Навчалась за кордоном, щоб потім працювати Україні. Досвід випускниці Ukraine Global Scholars

Я вірю, що якісна освіта – це база. Це не лише безумовне право кожної людини, але й фундамент для самореалізації, успіху та процвітання спільнот у демократичному суспільстві.

За останні п'ять років мені випала нагода протестувати освіту в трьох країнах на рівні університету та школи за допомогою натхненних організацій, які так само, як і я, вірять у майбутнє української молоді. Я б дуже хотіла, аби ще більше талановитих та вмотивованих українців повірили в себе та отримали доступ до якісних знань, що змінюють світ навколо.

Про себе

Я виросла в сім’ї військовослужбовців та навчалася у звичайній школі у Харкові. У моїй сім’ї всі були або військовими, або вчителями; тато, наприклад, навчає льотчиків. Розуміння важливості як освіти, так і служіння нашій країні панувало навколо мене з дитинства.

Мені завжди була дуже цікава історія освіти і те, як вона допомагає людям розвиватися. Ще в школі з командою друзів ми створили організацію з поширення неформальної освіти серед молодих людей. Нашою метою було показати одноліткам, старшокласникам, що не обов’язково їхати з України, а можна тут щось робити, отримувати класну освіту, розвиватися і творити зміни навколо.

Шлях до вступу в омріяний виш

В 11 класі я пройшла на програму FLEX і рік навчалася за обміном у США. Там я побачила, наскільки відрізняється освіта, яка вона сильна, яким може бути спілкування зі студентами і повага до них.

Потім почала шукати подальші можливості та дізналася про програму Ukraine Global Scholars (UGS). Це благодійна організація, яка допомагає українським талановитим учням старших класів із незаможних родин здобувати гранти на навчання у найкращих школах-пансіонів та університетах світу.

Після трьох етапів відбору фіналісти UGS отримують комплексну підтримку для вступу у найкращі світові школи та виші. Все це – безкоштовно.

Спочатку ми мали пройти онлайн-школу з підготовки до тестів SAT та TOEFL, яку проводять експерти та випускники програми. Ці тести є обов’язковими для вступу. Після цього UGS зазвичай проводить офлайн-табір для всіх фіналістів. До початку повномасштабного вторгнення це відбувалося у Карпатах, зараз – у Польщі.

Фіналісти збираються разом, знайомляться з менторами та випускниками попередніх років, дізнаються все про освіту в США та вчаться заповнювати заявку, писати мотиваційні есе та проходити інтерв’ю. Ну і, звісно ж, знаходять друзів на все життя.

Після табору починається процес підготовки вступної заявки, який триває 2-4 місяці. Кожен фіналіст програми отримує ментора-волонтера. Ця людина працює з фіналістом постійно, щоб допомогти правильно скласти заявку, підтримати коли складно, поділитися досвідом та знайти сильні сторони.

Зі свого боку студенти зобов’язуються повернутися до України на 5 років і зробити значний внесок у її розбудову.

Мені дуже сподобалась ідеологія того, що люди повертаються, а не просто вступають до класних вишів і будують життя за кордоном. Я була вмотивована тим, щоб отримати цю освіту і повернутися, бути в Україні, у певному сенсі служити Україні, бо тут вся моя сім’я. Навіть вступне есе в UGS присвятила поверненню в Україну.

Я дуже боялася подаватися і сумніваюся, чи зможу переконати американські виші дати мені величезну стипендію, яка б покрила всі витрати на проживання, харчування та навчання, бо моя сім’я не могла дозволити собі такі суми. Думала: я проста дівчинка з Харкова, у мене немає заможної сім’ї чи зв’язків, чому хтось буде дивитися на мене?

Проте в UGS допомогти зрозуміти, що американським вишам важлива історія абітурієнта, наполегливість, досягнення та амбіції.

Шість місяців наполегливої роботи і я отримала довгоочікуване "так" від Vassar College у штаті Нью-Йорк, а разом з ним і грант у розмірі $293 000.

Vassar – це один з перших університет в Америці, де почали давати освіту жінкам. Він є одним із університетів "Семи сестер" – асоціації топових американських університетів. Vassar є коледжем ліберальних мистецтв. Ідея в тому, щоб студенти отримували не один набір hard skills, а вивчали різні предмети поза основною спеціальністю.

Навчання у Vassar College

Коли я вступила, то перший рік не знала, що хочу робити. Спочатку вирішила вивчати економіку, але потім неодноразово змінювала спеціальність. У підсумку сфокусувалася на International Studies, бо мені було важливо, аби те, що я вивчаю, дало навички, які я зможу застосувати у різних сферах. Моє навчання було пов’язане з глобальними питаннями: міжнародною економікою, міжнародним бізнесом, міжнародною політикою, соціологією.

Стипендія допомогла безкоштовно провчитися два семестри в інших країнах. Перший я провела у Швеції, в Стокгольмській школі економіки, другий – у Лондоні, за програмою від Бостонського університету.

Під час навчання я побувала у різних штатах. Ще у школі за програмою FLEX була в Луїзіані – республіканському штаті, дуже консервативному, з найрелігійнішою спільнотою у США. Потім опинилася у Вассарі – повністю протилежному, дуже ліберальному.

Про зв’язок з Україною і мотивацію повернутися

Мене завжди турбувало, що в Україні велика частина людей не працює за своєю спеціальністю. Я хотіла цього уникнути, тому що боялася витратити чотири роки на те, що не буду потім використовувати.

Водночас мені було важливо підтримувати зв’язки з Україною весь час. Коли була на першому курсі, почалася пандемія COVID-19. Минуло 75% першого курсу і все закрилося, я повернулася в Україну. На другому курсі я дистанційно навчалася в Україні, тому що американський університет мав суворі обмеження.

На третій рік навчання я поїхала на study abroad, а на четвертий – повернулась у США.

Моє навчання в університеті дало мені зрозуміти, що треба багато чого спробувати. Я проходила різні курси, тому подумала: чому б не використати мої чотири роки, щоб спробувати щось кар’єрне?

Стажування після першого курсу з допомогою UGS я проходила в офісі представництва міжнародної правозахисної організації Amnesty International в Україні. Після цього працювала у Верховній Раді, в українському стартапі, українсько-американській компанії, де співзасновниця – українка, і один з офісів компанії працює в Україні.

Класно, що UGS придумали таку кількість можливостей. Я регулярно приїжджала і не була відстороненою від України.

Досвід освіти за кордоном може бути особливо цінним для тих, хто прагне працювати у сферах освіти, підприємництві і політиці. В Україні – розвинений бізнес. У нас класні спеціалісти, стартапи, дуже потужні компанії і люди. ІТ, сфера обслуговування – на високому рівні.

Українці, які отримають освіту за кордоном, потрібні, щоб відкривати ще більше класних бізнесів і надавати робочі місця.

Нині я повернулася в Україну, живу у Києві та намагаюся реалізувати свої знання, навички та шалене бажання робити Україну кращою хоч трохи, але кожен день.

За перші 10 місяців вдома я встигла спробувати попрацювати в українському бізнесі як маркетолог, а також у проєктах Міністерства освіти і науки. Займалася міжнародними партнерствами в Yalta European Strategy (YES).

Наразі приєдналася до команди народної депутатки Олександри Устінової, голови фракції "Голос" та заступниці голови американсько-українського кокусу.

Настанова майбутнім випускникам UGS

Кожному, хто збирається навчатися за кордоном або навпаки – повертатися в Україну після навчання – варто розуміти, на які ризики він/вона йде і чому.

Вступ до США чи іншої країни просто заради вступу – погана мотивація, яка не переконає приймальні комітети і не надасть відповіді на запитання "Чому ми маємо інвестувати саме в нього/неї?". Стипендія є інвестицією університету у ваш розвиток.

Тож ви маєте продемонструвати, що вже зараз змінюєте світ навколо себе, але з якісною освітою зможете робити ще більше корисного. При цьому університети не шукають абітурієнтів за конкретним типажем; вони хочуть бачити ініціативність та наполегливість.

Це можуть бути як досягнення з академічних дисциплін, наукові роботи, олімпіади, так і волонтерство, спорт, музика, соціальна діяльність. Для університетів важливі ваші досягнення, власна історія про те, як ви долали малі та великі перешкоди на своєму шляху, а також – бажання бути активною частиною суспільства.

Коли в рамках волонтерства в UGS я спілкувалася з представниками університетів, мені говорили так: "Ми хочемо інвестувати в студентів, які стали такою важливою частиною своєї спільноти, що їхня відсутність гостро відчуватиметься". Мабуть, ця фраза найкраще описує наших фіналістів.

Я б дуже хотіла, аби більше людей вірили у себе. Мій меседж всім, хто мріє, але боїться: я та інші фіналісти – такі ж люди, які і ви. Ви все зможете. Нехай ця віра і мрія будуть сильнішими за страх.

Кожен охочий здобувати освіту за кордоном, аби повернутися і разом розбудовувати Україну, до 31 березня може подати заявку і стати частиною програми Ukraine Global Scholars. Реєстрація доступна за посиланням.

Марина Гриценко, випускниця програми Ukraine Global Scholars, спеціально для УП. Життя