, доби козацтва, теми українських народних звичаїв.

- Я пам’ятаю його роботи на виставці “Чотири автографи”. Це була спільна виставка художників, які народилися в один місяць і рік — Галини Сапєгіної, Тамари Дружини, Анатолія Грабчильова і Степана Марчука, - розповідає Інга Адольфівна. - Періодично вони виставлялися у Спілці худоржників, а одного разу ми запросили їх в музей. Роботи Степана Петровича знаходилися на першому поверсі і в одній кімнаті на другому поверсі. І там експозиція майже повністю відтворена.

А старша наукова співробітниця музею Тамара Гончаренко повідомила, що в Національному музеї декоративного мистецтва України, що на території Києво-Печерської лаври, на чільному місці знаходиться емаль Степана Марчука. “Степан Петрович - гордість не тільки Запоріжжя, а й усієї України”, - підкреслила Тамара Гончаренко.

До речі, на відкритті відзначалося, що Степана Марчука у його творчості дуже підтримує родина. Так, на презентацію прийшли дружина, син, який дуже допоміг з організацією виставки батька, і онуки.

.. На емалі Степана Марчука можна дивитися безкінечно — вони цікаві за сюжетами, а ще дуже яскраві, позитивні, майстерно виконані.

Важко повірити, але емальєром він став, можна сказати, випадково. Під час навчання у Вижницькому училищі декоративно-прикладного мистецтва Степан вивчав обробку дерева та дизайн. Після закінчення приїхав у Запоріжжя, де працевлаштувався на завод “Сувенір”. За порадою художника Антона Беспалова спробував роботу з металом і емаллю.

Одного разу чоловікові вистачило, щоб ця техніка стала справою його життя. І це при тому, що емальєрне мистецтво має надзвичайно складну технологію, адже художник на початку роботи оперує емалями у вигляді порошків солей, оксидів металів та силікатів і колір вони мають зовсім не такий, як після розплавлення їх у печі при температурі 500-800 градусів.

- Треба мати надзвичайну вправність і великий досвід, щоб запустити процес і у розжареній печі, без шансу на виправлення, отримати бажаний результат, - зазначає кураторка виставки Людмила Травень. - Розпечена кольорова маса тече неначе вулканічна лава, але зупиняється, скерована владною рукою майстра. Зрозуміло, що в цій техніці присутній момент випадковості, але цим вона стає ще більш привабливою.

Непередбачувана емаль створює дивовижні образи та асоціації, а автор підсилює враження назвами - “Самотність”, “Невідоме поруч”, “Спокуса”, “Натхнення”.

Фактурні потьоки блискучої кольорової маси перетворюються на пейзажі - іноді асоціативні, іноді конкретні. Степан Марчук створив цілу низку міських пейзажів в імпресіоністичній манері - “Дахи”, “Вечірнє місто”, “Моє місто”, “Тиша на світанку”.

За словами Людмили Іванівни, художник володіє технікою перегородчастої емалі, яка широко застосовуваася ювелірами Київської Русі у X - XIII cт., але його роботи не мають прикладний характер, а э самостійними станковими творами. На виставці у музеї можна побачити такі роботи в цій техніці - “Літопис”, “Стрітення”, ікону “Святий Миколай”, а також твори, присвячені космонавтам - “Космос”, “Земля-космос - Земля”.

Ще одна давня техніка, яка підкорилася майстру — філігрань, це ажурний візерунок з тонкого дроту, доповнений емаллю. На виставці представлені ікона Казанської Божої матері та палітурки книг.

Тут кожна робота, без перебільшення, - шедевр. Автор втілив у своїх творах жіночі образи, музикантів, на виставці є цілий цикл, присвячений козакам. Привертають увагу роботи, в яких особливість емалі художник підреслює поєднанням з деревом: панно “Риба”, “Воли”, “Козак на возі”.

В активі Степана Марчука - три персональні виставки. Експозиція, яка представлена у залах обласного художнього музею - найбільша і найяскравіше передає емальєрське мистецтво Степана Марчука. Приходьте! Поспішайте насолодитися красою!

Рядки біографії

• Степан Петрович Марчук народився 30 жовтня 1950 року у селі Рудники Івано-Франківської області.
• Закінчив Вижницьке училище декоративно-прикладного мистецтва (Чернівецької обл.), вивчав обробку дерева та дизайн.
• З 1979 року є учасником виставок та фестивалей як в Україні, так і за кордоном.
• Член Національної спілки художників України з 1987 року.
• Створював також монументальні роботи. 1982 рік — для профілакторію залізниці виконав монументально-декоративні композиції “Сонце і вода” (34 м2) та “Земля” (36 м2), брав участь в оформленні кафе "Запоріжжя" у Києві до 1500-річчя міста, 1982-1988 рр. - виконував роботи у готелі "Дніпро" на Запорізькій АЕС, на турбазі "Хортиця" та в Палаці урочистих подій у Запоріжжі, птахофабриці в с. Мирне Оріхівського району.

Цікаво знати

Трохи з історії створення робіт з емаллю

Емалеве мистецтво зародилося в далекій давнині. Картини, написані в такій техніці, надовго зберігають блиск і яскравість, свіжість і допомагають розкрити талант сучасних українських художників.

Сьогодні вважається, що історія написання емалевих творів налічує близько 4 000 років. Мистецтво стрімко розвивалося, художники займалися наплавлюванням скла на металеві поверхні. Згодом з'явилася перегородчаста техніка, інкрустування металу дорогоцінними каменями і смальтою. Художники намагалися надати своїм творам досконалість, деякі з них збереглися і зараз.

У сучасному світі написання картин емаллю викликало інтерес у мистецтві тільки в кінці двадцятого століття. Майстри постійно беруть участь у міжнародних виставках і відвідують семінари для більш глибокого вивчення техніки.

Художня емаль приховує ще масу можливостей. Незважаючи на велику історію розвитку техніки, вона не вивчена повністю.

***

Художній музей (вул. Незалежної України, 76-Б, зупинка "ТЦ "Україна") відкритий у п’ятницю, суботу та неділю з 10.00 до 16.00.

Вхідний квиток коштує 25 грн, пільговий - 15 грн.

Телефон для довідок 067-168-87-33.