Олександр АНДРУЩЕНКО: Млин на горбі
11 травня 2024 18:50
Поетичною строкою
Стоїть на горбі стародавній млин.
А поряд ти. І більш нема нікого.
І млин, і ти давно забуті Богом,
В надвечір розчиняєтесь в імлі.
Скривився трохи вже від часу млин,
Але за горб тримається ще міцно.
Йому собі довести дуже цінно,
Що рухатись зарано під уклін.
І ти, як млин, вже нахиливсь ледь-ледь,
З останніх сил стоїш на тому горбі.
Все, що нажив, ховається у торбі,
Щоб не скотилось в прірву шкереберть.
Скрипить у млина тріснуте крило.
У тебе серце стукотить надсадно.
Кружляє теплий вітер безпорадно,
Не в змозі подолати в світі зло.
Останній промінь відлетів і згас.
Під пагорбом танцюють сірі тіні,
Такі зухвалі і такі амбітні,
Такі страшні, що в профіль, що анфас.
У повній темряві застигли ти і млин.
І млин, і ти - одне і те ж, по суті.
В кінці життя у Всесвіті забуті,
Радієте ви долі без причин.