Олександр АНДРУЩЕНКО: Вода з криниці кохання

Поетичною строкою

Не становись мені чужою, ні, не треба.

Твоя краса - як біля хати мальви,

Як віддзеркалення в криниці неба,

Яке побачив тихохідний равлик.

В коханні не повинно бути втоми,

Твій сміх дзвенить, дзвенить відром порожнім.

Води із нього ллється світлий пломінь,

Той, що всіх пломенів у світі найдорожчий.

Занур відро сріблясте знову у криницю

І підніми з водою, повне-повне.   

Вогонь кохання заіскриться тою ж миттю,

Як наших поцілунків диво невгамовне.

Не становись мені чужою, моя люба!

Кохання наше - то вода з джерела,

То мальв розкішних біля хати клумба,

То в небі хмари біла каравела.