Через призму законопроекту про мобілізацію

Верховна Рада повертає на доопрацювання уряду законопроєкт про мобілізацію зі своїми пропозиціями.

До цього відбулася закрита нарада з військовим командуванням і засідання Погоджувальної ради за участі Залужного та Умерова.

І це правильно, що повертає. Бо ряд норм дійсно потребують суттєвого допрацювання.

Загалом же, прийняття цього законопроекту потребує відповідальності усіх гілок влади. Бо це не просто законопроект про мобілізацію. Це законопроект, який відображатиме нашу військову стратегію та тактику на цьому етапі війни, а також покаже, наскільки в складних умовах довгої війни військові, політики та суспільство здатні приймати оптимальні рішення. А війна зачіпає нас усіх.

Я бачу таку послідовність реалізації:

Військові формують бачення щодо потреб на наступний період (з урахуванням військової тактики та підходів).

Субʼєкт подачі законопроекту – Кабмін/Міноборони – втілює це бачення в конкретних нормах (з урахуванням наших фінансових та інших можливостей).

Депутати суттєво та детально опрацьовують ці норми (з урахування відповідності та несупечливості нормам Конституції/законам).

Відповідно, кожен відповідальний за свій рівень роботи. З суспільством комунікують усі.

І це якраз той випадок, коли шану буде мати той, хто зможе запропонувати оптимальні рішення, бо це реально непросто.

У цьому сенсі, якщо ми абсолютно справедливо зараз закидаємо Заходу зволікання з наданням військової та фінансової допомоги Україні, то на Заході якраз (теж абсолютно справедливо) будуть спостерігати за тим, чи зможемо ми прийняти, а головне донести до суспільства, такий складний і непопулярний законопроект як про мобілізацію.

ОЛЕСЯ ЯХНО

Політичний експерт

Джерело: Українська правда