Слугам народу не вистачає голосів на оновлену версію закону про мобілізацію. Чому?

Уряд викреслив низку суперечливих норм із законопроєкту про мобілізацію, однак бажаючих підтримати цей документ серед депутатів СН не побільшало.

Влада звернеться за допомогою до Голосу, Довіри, За майбутнє та інших груп ВР. На допомогу Європейської солідарності та Батьківщини не розраховують

З0 січня уряд з другої спроби вніс до Верховної Ради законопроєкт про мобілізацію. Кілька тижнів тому міністр Оборони Рустем Умєров заявив, що відомство підготувало нову редакцію документа з урахуванням пропозицій Генштабу, урядовців та депутатів з комітету ВР з нацбезпеки. Зокрема з нового варіанту прибрали деякі обмежувальні заходи у разі невиконання обов’язків військовозобов'язаними.

Йдеться про відмову укладати кредитні угоди, призупинення пільг та надання послуг від держави, в тому числі отримання водійського посвідчення. Натомість в оновленому варіанті залишили блокування рахунків та електронних гаманців через звернення до суду та обмеження право керування власним транспортом. Додатково, призовний вік чоловіків знижується з 27 до 25 років. Визначаються строки звільнення зі служби для військовослужбовців, термін безперервної служби яких перевищив 36 місяців. Однак звільнення таких солдатів має затвердити ставка Верховного головнокомандувача. Серед новацій також введення обов’язкової реєстрації чоловіків призовного віку в електронному кабінеті на базі системи Оберіг.

У разі ухвалення закону, військовозобов'язані повинні протягом 60 днів уточнити облікові дані в ЦНАПі, електронному кабінеті чи у ТЦК. А повістку про виклик до військомату можуть надіслати саме у електронний кабінет. Облік роблять для всіх та виключають право на відстрочку від призову для державних чиновників крім міністрів, їх перших заступників та керівників державних органів (Категорія А). Ланкою нижче керівники підрозділів держорганів та нижче по вертикалі зможуть розраховувати на бронь до 50% від кількості військовозобов'язаних. До того ж, скасовується строкова служба. Замість неї впроваджується базова п’ятимісячна військова підготовка.

Розмови щодо необхідності ухвалити нові правила мобілізації набули розголосу після того, як президент Володимир Зеленський заявив, що Генштаб вважає за необхідне призвати на військову службу 450−500 тисяч людей. Утім сам президент всіляко наголошує, що йдеться не про його рішення, а про запит військових.

NV Бізнес з’ясував, чи готові представники монобільшості ухвалити законопроєкт та які людські ресурси їм знадобляться для цього під куполом.

Давид Арахамія, лідер фракції Слуга народу розповів, що ВР збереться 6-го лютого для голосування у першому читанні закону про мобілізацію. А ще за тиждень планується розглянути документ у фінальній редакції. Такі часові рамки лідер слуг озвучив під час зустрічі «2024: сценарії для країни».

Натомість, як розповідають одразу кілька співрозмовників серед керівництва СН, у фракції тривають жваві дебати з приводу нової версії закону про мобілізацію. За словами цього співрозмовника, навіть за умов більш поблажливих норм, велика частина колег по монобільшості не готові підтримувати документ у запропонованому урядом вигляді.

Окреслити кількість тих, хто наразі проти доволі складно, адже їх «дуже багато». В першу чергу, «слуг» не влаштовує низка запропонованих обмежень: хто і як контролюватиме групи інвалідності.

«Одні депутати проти обмеження щодо бронювання для держчиновників та поліцейських. Інші висловлюються проти необхідності мати завжди при собі військовий квиток», — пояснює цей співрозмовник у керівництві СН.

Єгор Чєрнєв, заступник голови профільного комітету ВР. вважає, що не повинно бути електронних повісток, а також залишається відкритим питання відповідальності для людей, які не прийшли за повісткою. Однак він впевнений, що документ варто ухвалювати у першому читанні, а далі доопрацювувати.

Однак навіть з ухваленням нових правил мобілізації у першому читанні можуть виникнути проблеми. Документ мають розглядати у парламенті вже за тиждень. До того часу керівництво фракції спробує знайти спільну мову не лише зі своєю більшістю, а й з представниками інших парламентських фракцій і груп (Голос, За Майбутнє, Довіра, Відновлення України, Платформа життя за мир, позафракційні - ред.).

«Тільки в мене у фракції є 17 заяв на складання мандата. Тобто в нас уже 401 людина в парламенті. Ще одну ми відпустимо через медичні обставини. І 226 голосів з 400 дуже важко збирати, чесно кажучи. Я знаю, що в інших фракціях теж є люди, які хочуть піти. Ми вирішили для себе, що не будемо давати голоси за складання мандатів. Тільки за медичними показаннями. А так більше ніяких умов, за яких ми будемо голосувати за складання мандатів, щоб зберегти парламент легітимним», — так описав Арахамія складнощі нинішнього стану роботи в парламенті, якого цитує Лівий берег.

За словами топ-співрозмовника NV Бізнес у керівництві СН, владі, аби ухвалити цей документ, потрібна підтримка усіх політсил парламенту, крім Євросолідарності та Батьківщини. Адже у СН не сподіваються, що очолювані Петром Порошенком та Юлією Тимошенко фракції розділять політичну відповідальність за нові правила мобілізації.

Соломія Бобровська, депутатка від Голосу, ще одна представниця комітету з нацбезпеки ВР, у розмові з NV Бізнес пояснила, що не готова давати оцінку законопроєкту, адже ще знайомиться з текстом нової редакції, що сягає майже 100 сторінок. За її словами, колеги по фракції поки не схильні підтримати документ у сесійній залі разом зі слугами народу.

Олексій Гончаренко, представник ЄС, вже анонсував у себе в телеграм-каналі, що просуватиме альтернативний законопроєкт.

Водночас колега Гончаренка по фракції, Ірина Фріз, членкиня оборонного комітету, відзначила в інтерв'ю NV, що доопрацьована нова редакція від Кабміну «має значно кращий вигляд, ніж попередня». Зокрема, у оновленій версії немає надмірних повноважень для ТЦК, які стосуються внесення в реєстр тих, хто не з’явився за повісткою. Крім того, Фріз вважає, що ухвалення законопроєкту відбудеться не раніше березня. «Якщо в монобільшості не буде розколу між собою (ми знаємо, що вони мають певні додаткові голоси від груп [у парламенті] і колишніх [членів] ОПЗЖ), то цей законопроєкт може бути розглянутий і в цілому».

Джерело: NV