Чи варто відкладати другий етап земельної реформи через війну

За два з половиною роки функціонування ринку землі укладено близько 180 тисяч угод купівлі-продажу загальною площею майже 400 тисяч гектарів

Новий етап, запланований на початок 2024 року, передбачає:

• збільшення площі сільськогосподарських земель, які можуть перебувати у власності, зі 100 до 10 000 гектарів;
• виникнення у юридичних осіб (але виключно українських) права на набуття у власність раніше підмораторних земель. 

Втім, попри позитивні показники роботи земельного ринку, повномасштабна війна все ж породила дискусії щодо доцільності запуску другого етапу реформи найближчим часом. Значна площа тимчасово окупованих територій, кількість замінованих земель, проблеми з логістикою та експортом аграрної продукції стали передумовою для внесення до Верховної Ради законопроєктів про відтермінування її впровадження. 

Так, автори законопроєкту №9341 вважають за необхідне відкласти запуск другого етапу земельного ринку на весь період воєнного стану та ще два роки після його завершення. Ініціатори альтернативного до нього законопроєкту №9341-1 – на чотири роки з дня припинення або скасування воєнного стану.

Вказану позицію активно підтримують також малі та середні аграрії. Вони обґрунтовують  це відсутністю коштів на купівлю землі у зв’язку з викликаними війною проблемами й неможливістю конкурувати з великими агрохолдингами за таких умов.

Їхні перестороги викладені в петиції до Президента України з проханням відкласти до закінчення війни збільшення максимальної площі сільськогосподарських земель у власності однієї особи (як фізичної, так і юридичної) зі 100 до 10 000 гектарів. Петиція менш ніж за місяць набрала необхідних 25 000 голосів та перебуває нині в статусі очікування на розгляд. 

Протилежну позицію займає Мінагрополітики, підбиваючи підсумки цих двох з половиною років функціонування земельного ринку. Відомство запевняє, що другий етап реформи надасть аграрному сектору нові вектори розвитку.  

Значна кількість страхів, які панували в суспільстві перед зняттям мораторію, не справдилися. Так, за більш ніж два роки було продано всього близько 1% від усіх сільськогосподарських земель, а отже, перестороги щодо відчуження власниками одразу більшої частини земельних ділянок не знайшли свого підтвердження. 

Окрім того, за даними Київської школи економіки (KSE), лише щодо 0,5% із придбаних земель було змінено їх цільове призначення, а отже, землі, що реалізуються в результаті впровадження реформи, залишаються в агровиробництві.

Натомість очікується потенційне зростання ціни на сільськогосподарську землю після набуття можливості її купівлі юридичними особами, що позитивно вплине на економіку країни.

Так, наразі KSE оцінює середньозважену ціну одного гектара у 38,5 тис. грн (дані за результатами трьох кварталів 2023 року). Відтак прогнозується можливість отримання додаткових 1 – 2,7% ВВП щорічно впродовж наступних 3 років.

Також у Мінагрополітики наголошують на тому, що тривалі інвестиційні проєкти ризиковано розвивати на орендованих землях, тоді як, отримавши у власність земельні ділянки, юридичні особи готові будуть вкладати свої кошти в їх реалізацію.  

Україна нарешті припинила бути останньою країною Європи, де громадяни отримали право на вільне розпорядження належним їм майном. Водночас страхи фермерів щодо запровадження другого етапу реформи не є безпідставними, оскільки їхня діяльність в умовах повномасштабної війни пов’язана зі значною кількістю перешкод.

Для подолання цих ризиків держава має активно підтримувати кредитування та гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами для малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників. Зокрема, сприяти початку роботи Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що дозволить бути більш конкурентними на земельному ринку.

Анастасія Іщенко

юристка практики земельного та аграрного права TOTUM LF

Джерело: Ліга