Олександр АНДРУЩЕНКО: Пелюстки минулого

Поетичною строкою 

Облітають у вишневому садочку квіти,

Облітають про далеку молодість думки.

І сумують сивочолі хмари у блакиті.

Зупинивсь на пагорбі ланцюг тополь струнких.

Пелюстки пісень несе за обрій вітер.

Тільки-но лунали тут - вже жодної нема.

І стоять життя сади, мовчанням оповиті,

Наче знову їх у свій полон взяла зима.

Відбулося з нами що - не зміниться ніколи.

Пам’ятаємо дрібниці різних відчуттів.

Якщо добре вивчили уроки часу школи,

Здатні керувати чимось тільки в майбутті.

Білих пелюстків летить позаду нас поземка,

Десь чекає її біля піраміди сфінкс

І пустелі сподівань неймовірна спека,

І думок утрачених здичавілий праліс.