Де державі взяти додаткові кошти на військові потреби?

Чи є ще потенціал для збільшення податків та для яких сфер це найбільш доцільно?

Фінансування сектору оборони та безпеки є можливим виключно за рахунок внутрішніх джерел – податкових і неподаткових надходжень, а також військових облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). 

Затверджена Національна стратегія доходів до 2030 року чітко вказує, що пріоритетом державної політики є збільшення доходів бюджету на стійкій основі, закриття можливостей для ухилення від оподаткування, підвищення рівня дотримання законодавства та боротьби з тіньовою економікою. 

В сучасних умовах боротьба з тіньовою економікою та несплатою податків є вкрай важливим напрямом економічної політики держави.

Координація зусиль парламенту та контролюючих і правоохоронних органів дозволили у 2023 році забезпечити додаткові бюджетні надходження від оподаткування грального бізнесу, ринків підакцизних товарів тощо. Водночас, важливими є подальші системні кроки щодо детінізації економіки, підвищення рівня їх результативності.

Рахункова палата встановила, що від тіньового ринку алкоголю держава втрачає близько 9 млрд грн на рік. Станом на 2023 р., частка тіньового ринку алкогольних напоїв оцінюється на рівні, близькому до 30%. 

Основним каналом збуту оптових і роздрібних партій фальсифікату є інтернет, далі йдуть заклади роздрібної торгівлі та громадського харчування. Зафіксовано чимало сайтів, на яких продають відомі бренди алкогольної продукції за відчутно нижчими цінами, ніж в роздрібних мережах, що свідчить про несплату податків та нелегальне походження продукції. 

Держава має удосконалити механізм здійснення електронної торгівлі підакцизними товарами. Важливо посилити дієвість системи державного контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, продовжити розбудову ризик-орієнтованої системи акцизного податкового контролю. 

За даними дослідження KANTAR, частка нелегальної торгівлі сигаретами в Україні в 2023 р. становила 21,8% від загального обсягу ринку, що призвело до втрати бюджетних надходжень на понад 23 млрд грн. Серед країн ЄС більший ринок такої незаконної продукції лише у Франції. Крім того, в Україні споживається контрафактних і контрабандних сигарет більше, ніж разом у Польщі, Німеччині, Італії, Румунії й Ірландії. 

Це дослідження не враховує нелегальний сегмент ринку вейпів, який стійко перевищує 80% загального обсягу ринку. Від його існування втрати бюджетної системи в 2023 р. склали близько 3,5 млрд грн. 

Доречно зазначити, що високий рівень тінізації ринку електронних сигарет спостерігається і у розвинутих країнах, зокрема в ЄС та США. В Австралії цей показник перевищує 90%. Найбільша частка незаконної продукції, як і в Україні, реалізується через спеціалізовані точки продажу та через інтернет. А переважна частка нелегальної продукції є контрабандою з Китаю.

Водночас, в Україні, як і у країнах ЄС, насамперед Центральної Європи і Балтії, не виявлено нелегального ринку тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН). Цей ринок, на відміну від ринків сигарет і вейпів, функціонує виключно у легальній площині, що забезпечує стійку фіскальну базу для державного та місцевих бюджетів. 

Логіка тут проста: відсутній нелегальний ринок – немає пов’язаних із ним втрат податкових надходжень. А розширення обсягів споживання ТВЕН замість вживання звичайних сигарет (нелегальний ринок яких останніми роками лише зростав) позитивно позначається на збільшенні доходів бюджету. Зазначимо, що стійке зростання податкових надходжень є першочерговим пріоритетом державної фіскальної політики за умов повномасштабної війни.

На виконання положень Національної стратегії доходів Уряд у березні цього року подав до парламенту законопроєкт №11090, яким передбачив встановлення ставок акцизного податку на тютюнові вироби в євро та подальше підвищення ставок акцизів до мінімального рівня у ЄС. 

Також законопроєкт передбачає плавний перехід до незначної диференціації рівня оподаткування сигарет та ТВЕН з 1 січня 2025 р., певні тимчасові послаблення умов форстолінгу. 

Законопроєкт спрямований на забезпечення обґрунтованості, системності, прогнозованості політики акцизного оподаткування тютюнових виробів та враховує положення Директив ЄС та провідний європейський досвід реалізації державної акцизної політики. Його прийняття в майбутньому спроможне забезпечити додатковий фіскальний ефект для бюджетної системи. 

Подальшими пріоритетними заходами протидії тіньовому ринку тютюнових виробів є: підвищення функціональної ефективності державних контролюючих органів; посилення дієвості боротьби з контрабандою; запровадження системи моніторингу і контролю ланцюжка постачань тютюну, адже важливо виявляти потенційні точки контрафактного виробництва мільярдів сигарет; впровадження практик ЄС щодо диференційованого оподаткування різних категорій тютюнових виробів.

Нелегальний ринок пального в Україні призвів до безповоротних втрат бюджетних надходжень розміром близько 8-9 млрд грн у 2023 р. Певні АЗС чи їх мережі здійснюють реалізацію нелегального пального з незаконних виробництв, використовуючи псевдофіскальні чеки. 

Крім того, зафіксовано використання схем щодо "псевдо" оптової торгівлі пальним, а фактично пальне реалізується на АЗС без реєстраторів розрахункових операцій – за готівку. Офіційна заробітна плата у деяких мережах торгівлі пальним у рази нижча за середню по галузі, що може свідчити про потенційну виплату заробітних плат у "конвертах". 

Україні важливо впроваджувати дієві практики ЄС у сфері акцизної політики, які доводять свою ефективність у європейських країнах. Це виражається у стійких надходженнях до бюджету та низьких показниках відповідних нелегальних ринків. Посилення результативності державної політики за виробництвом та обігом підакцизних товарів, у тому числі шляхом підвищення рівня координації дій державних органів влади, може додатково наповнити бюджет на десятки мільярдів гривень.

МИКОЛА ПАСІЧНИЙ

професор кафедри фінансів Державного торговельно-економічного університету

Джерело: Економічна правда