Життя без Харківської ТЕЦ-5. Який вихід для міста?

Вранці 22 березня Росія здійснила масовану атаку на українську енергосистему.

Були пошкоджені теплові та гідроелектростанції, електропідстанції магістральних і локальних розподільних мереж. Серед інших пошкоджених об’єктів з ладу була виведена Харківська ТЕЦ-5, яка забезпечувала Харків теплом та електроенергією. В місті новий блекаут. Що це означатиме для міста?

Справжні власники Харківської ТЕЦ

Харківська ТЕЦ-5 належить компанії San Posidanius Investments, яка зареєстрована на Кіпрі. Її власником зазначається громадянин Австрії зі швейцарською реєстрацією Рубен Захарян.

До 2012 року Харківська ТЕЦ-5 належала державі. Потім була продана компанії "Укрістгаз" за 340 млн грн, що на той момент дорівнювало $42,5 млн. Та сама компанія роком пізніше купила Волиньобленерго. Згодом і Волиньобленерго, і Харківська ТЕЦ-5 перейшли у власність Рубена Захаряна. А той у 2020 році передав Волиньобленерго у власність сину нардепа Юрія Бойка – Анатолію Бойку.

Це є непрямим підтвердженням розповсюдженої версії про те, що Харківська ТЕЦ-5 також входить до переліку активів сім’ї Юрія Бойка.

Як виглядала приватизація Харківської ТЕЦ-5 на практиці

Засновником Укрістгазу, який купив ТЕЦ, була "Фінансова інжинірингова компанія". Її директором був Сергій Астапов. Він також був головою компанії "Кустос інвест", якій належав завод "Склопластик" в Сіверськодонецьку. Це підприємство вважали вотчиною Бойка. Крім того, директор Укрістгазу Володимир Крупко раніше працював директором фірми "Укрнадрасервіс", що є активом угорського трейдера Emfesz Дмитра Фірташа — бізнесмена, якого вважають партнером Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна.

Раніше мер Харкова Ігор Терехов пропонував націоналізувати Харківську ТЕЦ-5. Після ракетного удару 22 березня, за словами Ігоря Терехова, націоналізувати більше нема чого.

"Там такі руйнації, що вже немає чого націоналізовувати", — наголошує мер Харкова.

Скільки є грошей на відновлення Харківської ТЕЦ-5

Харківська ТЕЦ – не єдине джерело теплової енергії в місті. Її частка в постачанні тепла місту становить близько 30%. Інші потреби закриває КП "Харківські теплові мережі" і ще приблизно 3% припадає на локальні промислові котельні.

Міністр енергетики Герман Галущенко в коментарі LIGA.net каже, що великі руйнування завдані об’єктам генерації та передачі електроенергії, що унеможливлює варіанти заживлення ТЕЦ-5 з інших регіонів. А говорити про конкретну суму, яка потрібна буде для її відновлення, можна тільки після того, як розберуть завали.

У 2022 році разом з європейськими партнерами був створений Фонд підтримки енергетики, щоб відновлювати зруйновані енергооб’єкти.

"На зараз з цього фонду є доступними понад 40 млн євро для подолання наслідків цієї атаки. На ці кошти закуповуватиметься необхідне обладнання для відновлення енергооб'єктів, незалежно від форм власності", – каже Галущенко.

40 млн євро у Фонді підтримки енергетики передбачаються не тільки на Харківську ТЕЦ, а й на всі енергооб’єкти, які були зруйновані за час повномасштабного вторгнення Росії. Тобто весь бюджет на відновлення електростанцій та теплоелектроцентралей складає стільки ж, за скільки структури Бойка купили ТЕЦ-5 у 2012 році.

Як Харків може вижити без ТЕЦ-5?

Частка теплової енергії, яку виробляла ТЕЦ-5, складала лише 30%, які використовувалися для життєдіяльності Харкова.

Зараз держава шукає альтернативи для забезпечення Харкова теплом під час наступного опалювального сезону 2024-2025 років.

Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради Андрій Герус в коментарі LIGA.net каже, що дефіцит енергії, який буде викликаний руйнуванням Харківської ТЕЦ-5 та Зміївської ТЕС (входить в державне АТ "Центренерго"), у короткостроковому періоді братиметься з Хмельницької АЕС, імпорту та аварійної допомоги з країн Євросоюзу.

Енергію з Харківської ТЕЦ-5 можна спробувати замінити завдяки децентралізованому виробництву. Про це в коментарі LIGA.net каже Олена Лапенко, генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості в аналітичному центрі DiXi Group.

"Альтернативні рішення полягають у використанні мобільних блочних котельних установок – як газових, так і твердопаливних, залежно від наявності газорозподільної мережі. Потужність таких установок зазвичай не перевищує 10 МВт. Але є опції й з більшою потужністю. Для порівняння: два з трьох енергоблоків Харківської ТЕЦ-5 мали встановлену потужність 120 МВт", – наголошує Лапенко.

Ще до початку повномасштабного вторгнення Харків почав переходити на диференційовані системи теплопостачання. В місті встановлювалися модульні котельні, які розміщувалися в житлових мікрорайонах міста. Торік вони забезпечили теплом 40 000 абонентів.

"Диференціація теплової мережі потрібна, і саме диференціація теплової мережі буде пріоритетом у підготовці до нового опалювального сезону, щоб менше давати навантаження на стаціонарні великі ТЕЦ", – сказав мер Харкова Ігор Терехов в інтерв’ю LIGA.net.