Якою не повинна бути повоєнна відбудова? Запитайте у балканців

Відбудова в широкому сенсі — це не повернення у точку 23 лютого 2022 року

На державній платформі DREAM (цифрова екосистема, яка забезпечує єдиний цифровий маршрут для всіх проєктів відновлення) на момент написання цього тексту зареєстровано 3754 проєкти на загальну суму 206,2 млрд грн. З них 1397 проєктів — у кластері Освіта. Це будівництво укриттів, ремонти приміщень тощо. Тобто фізичне відновлення закладів освіти. Але чи саме це ми маємо на думці, коли говоримо про освіту в контексті відбудови?  

Кейсів та інструментів повоєнної відбудови ніби не бракує. Але це не книжка рецептів. Це радше добірка звітів майже в режимі реального часу з візуалом у натуральну величину. Тому ми можемо говорити про досвіди відбудови та моделі соціальної взаємодії, які показали свою ефективність, або ж навпаки. Досліджувати, які рішення за яких умов спрацювали краще чи гірше, чи не спрацювали взагалі. Вивчати, які будівельні матеріали є на ринку та які нові й цікаві технології зараз у розробці та можуть послугувати в проєктах відновлення вже або за кілька років якнайпізніше. А також зрозуміти, які цінності та ідеї, закладені під час відбудови, врешті допомогли суспільствам подолати воєнне минуле, а не створити нові проблеми. 

Чи не найперша аналогія, яка спадає на думку, це план Маршала. Його реалізація розпочалась 1948 року (через 3 роки після завершення Другої світової війни!) та тривала до 1952 року. План містив власне матеріальну допомогу (кошти, сировина, устаткування для промисловості), інтелектуальну допомогу (технології й управлінські рішення), макроекономічну стабілізацію та лібералізацію режиму торгівлі.

Втім, як на мене, чи не головною складовою плану була довіра. Результати його втілення були помітні упродовж десятиліть. Висновок з історії реалізації плану Маршала для України — планування, багатоаспектність допомоги та розуміння спільних цінностей (свободи, рівності, пріоритету людської гідності), які захищаються та втілюються в проєктах відбудови.  

Кейс повоєнної реконструкції Боснії та Герцеговини було визнано загалом успішним у короткостроковій перспективі. Але вже через десятиліття стало зрозуміло — потоки фінансової допомоги без довготермінового стратегічного бачення економічного шляху країни можуть лише тимчасово полегшити ситуацію.

У 2001 році було опубліковано звіт міжнародної кризової групи з Балканських країн, і серед проблем було відзначено низький управлінський потенціал національних органів. Висновок з історії реалізації проєктів відбудови у Боснії та Герцеговині — без розбудови локальних спроможностей та в умовах браку спільних цінностей навіть потужні фінансові потоки не розв’яжуть проблеми, а лише відтермінують їх.  

Відбудова — це люди. Міста — це люди. Відбудова міст — так само люди. 

Відбудова в широкому сенсі — це не повернення у точку 23 лютого 2022 року. Що варто знати й чому вчитися, щоб не просто build back, а build better або навіть build forward? У кого піддивитись? З якої країни фахівців запросити та що дослідити в межах України? (Адже будьмо чесними — жоден іноземний архітектор чи планувальник не здатен зробити так, аби було комфортно українцям; врешті, тут жити не йому/їй.) Як віднайти ту інноваційну українськість та застосувати її до відновлення? 

На думку мені спадає порада колишнього президента США та Нобелівського лауреата Барака Обами — "Learn how to get stuff done". Навчись розв’язувати проблеми. Ця навичка — на вагу золота, особливо в умовах невизначеності. Адже наша невизначеність — не тимчасова. Це реальність України тут і зараз, сьогодні та завтра.  

Нам потрібно вчити людей розв'язувати проблеми та мислити на різних рівнях, у різних площинах — від історичної до економічної та управлінської. Саме тому нашій країні вкрай необхідні менеджери міст. Ті, які власне і зможуть реалізовувати проєкти: шукати ресурси, забезпечувати дотримання строків і стандартів якості й вести продуктивний діалог з усіма зацікавленими сторонами.

Тетяна Водотика

історикиня, академічна директорка магістерської програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» в Київській школі економіки

Джерело: Ліга