На світовому рівні: у Запоріжжі відкрили вражаючу виставку знакових світлин

Просмотров: 518
21 квітня 2024 18:52

До 18 травня у Туристичному інформаційному центрі Запоріжжя можна переглянути експозицію, присвячену 60-річчю фотоклубу “Запоріжжя”.

На ній представлені роботи Олега Бурбовського, Олексія Красовського (з приватної колекції Валерія Гущі), Валерія Кошеленка, Євгена Кома, Володимира Філонова, Володимира Федорова, Тетяни Аверіної, Катерини Клочко, Дмитра Смольєнка, Сергія та Ігоря Лаврових і інших відомих митців.

Трохи історії. У листопаді 1963 року ентузіасти фотографії зібралися на організаційні збори і створили фотоклуб “Запоріжжя”. У грудні того ж року вони провели першу виставку.

Ідея заснування фотоклубу належала Роману Барану, Аркадію Конопльову та Олегу Бурбовському. Незабаром до засновників приєднався Марк Серебренніков, який і став першим головою. Олег Бурбовський, який протягом кількох десятиріч очолює цю організацію фотомитців, став тоді головою художньої ради.

Вже у 1964 році фотоклуб об’єднував близько ста любителів фотографії, запорожці здобули 47 нагород всесоюзного та всеукраїнського рівня. А з наступного року запорізькі фотомайстри почали активно брати участь у закордонних виставках, де їх роботи також отримували нагороди.

Провідні радянські та світові видання 60-70-х років писали: “Фотографія в СРСР процвітає в республіках Прибалтики, у Москві, Ленінграді і Запоріжжі”.

За 60 років членами фотоклубу були понад 200 запорожців. Сьогодні “Запоріжжя” об’єднує 53 фотохудожника. Серед них — Євген Ком, Володимир Філонов, Володимир Федоров, Олег Лагур, Валерій Кошеленко, Тетяна Аверіна, Олексій Толмачов, Володимир Мальцев, Олександр Максимов, Дмитро Смольєнко, Катерина Клочко та інші відомі фотомайстри.

До ювілею фотоклубу був виданий альбом, в якому помістили знакові світлини різних років 30 фотохудожників.

...Коли голова Запорізького фотоклубу Олег Бурбовський зайшов до галереї Туристичного інформаційного центру, де команда ТІЦ розмістила експозицію, він був просто вражений побаченим. Стильна сучасна подача знакових робіт, дійсно, шокує — звичайно, у гарному значенні цього слова.

Найяскравіше враження на метра фотомистецтва справили його чотири найвідоміші роботи у центральній частині галереї, надруковані у значно збільшених у порівнянні з оригіналом розмірах. Ці світлини - “Дахи”, “Позаду сторіччя”, “Човен” і “Володимир Ященко” - відзначені численними нагородами на конкурсах, кожна зі свєю історією.

До речі, в експозиції є і знамените фото чорного кота авторства Олега Бурбовського, якого він зняв у Таганрозі, повертаючись із зйомок. Кіт сидяв за решіткою, а коли Олег Олександрович достав "телевик", поклав лапу на решітку, наче позуючи фотографу.  І через хвилину втік.

А унікальне фото і сьогодні, через десятиріччя, продовжує вражати відвідувачів фотовиставок виразністю чотирилапої "фотомоделі".   

    

“Я вражений своїми збільшеними роботами, - зізнався Олег Бурбовський. - Вони знакові, звичайнео. “Дахи” зроблені у 1971 році, це Домський собор. Прибалтійська фотографія лідирувала багато років, латвійські, естонські фотохудожники були дуже знані за кордоном, їх знімки часто перемагали на конкурсах.

Коли побачили мій знімок, вони були дуже вражені: “Як ти зробив це фото?”. Тоді у Ризі пройшов дощ, дахи блищали. Я зняв це блищання, додав вручну чорні плями. Робота на конкурсі в Югославії була удостоєна золотої медалі Дагера (Луї Жак Манде́ Даге́р, 18 листопада 1787 — 10 липня 1851, — французький художник, хімік і винахідник, один із творців фотографії. - Авт.). Це було дуже престижно! Потім її включили у фотовиставку “100 фотографів світу”.

У Федеративній Республіці Німеччини у 80-х роках видали перший альбом “Фотографія в СРСР”, німці самі відбирали для нього знімки. Альбом відкривався цими “Дахами”.

Ну і знаменита “Старуха” (світлина називається “Позаду сторіччя”. - Авт.), вона пройшла великий шлях. Так, на конкурсі в Румунії цей знімок завоював Гран прі. Але приз — самотканий килим розміром 3х4 чи 4х5 м, не пам’ятаю вже, я так і не отримав. Він десь застряв на кордоні і там “загубився”. Ми писали листи, але та сторона сповіщала, що на їх території килима немає, він на нашій. Ну, якийсь митник прихватив мій приз. Ще такий факт — коли створювався перший фільм про Голодомор, автори використовували мою роботу.

А ще ця світлина, яка стала знаменитою, сприяла тому, що я деякий час пропрацював фотокореспондентом ТАРС у Запоріжжі.

Коли в 1961 році на всесоюзній виставці члени жюрі, а там були знамениті фотомайстри, побачили це фото, то не могли стримати своїх емоцій. Мене почали просто атакувати з агенцій ТАРС, АПН, щоб я став їхнім фотокореспондентом.

Я згодився на деякий час. Але це було досить складно. Згадується такий випадок. Я тільки-но прийшов на “Радіоприбор” (п/я 64) молодим спеціалістом, інженером. А тут приходить урядова телеграма — треба зняти пуск 4-литтьового стану на “Запоріжсталі”. Директор Юпко всіх начальників зібрав, роздавав вказіки... Потім один з них підійшлв до мене: “Де ти взявся? Він ніколи нас так не строїв”.

Повертаючись до “Старухи”, скажу, що у 2000 році проводилося нагородження переможців всеукраїнського проєкту “Визнання”. Було 17 різних номінацій. Серед переможців — спортсмен Сергій Бубка, танцівник Вадим Писарєв. Я з цією роботою брав участь в номінації, де були представлені рекламісти, дизайнери і фотохудожники. Жюрі одноголосно віддало перевагу цій роботі. Мені дали премію — 10000 гривень, гарний приз, виконаний відомим скульптором Пінчуком, і альбом його знаменитих скульптур.

У збільшеному вигляді також можна побачити моє фото легендарного спортсмена Володі Ященка. Ми з ним познайомилися, багато зустрічалися, спілкувалися.

На виставці, сформованій у сучасній стилістиці, привертають увагу відвідувачів роботи легендарного запорізького фотокореспондента ТАРС-РАТАУ Олексія Красовського, які експонувалися на численних виставках і здобували медалі та премії, як наприклад "Мотобол".

Окремі сторінки ювілейної виставки — роботи фотокореспондентів сайту 061 та Укрінформу Катерини Клочко і Дмитра Смольєнка про події російсько-української війни. Катерина і Дмитро час від часу виїжджають у прифронтові населені пункти і фіксують для історії наслідки обстрілів, життя людей, які попри все, не хочуть покидати домівки.

Сьогодення прифронтового Запоріжжя та чудові картини Хортиці можна побачити на світлинах Сергія та Ігоря Лаврових. Цікаві й усі інші фотопогляди авторів.

Варто зазначити, що в експозиції немає випадкових фото, кожне несе в собі якийсь сенс.

Відкрив виставку до ювілею фотоклубу директор ТІЦ Олексій Каніщев, який представив команду, яка готувала впродовж кількох місяців цей вернісаж. До речі, процес розвішування робіт, особливо величезних чотирьох полотен зі світлинами Олега Бурбовського, був нелегким - судячи з відео, яке працівники департаменту культури і туризму міської ради розмістили на своїй сторінці. Але молодці, впоралися!

- Туристичний інформаційний центр мене просто потряс нашою виставкою до 60-річчя фотоклубу, - поділився своїм враженням під час відкриття Олег Бурбовський. - Особливо — мої роботи, збільшені до таких розмірів, що я просто у шоці. Я дуже зворушений, щиро вам дякую! Усі наші дуже здивовані і вражені.

Виставка на світовому рівні! Я був за кордоном, там робили красиво, здорово, але у запорізькому ТІЦ — це просто вищий клас!

Дай Бог, щоб фотоклуб “Запоріжжя” дожив до ста років. Достойні люди, достойні фотохудожники! За ці шість десятиліть у нас тисячі робіт, сотні медалей! Приходять нові люди, які продовжують творити історію Запорізького фотоклубу.

Куратор виставки, керівник крафтових музеїв Запоріжжя Михайло Мордовськой зазначив, що “оплески - усій команді, але насамперед - запорізьким фотомитцям, бо без їхніх шедеврів цієї виставки просто не було б”.

- Ми намагалися відібрати фотографії, які б характеризували фотоклуб з різних сторін, - розповів Михайло. - Мета: показати фотографії з історією — фото 60-х,70-х, 80-х років, показати, що вони не втратили актуальність і сьогодні. І що вони і сьогодні репрезентуть наше місто, міську культуру, наше бачення і наші відчуття світу.

Михайло Мордовськой повідомив, що на виставці присутні роботиі інших авторів, не членів фотоклубу, які характеризують епоху.

- Ми хотіли підкреслити, що кожна епоха має свій вплив і свої особливості, які впливають і на нас, і на фотографів. І таким чином формують нас, як людей. Можливо, для когось ці фото будуть відкриттям.

Пряма мова

Сергій Білов, директор департаменту культури і туризму Запорізької міської ради:

“Наприкінці 2023 року ми з легендарним запорізьким фотохудожником Олегом Бурбовським домовились провести велику виставку в Туристичному інформаційному центрі. Висвітлити діяльність фотоклубу “Запоріжжя”, якому виповнилося 60 років, і який десятиліттями прославляє наше місто як осередок талановитих митців і потужних робіт.

Спільно з членами фотоклубу команда департаменту культури і туризму провела велику дослідницьку роботу з історії спільноти, яку втілили в масштабній експозиції.

Всі 60 років неможливо вмістити в одні стіни, але відкрити для себе видатних запорізьких митців як минулого, так і сучасності, є можливим. І ми впоралися!

Підтримуємо міських артистів і пишаємося їхнім внеском. Запрошую всіх на виставку “Фотоклуб “Запоріжжя”. 60 років”!

Фото авторки, Дмитра Смольєнка, з фейсбук-сторінок Сергія Білова і департамента культури і туризму ЗМР




Похожие новости: