Знайти і потопити. Як дрони Буданова Magura нищать російські кораблі

14 лютого 2024 року жителі окупованої Росією Алупки прокинулися від вибухів. З моря долинали звуки стрільби та кількох, кажучи російською, "хлопков".

Все відбувалося настільки близько, що спалахи в передсвітанковій імлі навіть видно було з берега. Правда, як би люди не вдивлялись у палаючу далечінь, що ж насправді там коїлося, годі було розгледіти.

Ніхто з напружених спостерігачів навіть не здогадувався, що на їхніх очах пишеться історія морських воєн. Уперше великий десантний корабель потопили українськими надводними дронами "Магура V5". 

Ще більшого драматизму ситуації надавав той факт, що безпілотники атакували судно "Цезар Куніков", яке дивом врятувалося від українських ракет "Точка-У" 22 березня 2022 року в порту Бердянська. 

Тоді Збройні сили України потопили ВДК "Саратов" і сильно пошкодили "Новочеркаськ", а "Цезар Куніков" зумів утекти. Судно пережило атаку з неба старою радянською ракетою, щоб через два роки стати жертвою новітніх українських дронів.

Команда корабля довго відстрілювалась і маневрувала, щоб не підпустити до себе "Магури". Хоча які саме дрони їх атакують, росіяни, панічно намагаючись захиститися, очевидно, не думали. 

І вже напевне переляканий екіпаж "Цезаря Кунікова" не мав часу оцінити, що його ураженням керують абсолютно спокійні оператори Головного управління розвідки Міноборони України. І що сидять вони в Києві, більш як за тисячу кілометрів від корабля. І що одним із важливих елементів успіху місії є зручне крісло.

"Саме робоче місце виглядає дуже звичайно. Пульт невеликий, вважайте, от як два комп'ютери і панель керування в оператора. Ну ще потрібен стіл і стілець зручний. Бо оператор у ньому має нормально провести добу, а то й дві. Тому стілець потрібен, правда, ергономічний і зручний", – пояснює в розмові з "Українською правдою" керівник відділу безпілотних систем ГУР генерал із позивним "Борець".

Як у розвідувальному органі з'явився відділ морських боїв, у чому унікальність дрона "Магура V5", що дозволило перейти від пошкодження російських кораблів до їх повного знищення та чи може ця система звільнити окупований Крим, розбиралась "Українська правда".

Слов'янська богиня перемоги: історія "Магури"

Водних дронів "Магура V5" у ГУР МО насправді могло і не бути. 

Приватна компанія, яка займається збиранням цих систем і поки що, з міркувань безпеки, воліє не фігурувати в публічній площині, спершу працювала із зовсім іншою силовою структурою – Службою безпеки.

Саме до нинішніх виробників "Магури" якось заїхав на полігон генерал СБУ "Хантер" і побачив у них літаючий коптер, на який поставили Starlink. Про цей епізод УП уже писала, бо саме з нього почалась історія надводних дронів Служби безпеки SeaBaby.

Починалося літо 2022 року, і на той момент не було ні "Магур", ні "Морських Малюків" – була лише ідея створити щось подібне. І в короткі строки перший прототип морського дрона зібрали. 

Це була досить проста конструкція, а порівняно з нинішніми зразками – навіть примітивна. В неї був тільки один канал зв'язку через Starlink, простенький двигун і система управління. Але вже в червні 2022 року команда спустила його на воду одного з великих водосховищ і почала тестувати на витривалість і маневреність.

Ідея бойових безпілотників всім дуже подобалась, і на початок вересня була готова партія морських дронів, яка в ніч з 16 на 17 вересня 2022 року вирушила у свою першу місію – в бухту Севастополя. Як писала УП, ця перша місія провалилась через проблеми зі Starlink'ом, який, як виявилось, у Криму не працював.

Трохи більше як через місяць, в ніч на 29 жовтня, українські дрони таки прорвались у Севастополь і навіть пошкодили новий флагман Чорноморського флоту "Адмірал Макаров". 

Але навіть попри такий успіх між розробниками і командою СБУ постійно виникали конфліктні ситуації щодо якості дронів, розрахунків і витрачання грошей. Тож наприкінці 2022 року Служба вирішила розробляти безпілотні апарати самостійно.

А компанія, яка збирала перші морські безпілотники, вирішила працювати із ГУР МО.

"Вони не до нас перших прийшли, але ми побачили потенціал у їхніх розробках. Тому почали співпрацювати і досі співпрацюємо досить успішно", – згадує в розмові з УП керівник ГУР Кирило Буданов.

На момент знайомства розвідників із розробниками в ГУРі вже був відповідний департамент безпілотних систем. І він навіть намагався робити власні плавучі дрони.

"Цей напрям з'явився у нас з літа 2022-го року. Тоді ми почали робити дрони, саме водні. Спершу це була переробка існуючих водних засобів, скутерів і човнів, на які ставили системи дистанційного керування.

Перші застосування водних дронів були на річках. Це був кінець липня 2022 року. Мова про малу кількість, яку застосовували на Дніпрі в Запорізькій області: і для ведення розвідки, і як камікадзе", – пригадує Борець.

"У світі на виставках є достатня кількість водних засобів різного призначення. Але в Україні такі засоби до початку великої війни ніхто ніколи не робив. Ми почали шукати виробників вітчизняних, хто цим займається", – додає він.

Восени 2022 року Борець із командою ГУР приїхали на запрошення виробників дронів подивитися, які засоби уже є. 

"Виробництва як такого ще тоді не було. Просто на річці вони нам показали, що може їхній виріб. Ми його оцінили, виглядало все дуже перспективно: в одному цьому засобі було видно реалізацію технологічних можливостей ХХІ століття", – запевняє Борець.

Оцінити приблизні можливості тодішніх розробок можна з однієї курйозної історії, про яку розповідають розробники. 

Якось, щоб продемонструвати маневреність і керованість своїх дронів, їх запустили плавати по великій водоймі біля Києва. Родзинкою того плавання був трекінг маршруту: на радарі пройдений дроном шлях виглядав як напис "Русский военный корабль иди на х*й". 

"Ми писали це по воді десь три години. І це не запрограмована місія, а все в режимі ручного управління. Потім аж пальці боліли", – пригадує один із учасників тієї демонстрації.

ГУР побачене оцінив, тож коли розробники розійшлися з СБУ, взяв їх під своє крило. Їхній дрон отримав назву "Магура" за іменем богині війни і перемоги в слов'янській міфології.

Перші місії "Магури" в ГУРі

Перехід розробників у Головне управління розвідки припав на "неробочий сезон". У Чорному морі більш-менш сприятливі умови для навігації, а отже і роботи дронів, тривають з кінця березня до початку листопада. 

Тому команда "Магури" мала час на роботу над своїм продуктом. Головні зміни стосувалися систем зв'язку. Розробники намагалися вийти зі стану заручників Starlink'а. І це їм вдалося. У сучасних зразках майже всі функції, які стосуються зв'язку й управління, продубльовані: коли відпадає один канал, то можна працювати через паралельний.

Але перших успіхів на новому місці "Магури" мусили чекати аж кілька місяців. 

Закінчувався травень 2023 року. Російський розвідувальний корабель "Іван Хурс" виконував завдання за 120 кілометрів на північний схід від протоки Босфор.

""Іван Хурс" був наш перший вихід успішний. Але це дистанція більше 500 кілометрів. Операція була дуже складна. Місія по часу затягнулася через погані погодні умови. Зв'язок постійно пропадав", – пригадує Борець.

"І при зближенні з судном, от ми уже практично в метрах ста – і падає зв'язок. Ми нічого не бачимо, не управляємо дронами, екіпаж ворога починає відбивати атаку… Якось зв'язок повернули і годин шість, мабуть, ходили за кораблем слідом, чекали, поки на борту закінчиться боєкомплект. 

Десь через дві години стало зрозуміло, що БК у них не закінчується. Ми його зустріли десь пів на першу ночі, і десь до сьомої години ранку він відстрілювався. Поки його переслідували, то в деяких дронах уже й пальне закінчилось, бо ж відстані дуже великі. Деякі дрони були пошкоджені. Але ми таки до нього дістались", – розповідає деталі місії генерал ГУР.

Ще за два місяці, наприкінці липня 2023 року, "Магура" вперше наздожене і пошкодить у морі патрульний корабель "Сергій Котов". Удруге вони зустрінуться у вересні 23-го, і знову "Котов" разом з іншим кораблем, "Василем Биковим", отримають ушкодження, але не затонуть.

Літо 2023 року дало старт найбільшої конкуренції між різними проєктами українських надводних дронів. 

На той час СБУ вже випустила свій основний дрон SeaBaby і співпрацювала з приватною компанією з використання швидкісного надводного дрона "Мамай".

Загалом всі ці платформи зовні мало відрізняються. Однак, якщо придивитися пильніше, стає очевидним, що вони проєктувались для різних задач.

SeaBaby – це в задумі багатоцільова платформа, яка займається мінуванням, ударами по таких статичних цілях як міст, і навіть уже має на борту вогнеметні системи.

"Мамай" – це далекохідний дрон, який несе не дуже багато вибухівки, але здатен вражати великі цілі на величезних відстанях. Саме "Мамай", наприклад, використовували для двох успішних атак на Новоросійськ.

"Магура V5" проєктували як чистий мисливець. Як пояснюють розробники, цю модель створювали спеціально для полювання на військові кораблі в морі, тому вона менша, швидша та значно маневреніша, ніж інші подібні дрони.

"Всі пішли своїм шляхом. Ми пішли шляхом пошуку та знищення кораблів. Це наш вибір, ми розвиваємо саме таку методу. Постійне патрулювання – це не до нас. Ми працюємо точково. Ми вирішили, що працюємо виключно по кораблях", – пояснює в розмові з УП Буданов. 

"Та ж бухта Новоросійська чи Севастополь – це цікаві об'єкти. Захист там насправді серйозний, але його можна подолати. А навіщо зараз витрачати багато сил і засобів там, де успіх сумнівний? Якщо можна майже гарантовано знищувати ті самі цілі тільки на рейдах і переходах", – додає головний ГУРівець. 

І хоча всі співрозмовники УП в ГУРі переконують, що мають робочу тісну комунікацію з СБУ, насправді, за даними УП, відомства завзято конкурують, чиї дрони кращі.

Доходить навіть до смішного, коли оператори з різних відомств перед місіями, сидячи в одному кабінеті, ховають один від одного координати цілей. Хоча найкращих результатів досягають якраз тоді, коли замість конкуренції службам вдається тісно співпрацювати.

Так, приміром, було під час атак на Новоросійськ, де ГУР, СБУ і ВМС разом готували операцію й урешті СБУшний "Мамай" вразив ВДК "Оленегорського горняка" і танкер "Sig".

І в цій історії не обійшлося без змагання. "Магури" брали участь у новоросійській операції, але ГУР в офіційних пресрелізах за підсумками місії навіть не згадали. 

Треба сказати, це призвело тільки до того, що команда Буданова стала ще більше зарядженою на результат.

Перші потопельники

Листопад 2023 року став першим насправді зірковим часом "Магури". 

В ніч на 10 листопада дрони ГУРу вперше повною мірою виконали те, для чого були створені. Просто в морі поблизу селища Чорноморське біля кримського узбережжя "Магури" вистежили та групою уразили два швидкісні десантні катери росіян: "Серну" і "Акулу".

Саме в цій операції вперше розкрився мисливський характер "Магур". Дві наступні місії цих дронів тільки ще більше розкрили їхній потенціал. 1 лютого 2024 року на дно пішов ракетний катер "Івановець", 14 лютого – згаданий уже ВДК "Цезар Куніков".

Тобто в "Магур", якщо рахувати "Серну" й "Акулу" – чотири поспіль (!) не просто пошкоджених, а повністю потоплених суден ЧФ РФ.

"Якщо раніше кількість дронів була меншою, і головною задачею було просто влучити в військовий корабель, то зараз вони діють уже групами більше 5 одиниць. А це дозволяє розподіляти ролі в групі, визначати черговість атаки і т.д.", – пояснює УП один із членів команди розробників "Магури".

"Головною задачею першої фази є знерухомити ціль, тому початковий удар зазвичай завдається по двигунах. У другій фазі удари наносяться у найбільш вразливе місце корабля. Їх заздалегідь визначають при вивченні цілі під час планування місії. Якщо вдалося створити пробоїну, то наступні удари наносяться туди ж", – розповідає деталі тактики "Магур" їхній розробник.

Далі залишається третя, заключна, фаза – дивитись, як воно тоне.

Сам по собі дрон "Магура" – це дуже недешева річ. Точну ціну ніхто не називає, але йдеться про мільйони гривень за одиницю. Дрон настільки коштовний, що навіть керівник ГУР Буданов, який часто ходить зі своїми бійцями на завдання, ні разу не піддався спокусі покерувати ним особисто.

"Я не керував дроном. Це – зброя, перш за все. І серйозна техніка, яка коштує досить серйозних грошей наших платників податків. Думаю, кожен має займатись своєю справою", – пояснює Буданов.

Кожен борт справді коштує солідну суму грошей, але очевидно, що рівень завданих ним збитків агресору перевищує затрати в десятки разів. 

Ефективність нової тактики роботи з "Магурами" насправді вражає. Її оцінили і в Москві. Саме так варто розцінювати недавній приліт одразу кількох "Іскандерів" в один із виробничих майданчиків, де комплектувались дрони. Після цього все виробництво перебралося на підземні локації. 

Але що ж дало змогу перейти від простого ураження кораблів до майже гарантованого потоплення?

"Ви ж бачите, технології розвиваються, майстерність операторів росте. Я хотів би вам сказати, що це виключно питання наших технологій та навченості. Але інколи впливають ще і фактори навченості екіпажу корабля, проти якого працюють. Ну і все ж таки удача теж часом має певне місце. Так, нам буває щастить, але щастить завжди тим, хто підготовлений", – каже Буданов.

Він же пояснює, що важливо вміти швидко адаптуватися до змін ситуації та вирішувати по ходу операції, куди рухатись.

"Тут найголовніше – не заважати операторам діяти відповідно до плану. А коли щось іде не за планом, то швидко приймати рішення, що і як ми робимо далі. Наприклад, по "Цезарю Кунікову" – він же не був спочатку головною ціллю. Але умови відпрацювання головної цілі змінилися під час самої місії", – пояснює Борець. 

За його словами, "Магури" полювали на групову ціль, але буквально за кілька годин до підходу дронів кораблі почали переміщення, і основну ціль вразити не вдалося б. Тому вирішили полювати на "Цезаря Кунікова". 

***

Усі, з ким УП вдалося поговорити в ГУР і серед виробників "Магури", переконують, що насправді цей дрон ще не розкрив свої можливості на повну силу. 

Далі в планах – розміщення на безпілотниках засобів ППО і, можливо, інших систем ураження.

"Зараз спеціалісти працюють над тим, щоб на безпілотну платформу поставити засоби ППО. Я не технік, але розумію, що це задача доволі складна. Бо ж потрібні засоби виявлення цілі, захоплення повітряного об'єкта, засіб ураження – і це все треба розмістити на досить малій платформі. Це непроста задача чисто технічно, але вона реальна", – переконує Буданов.

Один із розробників пояснює, що удари хвиль і перепади тиску від цього створюють таке навантаження на конструкції дрона, що розробити стабілізатор, здатний поглинути такі коливання – це мегазадача. А без стабільної платформи жодна система ураження не буде працювати, бо просто не зможе завестись і вистрілити. 

Але вже зараз ця робота ведеться, і дуже скоро дрони зможуть нести різні модулі для ураження всіх типів цілей: наземних, надводних, повітряних. Та й самі дрони обіцяють зробити все менш помітними, аж до вміння пірнати під воду на деякий час.

Проте, якими б успішними не ставали "Магури" чи інші безпілотні системи, вони, як резюмує генерал Буданов, не здатні відвоювати територію замість людей:

"Треба чітко розуміти, що використанням водних дронів Крим не повернути. Це виключно шлях для пришвидшення виводу Чорноморського флоту Російської Федерації з тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. 

Вони не можуть звільнити жодного міліметра землі. Це спосіб, але не рішення. Поки, як в старі часи, людина з прапором не стане ногами на цю землю, то нічого не буде".

Роман Романюк, УП