Як повернути мігрантів? Чотири основні кроки
20 квітня 2024 11:55
За оцінками УВКБ ООН загальна кількість зареєстрованих українських воєнних мігрантів з різним статусом захисту, які перебувають за кордоном, склала на цей час 6,48 млн осіб. З них 6 млн перебувають у Європі, зокрема 1,25 млн осіб у Росії й Білорусі (добровільно або депортовані). За межами Європи, переважно в США й Канаді, перебуває 476 000 осіб. Ця оцінка включає українців, які подали заявку на притулок як біженці, особи з тимчасовим захистом або інші подібні статуси. Дані Державної прикордонної служби, які збігаються з даними прикордонних служб країн Європи – дають значно менші цифри. Зокрема на кінець 2023 року було зафіксовано 22,9 млн виїздів з України з початку повномасштабного вторгнення та 20,1 млн в’їздів. Різниця становила 2,81 млн осіб. Можна припустити, що тимчасовий прихисток чи аналогічний статус отримала значна частина українців, які виїхали до лютого 2024 року з інших, переважно економічних причин. Які потреби у мігрантів? Згідно з опитуванням УВКБ ООН, у грудні-січні 2024 року планували повернутися в Україну 65% респондентів (на 12% менше ніж за рік до того), тоді як бажання не повертатися засвідчили 11% опитаних (зростання на 6% до тогорічного показника). Згідно з опитуванням Info Sapiens отримано такі відповіді на питання: "Які з цих факторів можуть стимулювати Вас повернутися в Україну?":
-
Остаточне закінчення війни – 51,2%.
-
Відсутність бойових дій або повітряних ударів на території проживання – 34,1%.
-
Гідно оплачувана робота в Україні – 28,3%.
-
Вищий рівень життя в Україні – 20,7%.
-
Відновлення інфраструктури у моєму регіоні – 17,7%.
-
Закінчення дії тимчасового прихистку – 17,4%.
-
Відновлення безпеки.
-
Доступ до житла: це може бути їхнє відремонтоване житло, нове житло, надане урядом чи організаціями або ж придбане за кошти компенсації.
-
Економічні можливості: це може бути відновлення довоєнного бізнесу, пошук нової роботи або ж отримання допомоги від урядових програм чи благодійних організацій.
-
Порівняння умов життя: мігранти порівнюватимуть рівень життя на своїй Батьківщині з умовами в країні, де вони перебувають. Це включає доступність їжі, води, житла, медичної допомоги, освіти, безпеки й інших важливих факторів. Лише коли умови життя вдома стануть кращими або хоча б не гіршими, ніж у країні перебування, мігранти будуть мотивовані до повернення.
-
Забезпечити внутрішню й зовнішню безпеку, зокрема через реформу правоохоронних органів зі значним підвищенням їхньої ефективності.
-
Захистити громадян від свавілля влади.
-
Запровадити верховенство права, провести необхідні реформи для побудови інклюзивних інституцій.
-
Розширити програму єВідновлення для компенсації втрат за зруйновані активи не лише громадянам, а й підприємцям.
-
Запропонувати держпрограму перекваліфікації для громадян для отримання потрібних на цей час професій.
-
Сприяти фінансовим зв'язкам мігрантів з Україною (зниження податків, інвестиції).
-
Підтримати тимчасових мігрантів і ВПО (пошук роботи, житло).
-
Стимулювати підприємництво (програми єРобота, гранти), врахувати у програмах особливості прифронтових регіонів.
-
Зберегти поточну спрощену систему оподаткування для малого бізнесу, запровадити надспрощений режим для самозайнятих.
-
Знизити податкове навантаження на фонд оплати праці.
-
Вдосконалити шкільну освіту, зосередившись на онлайн-навчанні для дітей мігрантів.
-
Підтримувати вивчення української мови за кордоном.
-
Реформувати вищу освіту для підвищення її якості.
-
Спростити вступ до українських ВНЗ для українців, які навчалися за кордоном.
-
Забезпечити визнання навичок і кваліфікацій, отриманих за кордоном.
-
Стимулювати європейських партнерів до поступової відмови від щомісячної фінансової підтримки мігрантів.
-
Запропонувати замість цього одноразову значну допомогу тим, хто повертається в Україну (за прикладом Швейцарії).
Олег Гетман економіст, координатор Економічної експертної платформи