Зайвий. Як віцепрем'єр Кубраков пройшов шлях від президентського улюбленця до вигнанця
10 травня 2024 12:00
Вранці 9 травня Верховна Рада відправила у відставку Олександра Кубракова з посади віцепрем'єра з відновлення – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
Звільнити урядовця народні депутати зі "Слуги народу" вирішили на засіданні фракції, яке відбулося напередодні ввечері. Формальною підставою назвали необхідність роз'єднання Мінвідновлення на два окремі відомства.
Насправді ж питання позбавлення віцепрем'єра посади обговорювалося в Офісі президента з кінця минулого року – відколи його викреслили з шорт-листа улюбленців Володимира Зеленського.
Це сталося після того, як зірвався запланований в ОП перехід Кубракова на посаду міністра оборони замість Олексія Резнікова, звільненого після серії корупційних скандалів у МОУ. До слова, офіційною версією відставки ексглави Міноборони була потреба в нових підходах до діяльності відомства, а не корупція. Загалом замовчування справжніх підстав гучних звільнень у владних кабінетах уже стало традицією нинішньої влади.
Вже колишній віцепрем'єр захотів не тільки очолити оборонне відомство, а й зберегти контроль над Мінінфраструктури. Президенту такі наміри не сподобалися, мовляв, забагато на себе бере. Відтоді стосунки між Кубраковим і Зеленським почали холонути.
Ще більшу недовіру до урядовця з боку Банкової спричинила наближеність віцепрем'єра до партнерів зі США. Його тісна комунікація з представниками американського бізнесу і посольства дуже не подобалась главі держави та керівнику ОП Андрію Єрмаку.
Чому парламент звільнив Кубракова, як виникло рішення розділити навпіл очолюване ним Міністерство на два окремі відомства та хто може їх очолити, розбиралася "Українська правда".
Як і чому звільнили Кубракова
8 травня орієнтовно о 17:00 народним депутатам зі "Слуги народу" повідомили про позапланове вечірнє засідання фракції.
Головною темою мала стати очікувана відставка аграрного міністра Миколи Сольського, якого підозрюють у заволодінні державною землею.
Раптово член комітету ВР з питань організації державної влади Віталій Безгін запропонував роз'єднати Мінвідновлення на два окремі відомства: Міністерство інфраструктури і Міністерство розвитку громад, як було до грудня 2022 року. Він аргументував це тим, що об'єднане відомство під керівництвом Кубракова повністю провалило регіональну політику.
Але насправді остаточне рішення про звільнення Кубракова ухвалили в Офісі президента. Формальним роз'єднанням міністерств на Банковій завершили план зі звільнення колишнього улюбленця Зеленського.
Пропозицію ОП, озвучену Безгіним, підтримали і "слуги народу", і прем'єр-міністр Денис Шмигаль, який був присутній на засіданні.
Прем'єр пообіцяв депутатам реорганізувати міністерство в два окремі відомства до кінця тижня і навіть призначити виконувачів обов'язків міністрів. Щоправда, як можна призначити в.о. поки неіснуючого міністерства, питання відкрите. Спочатку Шмигаль мав би подати кандидатури нових міністрів на погодження Ради, а вже потім проводити під них реорганізацію.
Після зібрання фракції нардепи оперативно підготували проєкт постанови про звільнення Кубракова на підставі розділення міністерства і подали документ до ВР вранці наступного дня. Водночас ексвіцепрем'єр заявив, що з ним це питання не обговорювали і на фракційне засідання його не запрошували.
Якби метою звільнення Кубракова справді було покращення регіональної політики, до реалізації цього рішення на Банковій підготувалися би краще. Зокрема, знайшли би людину, яка зможе очолити відокремлене відомство.
Наразі, за даними джерел УП у "Слузі народу", остаточна кандидатура на посаду керівника Мінрегіону не визначена. Кілька співрозмовників зазначають, що це може бути керівник офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові В'ячеслав Негода.
До об'єднання Мінінфраструктури з Мінрегіоном він працював заступником міністра розвитку громад та територій. За словами джерел УП, кандидатуру Негоди наразі підтримують як в Офісі президента, так і в профільному парламентському комітеті. Однак фінального рішення в ОП ще не ухвалили.
Тому очевидно, що розформування міністерства на Банковій ініціювали виключно для того, щоб позбутися Кубракова, який уже давно був зайвим у команді президента.
До речі, ще кілька місяців тому Денис Шмигаль навпаки анонсував скорочення кількості міністерств і держслужбовців. Президент також наголошував на необхідності скоротити державний апарат. Тобто розширення уряду не входило в плани влади.
Тепер Кубракова нібито планують призначити главою Міністерства інфраструктури. Принаймні такий варіант обговорювали на засіданні фракції "Слуга народу" 8 травня.
Здавалося б, навіщо роз'єднувати міністерство з метою звільнити урядовця, щоб потім знову призначити його на міністерську посаду? Наприклад, для того, щоб не вступати в конфлікт з американськими партнерами, з якими в Кубракова за період повномасштабної війни склалися доволі хороші відносини.
Оскільки левова частина фінансової підтримки Заходу на відбудову українських регіонів, постраждалих внаслідок російських обстрілів, проходила через Міністерство відновлення, Кубраков був на постійному контакті з партнерами. У співпраці йому вдалося вибудувати з ними довірливі стосунки.
За словами джерел УП, оперативність звільнення віцепрем'єра зумовлена якраз тим, що 10 травня до Києва приїжджає "хтось важливий зі США". На Банковій вирішили, що американський топпосадовець завадить таким кадровим планам, тому поклали діяти на випередження.
Чи вистачить у депутатів голосів для призначення Кубракова міністром інфраструктури, наразі невідомо. Адже більшість парламентарів, як вони самі зізнаються в розмовах з УП, незадоволені тим, що колишній віцепрем'єр співпрацював із НАБУ.
Наприклад, у листопаді 2023-го чиновник дозволив Національному антикорупційному бюро задокументувати, як депутат Сергій Лабазюк намагається передати йому та голові Агентства відновлення Мустафі Найєму хабар. Політики такого жесту не оцінили.
Кубраков: хто він і чим займався в команді Зеленського
На момент обрання президентом Володимира Зеленського в 2019 році Кубраков очолював напрям інформаційних технологій і телекому в "Офісі ефективного регулювання" (BRDO).
Представники цієї організації майже повним складом перейшли спочатку на роботу у Верховну Раду, а згодом і в уряд, який очолив керівник BRDO Олексій Гончарук.
Народним депутатом від "слуг" Кубраков побув лише чотири місяці. В листопаді 2019 року його призначили керівником "Укравтодору".
За час його роботи під брендом програми "Великого будівництва" в Україні побудували та оновили 14 тисяч кілометрів доріг, 500 мостів та мостових переходів, витративши на це 10 мільярдів доларів.
Кубраков заявляв, що йому вдалося побороти централізовану корупцію в галузі дорожнього будівництва – конкуренція та оновлені тендерні правила здешевили вартість зведення кілометра дороги з 25 до 20 мільйонів гривень. Натомість медіа звинуватили "Укравтодор" у створенні дорожнього картелю – шести компаній, які поділили між собою абсолютну більшість великих тендерів.
На хвилі успіхів "Великого будівництва" Кубраков отримав посаду міністра інфраструктури. За підтримки Банкової та особисто президента він згодом виріс до віцепрем'єра з відновлення, коли в 2022 році його міністерство об'єднали з Міністерством розвитку громад та територій.
За часів, коли Кубраков ще був "фаворитом" президента, його довго вважали претендентом "широкого профілю" ледь не на будь-яку посаду – від керівника митниці й київського міського голови до прем'єр-міністра та міністра оборони.
Однак, коли прихильність глави держави змінилася на немилість, у держбюджеті-2024 в Мінінфраструктури і в Агентства відновлення забрали 70% коштів – скоротили фінансування зі 119 до 39 мільярдів гривень на двох.
Чим запам'ятався Кубраков на посаді
Головним здобутком Кубракова та його команди в міністерстві можна назвати сталу роботу інфраструктури на початку повномасштабної війни та налагодження логістики поставок озброєння.
Завдяки залізниці десятки тисяч українців змогли евакуюватися з небезпечних зон. І та ж залізниця стала порятунком для українського бізнесу, який більше не міг експортувати свої товари морем.
Так само швидко розширювалися можливості експорту вантажівками – відкривалися нові пункти пропуску та інша інфраструктура на кордоні. Зрештою Кубраков та його команда домовилися про один з "безвізів" України з ЄС – транспортний, який скасував необхідність отримання українськими перевізниками дозволів для в'їзду в ЄС.
Важливим досягненням стала також робота українських портів. Оскільки залізниця та вантажівки не могли замінити експорт морем ані за обсягами, ані за вартістю логістики.
Виходом із ситуації стали Дунайські порти, які на той момент вже багато років занепадали. В 2022 році завдяки співпраці влади та бізнесу експорт через Дунай зріс вп'ятеро проти 2021 року.
Найбільшим же досягненням стало відкриття торгівлі в Чорному морі. Безперечно, це перемога передусім українських військових, яким у 2023 році вдалося поступово "вибити" російський флот та змінити поділ сил у морі. Але відновлення руху цивільних суден було б також неможливим без роботи з іншими країнами, страховими компаніями, судновласниками. Зараз торгівля морем не лише повернулася на показники до великої війни, але й розвивається надалі – порти вже приймають перші контейнерні судна.
Конфлікти команди Кубракова
Після приєднання до Мінінфраструктури функцій будівництва і регіональної політики Кубраков публічно просував ухвалення законопроєкту № 5655, який, за задумом його авторів, мав би цифровізувати галузь, спростити умови ведення бізнесу та викорінити корупцію. Але став одним із найскандальніших.
Архітектори, представники органів місцевого самоврядування, окремі державні органи та деякі нардепи розкритикували документ. На їхню думку, він ще більше централізує владу в руках міністерства, обмежує в правах громадськість, архітекторів та місцевих чиновників і призведе до свавілля недоброчесних забудовників.
Хоча закон все ж був ухвалений Радою, за півтора року він так і не був ані підписаний, ані ветований президентом. Утім, бажання лобістів "реформи" впровадити містобудівні зміни було настільки сильним, що Кубраков двічі безуспішно намагався їх затвердити вже в якості постанови Кабміну. Як стверджувало видання "Дзеркало тижня", урядовий документ був "клоном" і "калькою" скандального законопроєкту.
Інша проблема, яку закидають вже ексміністру, стосується українсько-польського кордону. Протести з польського боку стали звичною справою ще з осені 2022 року. На кордоні "стояло" і паливо, і зброя, і гуманітарні вантажі.
Причини протестів здебільшого були пов'язані з внутрішньою політикою в Польщі та ЄС. Проте вирішити проблему із затримками перевезень все одно вважалося відповідальністю міністерства Кубракова; на це знадобилося цілі два роки.
Наостанок, відомство Кубракова звинувачували у провалі захисту енергетичної інфраструктури і навіть хотіли пов'язати це з його звільненням. Мовляв, відомство не впоралося з безпекою енергооб'єктів. Разом із тим, Мінвідновлення відповідає за захист невеликої частини підстанцій "Укренерго", а захист ТЕЦ, ТЕС чи ГЕС можливий лише засобами ППО/ПРО через величезні розміри об'єктів.
***
З улюбленця президента Олександр Кубраков перетворився на вигнанця.
Ще донедавна він мав прямий доступ до Зеленського, міг лобіювати ухвалення потрібних законів у парламенті. Зокрема й через комітет ВР з питань організації держвлади, який, власне, й ініціював його звільнення.
Показово, що відповідальність за звільнення Кубракова поклали саме на парламент. А президент, чиїм улюбленцем був ексвіцепрем'єр, навіть не попередив його про ухвалення такого рішення. Хоча відставка готувалася саме на Банковій.
З практичної точки зору звільнення Кубракова нелогічне, адже глобально не вирішує проблем у сфері відновлення, інфраструктури чи регіональної політики. Лише створює додаткові кадрові дірки, адже черга на посади міністрів точно не стоїть. Знайти очільників для двох роз'єднаних міністерств буде для влади задачею із зірочкою.
Ангеліна Страшкулич, Дана Гордійчук, Олександр Колесніченко, УП