Чому уряд розробив дві протилежні стратегії розвитку малого та середнього бізнесу

Сподіваємось, що народні депутати відділять "зерна від полови"

Днями було опубліковано оновлений проєкт Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого й середнього підприємництва на період до 2027 року. Він кілька місяців доопрацьовувався Мінекономіки спільно з провідними аналітичними центрами й бізнес-асоціаціями.

Ключові новації стратегії:

- Перезавантаження Бюро економічної безпеки України, Державної податкової служби та Державної митної служби, проведення прозорих конкурсів на керівників цих служб, переатестація всіх кадрів.

- Запровадження системи страхування воєнних ризиків.

- Скасування зайвих регуляторних інструментів, цифровізація та спрощення процедур, щоб полегшити функціонування підприємств.

- Впровадження будь-яких змін, що впливають на роботу бізнесу – лише внаслідок тривалих консультацій із підприємцями, зокрема МСП. Налагодження постійного діалогу між підприємницькою екосистемою й органами державної влади. 

- Закріплення чітких критеріїв визначення наявності трудових відносин між працівником і працедавцем, а також забезпеченням однакового застосування цієї норми до відносин, що справді є трудовими, а не цивільноправовими.

- Спрощення діяльності самозайнятих осіб, спрощення й автоматизація обліку для них, сприятливий податковий режим.

- Запровадження електронних рахунків і не обов'язковість актів виконаних робіт.

- Запровадження соціально справедливого механізму бронювання, яке сприятиме створенню передбачуваності роботи МСП.

- Впровадження освітніх програм перекваліфікації, запровадження державних програм з залучення іноземних працівників.

- Регулярне отримання зворотного зв’язку від бізнес-спільнот і регіональних зацікавлених сторін, бізнес-обʼєднань, кластерів.

- Забезпечення проведення щорічного дослідження бюрократичного навантаження на МСП.

- Забезпечення стимулювання та технічної підтримки переходу українського бізнесу з російського програмного забезпечення.

Загалом оновлений проєкт Стратегії виглядає збалансованим, містить багато важливих задач, які сприятимуть відновленню й розвитку МСБ. Важливим є якнайширше затвердження Кабміном Стратегії та швидка реалізація її головних задач. 

Національна стратегія доходів 2030

Водночас існує вже затверджена Кабміном Національна стратегія доходів 2030, яка, на відміну від Стратегії розвитку МСБ, була напрацьована Мінфіном у таємному режимі, і містить значну кількість негативних для МСБ новацій. 

Нацстратегія 2030 передбачає низку змін, які значно розширюють корупційні можливості органів контролю, залишаючи їх нереформованими. Щобільше, Нацстратегієя передбачає на ближчі роки у рамках боротьби з податковим боргом надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу. 

Також податківці можуть отримати повний доступ до інформації про обсяг та обіг коштів усіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). 

Ці норми несуть значні корупційні ризики, а також закріплюють законодавчо порушення конституційного принципу презумпції невинуватості.

Також Нацстратегія передбачає зміни спрощеної системи оподаткування (далі – ССО), звузивши сферу її застосування шляхом виключення юридичних осіб і збільшивши ефективні ставки податків до рівня загального режиму з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства. 

Міністерство фінансів намагається передбачити сучасні європейські інструменти та практики, на маючи головного – європейського верховенства права, європейської якості держуправління, європейського низького рівня корупції у держорганах. 

Тож на цей час маємо вкрай дивну ситуацію, коли Міністерство економіки напрацьовує справжній позитивний стратегічний документ для розвитку МСБ, в інклюзивному процесі, а інше міністерство у тому самому Кабміні – Мінфін – напрацювало документ, яким передбачено консервування корупційних податкової та митної служби й додаткове розширення для них корупційних можливостей.

Сподіваємося, що народні депутати відділять "зерна від полови" і реалізують ключові задачі Стратегії розвитку МСБ 2027, залишивши без уваги неякісний документ Мінфіну – Нацстратегію доходів 2030.

Олег Гетман

економіст, координатор Економічної експертної платформи

Джерело: Ліга