В Україні народилося найменше дітей за час незалежності. Що буде далі?

Переглядів: 276

27 січня 2024 13:52

В Україні народилося найменше дітей за час незалежності. Що буде далі? фото

У 2023 році в Україні народилося понад 187 тисяч дітей, повідомило Міністерство юстиції України. Це найменший показник за час незалежності.

Найбільше дітей народилося у Києві (майже 20 тисяч), Львівській (майже 17 тисяч), Дніпропетровській (понад 14 тисяч), Одеській (майже 14 тисяч), Київській (майже 11 тисяч), Рівненській (майже 10 тисяч) та Закарпатській (понад 9 тисяч) областях.

У 2022 році в Україні народилися майже 207 тисяч дітей. Для порівняння, у 2012 році, до анексії Криму та війни на Донбасі, було 520 тисяч народжень, у 2019 році - перед пандемією коронавірусу - 309 тисяч, у 2021 році - 278 тисяч.

Також у 2023 році в Україні зареєстрували 186 тисяч шлюбів - найбільше в Києві, Дніпропетровській та Одеській областях. Розлучень було у 8 разів менше - 24 тисячі.

"Жодних "за", щоб народжувати": чому українці не хочуть мати дітей

Чи змінює Росія демографічну ситуацію в Україні?

Як грузинські близнючки, яких розʼєднали і продали після народження, знайшли одна одну через TikTok і талант-шоу

Що означають ці цифри

Сергій Копищик, який зазнав важких поранень на фронті і втратив дві ноги, та його дружина Світлана з первістком Марком

Старша наукова співробітниця Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Світлана Аксьонова вважає, що 187 тисяч новонароджених - це доволі гарний показник для другого року повномасштабної війни.

"Я думала, що показник буде нижчим. Проте він все одно є значно нижчий, ніж той, який необхідний для того, щоб у нас відбувалося зростання населення", - відзначає вона.

На думку демографині, Україна в умовах війни не може розраховувати на ті показники, які властиві для мирного часу, оскільки жоден регіон не знаходиться в повній безпеці.

"Найпоширенішою практикою серед сімей зараз є відкладання народження дітей в очікуванні сприятливого періоду для цього. Це відкладання народження дитини насправді вписується в логіку відповідального ставлення до своєї ролі як матері або батька", - пояснює вона.

Аксьонова відзначає, що багато сімей почали відкладати народження дітей ще раніше, під час пандемії коронавірусу. Окрім того, родинам дедалі важче ухвалити рішення про народження ще однієї дитини після появи на світ первістка через війну, соціальні та економічні негаразди.

Ще один фактор зменшення народжуваності – розділення родин внаслідок війни, коли жінка перебуває за кордоном, а чоловік в Україні, або коли жінка перебуває в Україні, а її чоловік воює.

"Чим довше триватиме війна, тим більше буде втрат, які не можна відновити. Ті втрати народжуваності, які відбулися, навряд чи будуть компенсовані у майбутньому", - вважає Аксьонова.

На її думку, в Україні надто багато сподівань зараз покладають на так званий компенсаційний ефект – нібито згодом за рахунок відкладених планів щодо народження дітей буде стрибок народжуваності.

"Тривалі відкладання можуть призвести до того, що родини відмовлятимуться від народження дітей. Наш сусід нікуди не зникне, і у будь-який момент звідти може прилетіти ракета чи прийде якась інша небезпека", - відзначає демографиня.

Водночас цифра у 187 тисяч немовлят за рік дає хоч і слабку, але надію на відновлення.

Світлана Аксьонова також радить не звертати увагу на кількість шлюбів.

"Багато людей взагалі не вважають, що цей документ важливий, щоб бути разом, або бувають спонтанні рішення. Статистика ця примхлива, її немає сенсу пояснювати, на відміну від статистики народжуваності", - пояснює вона.

Окрім того, статистика як народжуваності, так і шлюбів, не включає ситуації на окупованих територіях.




Схожі новини: