Уроки з мінної безпеки та інше. Як має змінитися освіта під час війни

Повномасштабне вторгнення на територію України додало нових викликів в освіті. Навчальні програми потребують змін, а освітяни та учні - адаптацію до нових реалій.

Лауреати премії Global Teachers Prize Ukraine та заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків розповіли про те, якою має бути освіта в реаліях війни.

Мінна безпека та навички виживання

Одним з обов’язкових психологічних компонентів у підвищенні кваліфікації вчителів є уроки з мінної безпеки та вивчення навичок виживання, вважає Сташків.

«У співпраці з ЮНІСЕФ ми впроваджуємо компоненти мінної безпеки в навчання дітей різного віку. Адже це те, що потрібно повторювати весь час. Також є міжнародні стандарти, як правильно викладати цю тему: з одного боку, навчити дітей правильно поводитися з вибухонебезпечними предметами, а з іншого — не викликати зайвий інтерес до них», — повідомляє Андрій Сташків.

Лариса Фесенко, директорка ліцею Харківщини та Вчителька-Незламність за версією премії Global Teachers Prize Ukraine 2023 підтверджує, що вивчення навичок виживання і безпеки в умовах конфлікту — це дуже важливо. Якщо це перебування в конфліктній зоні, то потрібне чітке розуміння, як уникнути небезпеки, побудувати тимчасове укриття та де знайти воду та їжу, що обов’язково розглядається на уроках в ліцеї.

Медіаграмотність та вивчення українського закордоном

Зі слів заступника МОН України, інформаційні атаки росії стали ще агресивнішими й часто спрямовані на дітей і молодь. Тому не менш важливим стало навчання медіаграмотності. Для цього у співпраці з IREX відбувається введення відповідних компонентів в освітній процес.

Ілюстративне фото / Фото: comparefibre/unsplash

«Окремо ведемо роботу для поліпшення умов навчання учнівства за кордоном. Йдеться про стиснуті програми для вивчення українознавчого компонента: мови, літератури, історії тощо. Ці програми також стануть у нагоді для дітей, які вимушено живуть на тимчасово окупованих територіях або мають освітні втрати, — доповнює Андрій Сташків, — Найближчим часом ці програми будуть опубліковані, у яких виокремлено ядро — найважливіше, що потрібно опанувати всім учням. Особливо це важливо для школярів за кордоном, які найчастіше вчаться в місцевих школах і не в змозі опановувати програму в повному обсязі. Це одна з можливостей зберігати звʼязки з Україною».

Національна свідомість

Вчитель біології та екології Богдан Завидовський, який увійшов в ТОП-10 Національної премії Global Teachers Prize Ukraine 2021 зазначив, що педагоги — це один з головних чинників національної безпеки. Вони формують почуття єдності та свідомості, виховуючи дітей боротися за майбутнє України.

«Вчителі можуть допомогти учням зрозуміти історичні контексти, цінності та традиції, які формують ідентичність нації та духовне об'єднання у важкий час. Це не просто слова, я повністю усвідомлюю те, про що кажу, оскільки маю особистий приклад», — розповідає вчитель біології та екології.

Ілюстративне фото / Фото: amzmahmoud/unsplash

Починаючи з 1991-го року, покійний батько Богдана працював викладачем історії в різних школах на Донеччині. Його учні добровільно ставали на захист України з 2014-року, серед яких був Віталій Киркач-Антоненко:

«Віталій загинув на Сватівському напрямку восени 2022 року, а його дружина в інтерв'ю для журналістів зазначила, що на погляди чоловіка вплинув його вчитель історії - мій батько, — ділиться Богдан Завидовський власним прикладом з життя, — Згадую, як і мій вчитель історії розповідав про виклики, які на нас, учнів, чекають в майбутньому. Будучи підлітком, я багато задумувався про те, що він говорив і робив з цього висновки. Тому кожен вчитель, що виховує і переконує дітей у важливості цінності України робить значний вплив на майбутні зрілі особистості».

Особливість роботи вчителя під час війни

Таку думку підтверджує і Пауль Пшенічка, вчитель та найперший переможець Премії GTPU 2017 року. Він вважає, що роль викладача в освіті є вирішальною, як і роль освіти в розбудові суспільства.

«Проте ця роль в наших реаліях дещо змінилась. Постійні тривоги, порушення розкладу занять, в багатьох випадках — проблеми з наявністю безпечного укриття. Підвищення відповідальності вчителя за життя і безпеку дітей. Зменшення часу для підготовки до уроків, для виконання чинних програм, які записані в календарних планах», — зазначає Пауль.

Він наголошує, що неможливо виконати в строк та в повному обсязі заплановані завдання, що забирає у вчителя додатковий час, який витрачається на постійну корекцію програм. Але не дивлячись на всі виклики та складнощі, в умовах війни вчитель стає ще більшою підтримкою та опорою для дітей. Викладачі розробляють спеціальні підходи до навчання, психологічно підтримують учнів та надають знання незважаючи на складні умови.

Психологічна підтримка учнів

Говорячи про психологічну підтримку дітей, вона ускладнилась нинішньою ситуацією — важче сконцентруватися та заспокоїти дитину:

«Зараз є необхідність розробки програм психологічної підтримки учнів як в умовах війни, так і в мирний час. Окрім і так складної ситуації, існують ще й випадки булінгу, що додає негативного впливу на психічне здоров’я дитини», — розповідає Лариса Фесенко.

Вибухи, сигнали тривоги та негативні новини впливають на психіку учнів, тому дуже важливо вчасно надавати підтримку та спостерігати за станом дітей. В залежності від психологічного розвитку, діти по різному сприймають проведення екзаменів або вступ до навчальних закладів, що також може призвести до додаткового стресу та відчуття тривожності.

«Зараз на часі зростання рівня психологічних захворювань серед молоді, наприклад, депресії. Причиною цьому є теперішня ситуація, — зазначає директорка Харківського ліцею, — Варто згадати і постійне користування інтернетом та соцмережами. З позитивної точки зору — там може бути корисна інформація, але у більшості випадків надмірне використання впливає на низьку самооцінку підлітків та часто призводить до тривожних думок. Крім переліченого не забуваємо ще про проблеми всередині родини та фінансові труднощі. Це все є ще одними факторами, які вказують на необхідність розробки програм психологічної підтримки наших дітей».

Розв’язанням проблеми може бути індивідуальна або групова терапія, консультації та програми профілактики. Лариса Фесенко доповнює, що розвиток такої підтримки допоможе учням навчитись долати стрес, зменшити відчуття тривоги, відчувати себе більш впевненими та налагодити стосунки зі своїми однолітками та батьками. А також досягти успіхів у навчанні, що залишається важливим чинником в розвитку як дитини, так і країни, особливо під час військового стану.

Актуальні професії

Активне та поглиблене опанування професій наразі дуже потребує індустрія: військова, наукова, освітня, медична, економічна.

«Варто не забувати, що державі потрібні тисячі кваліфікованих техніків, інженерів, фахівців для атомних електростанцій, літакобудування, суднобудування, машинобудування, легкої промисловості, фармакології, транспорту, хімічної промисловості та агрономії. Бо руйнуючи освіту ми підриваємо обороноздатність держави», — зауважив Пауль Пшенічка.

Дистанційне навчання

Вчитель біології та екології зазначає, що досвід навчання у часи війни може сприяти розвитку наступних аспектів освіти:

Війна спонукає вчителів до інновацій та змін у навчальних програмах, щоб краще відповідати потребам учнів та суспільства в умовах конфлікту;

Безумовно змінює підхід до освіти, звертаючи увагу на розвиток критичного мислення, ресурсність та вміння працювати в умовах стресу та нестабільності;

Значно розвинувся досвід вчителів у роботі з онлайн ресурсами, з’явилась готовність працювати за умов відсутності світла та у нестандартних умовах, де педагоги адаптуються, підключають інтернет, який працює без світла, купують павербанки, переформатовують розклад та не відмовляються навчати навіть поза своїм звичним розкладом.

«Я знаю вчителів, що навчились проводити дистанційно практичні роботи та якісні уроки в умовах тривалої роботи в укриттях. Вчителі також за запитами учнів розвивають досвід роботи з іноземними навчальними програмами, вчаться брати кращий досвід інших країн, дають учням завдання англійською мовою, порівнюють ефективність наших та зарубіжних навчальних програм, усвідомлюють та порівнюють ці відмінності, створюють власні розробки», — доповнює Богдан.