Олександр АНДРЮЩЕНКО: Зимовий ранок в Самборі

 Летить проміння крізь зимовий ранок.

Кружляють в небі хороводи хмар.

Килимом білим вкрився в домі ґанок.

Бурульки сяють - сонця щедрий дар.

Ніхто не вийшов ще на шлях порожній.

Чекає обрій на мандрівників.

Дерева чорні велетням тотожні,

Застигли гордо, дивні і стрункі.

День розпочавсь новий і неминучий.

Ні, ніч ніколи не зупинить час.

Сніг під ногами радісно-скрипучий

Радіє світлу, що летить до нас.