От рэкета к Томосу: кто такой Нарик рядом с президентом

Поява Наріка – Олександра Петровського – при врученні українській владі Томоса ледь не перекреслила всю історичність моменту. Принаймні для багатьох користувачів Facebook, які дивувалися, що особа з репутацією кримінального авторитета робить біля президента, і за що йому випала така честь.

Співрозмовник в Адміністрації президента у день вручення Томосу запевнив, що ніякого Петровського-Наріка на президентському борту не було, і летів він не з ними.

Але пояснити факт його частої появи при президенті на Банковій в АП так і не змогли. Адже це був не перший раз, коли колишній кримінальний авторитет з'являвся у компанії Порошенка чи його однопартійців.

До появи поруч з Томосом і спікером парламенту Андрієм Парубієм у Стамбулі було горезвісне фотографування з президентом Федерації футболу, а одночасно головою бюджетного комітету Ради Андрієм Павелком з кубком Ліги чемпіонів і, власне, з самим Порошенком і головою Православної Церкви України Епіфанієм.



Звісно, на фото з президентом можна спробувати пробитися. Але спробуйте отримати про себе сюжет-оду на 5 каналі, Хрест Івана Мазепи від Порошенка, орден від Філарета та нагородний пістолет від міністра оборони Степана Полторака після того, як тебе звинувачують у причетності до вбивств!
То хто ж він – авторитет Нарік чи бізнесмен-меценат Петровський?

"Це ви про Наріка тільки дізналися, а тут він відомий давно, про нього книжку можна писати", – розповідає один з дніпровських журналістів.

Олександр Петровський (по батьку - Налекрешвілі) розпочав свою кар'єру наприкінці 80-х у групах рекетирів, що кришували чи оббирали торговців дніпропетровського ринку "Озерка".

Їхній розквіт припадає на епоху відсидки Олександра Мільченка на прізвисько "Матрос" – того самого знаменитого авторитета-покійника, що фігурує як виконавець убивств-замовлень Павла Лазаренка. Петровському вдалося пережити ці буремні роки – його не вбили у 1995 році та двічі не змогли посадити на початку 2000-х, хоча кілька разів затримували.

У 2007 році Петровського-Нелекрешвілі згадують у контексті вбивства російського бізнесмена Максима Курочкіна на прізвисько "Макс Бєшений", який був застрелений у дворі Святошинського райсуду Києва. Тоді "дніпропетровські" мали конфлікт з Курочкіним довкола ринку "Озерка", однак категорично спростовували свою причетність до вбивства.

"Макс Бєшений" був представником так званої "лужніковської групи" в Україні. У самій Росії більш схильні вважати, що Курочкіна прибрали саме росіяни через неблагонадійність.

У 2011 Петровський виринає у пресі – його сестра балотується до дніпровської облради від "Сильної України" Сергія Тігіпка.

У коментарі ZN.UA тодішній голова МВС Юрій Луценко говорить про повернення впливу ОЗУ і натякає на причетність до цього тодішнього заступника генпрокурора Рената Кузьміна. Луценко говорить про поновлення діяльності в Донецьку групи Гіві Немсадзе. А в Дніпрі знову працює ОЗУ Наріка:

"Петровський, відомий в певних колах під ім'ям Нарік, проходив за матеріалами МВС як лідер організованого злочинного угруповання. Пік активності цієї ОЗУ припадав на період 2000-2004 років. У 2005 році він залишив територію України, низка членів його угруповання були затримані, а саме угруповання було фактично розгромлене".

За рік до того, 17 вересня 2010 року в Дніпрі стався замах на двох відомих місцевих бізнесменів – Геннадія Корбана і Геннадія Аксельрода. Вибухівку заклали під диван кафе "Pepperoni", де обоє обідали. Корбан отримав осколкові поранення рук та ніг, а також численні опіки.

Тоді Корбан пов'язував замах на себе із екс-прем'єром Павлом Лазаренком, з яким він на той час судився. Хоча слідство розглядало іншу версію – розборки з Наріком-Петровським. Концепція досить дивна, бо Наріка називали серед тих, хто "кришував" Ігоря Коломойського.

Про те, що Корбана підривали як "привіт від Наріка", писав у своєму блозі Сергій Лещенко: "Оскільки Корбан провернув операцію з відбору активів Тимошенко і брав участь в оформленні власності, то у нього і була довіреність від Коломойського на представлення його інтересів. Новинський довгий час не міг провести збори акціонерів Південного ГЗК, оскільки Корбан не прийшов і зривав кворум.

Але одного разу сталося інакше. Новинський зателефонував Корбану і сказав: "Гена, я в місті, під'їду в таке-то місце, хочу поговорити". Корбан приїхав, заходить до кімнати, там якісь люди, Новинський подає йому руку і каже: "Збори акціонерів оголошую відкритими". Корбан каже: "Як? Що?" А Новинський відповідає: "Пізно, Гена, ти прийшов, збори відкрито, все знято на відео".

І збори тоді провели, а потрібне Новинському рішення прийняли.

Так ось, є думка, що ця сцена – легенда для того, щоб обілити Корбана перед Коломойським, а насправді Корбан був у змові з Новинським. "Йому зробили пропозицію, від якої неможливо відмовитися і за формою, і за змістом", – кажуть джерела.

Повірив Коломойський в цю історію чи ні, краще запитати у олігарха. Але одного разу поблизу Корбана вибухнула бомба. Знаючі люди назвали це "привіт від Наріка". Корбан відтоді їздить тільки на броньованих автомобілях, а за його безпеку відповідає відомий у кримінальних колах Михайло Кошляк (оформлений помічником депутата Бориса Філатова, затриманий за підозрою у вбивстві)".

Через рік Геннадія Аксельрода, відомого у місті своїм бізнес-центром "Менора" біля синагоги, таки убили. На той момент його фінансова група "Спарта" була вже вся у боргах "Привата" і фактично перейшла в його управління.

Поки Корбан обіцяв мільйон за ім'я замовника, слідство продовжувало підозрювати у вбивстві Наріка.

"Також зараз пішли версії, що це якісь кримінальні авторитети, які тут у місті – Нарік, не Нарік, ще хтось. Це теж помилкова версія. Тому що всі кримінальні авторитети в цьому місті вже давно перекваліфікувалися в управдомів. Вони хіба що хуліганів можуть лякати", – відповідав тоді на цю версію Корбан.

Петровському вдавалося виходити сухим з води і непогано заробляти за будь-якої влади. І період після Майдану не став винятком.

Як вже згадувалось, у 2017 році на "5 каналі", що належить президенту, вийшов фільм про "героїчний внесок Петровського", а також його друзів у порятунок Дніпропетровської області від російського захоплення.

Вочевидь, це було спробою нівелювати асоціативний ряд, що область врятував Коломойський.

"Я дивився той фільм, і це повна вигадка і перебільшення. Найбільше вклався в порятунок області таки Коломойський, значно менше Корбан. Імені Петровського як справді значимої персони в цьому контексті ніколи не звучало", – каже один з представників влади в області.

Коли у листопаді 2015 року СБУ та ГПУ затримали Геннадія Корбана за обвинуваченням у викраденні людей, керівник спецслужби Василь Грицак назвав Наріка в числі осіб, які "причетні до злочинів".

За його словами, в організоване злочинне угруповання разом з Геннадієм Корбаном входили керівник "Фонду оборони країни" Павло Хазан, помічник нардепа Бориса Філатова Михайло Кошляк і кримінальні авторитети Олександр Налекрешвілі (Петровський) і Сергій Олійник. Останнього російська "Новая газета" називала "правою рукою Наріка".

За даними видання, люди Олійника-"Умки" представляли "дніпропетровських" восени минулого року на "сходці" кримінальних авторитетів у російському Ростові-на-Дону. Предметом розмови був розподіл сфер впливу на окупованій території Донецької області після вбивства ватажка "ДНР" Захарченка.

На тій зустрічі засвітились 15 чоловік, серед яких були, зокрема представники "донецьких": Олександр Батурин ("Батура"), що свого часу був близьким до Віктора Януковича та був "смотрящім" по Горлівці від "єнакієвських", та Армен "Горлівський" Саркісян, якого називали кумом Іванющенка та "начальником тітушок" на Майдані.

"Для чого був потрібен цей фонд (Фонд оборони країни – УП). Лідерам ОЗУ, в яку входили на той момент Геннадій Олегович (Корбан) разом з Хазаном, Кошляк, Налекрешвілі – кримінальне прізвисько Нарік, Олійник – злодій в законі, так званий Умка. Це ОЗУ спеціалізувалося на викраденні людей – називалися сьогодні Сергій Рудик, Олександр Величко. За матеріалами проваджень, по команді керівників так звані приватні охоронці Кошляка, озброєні автоматами, здійснювали викрадення і тиск чинили на цих людей ", – розповів в той день Грицак на брифінгу.

Як відомо, через півроку, у 2016, Корбан отримав умовний термін і підписав мирову угоду з Рудиком. А Петровський при цьому не постраждав.

24 липня 2017 року в Дніпрі сталося вбивство. Серед білого дня, в центрі міста розстріляли групу осіб. Загинули двоє атошників, ще п'ятеро були поранені.

Джерела "Дзеркала тижня" повідомили, що це були розбірки за борги. "Дві групи, одна з них – бригада Наріка. Набили стрілку. Поряд – ресторан Наріка. 20 хвилин "терли", потім почали стріляти. Два трупи", – зазначив співрозмовник видання, додавши, що потенційні замовники утекли в Ізраїль.

Фінал історії канув у Лєту. Через місяць 5 канал видав згаданий сюжет про зовсім інше – "меценатське життя" Наріка. Тоді ж у житті Петровського сталася ще одна значима подія – у серпні 2017 він породичався з керівником бюджетного комітету та президентом Федерації футболу України Андрієм Павелком. Дочка Петровського Богдана вийшла заміж за сина Павелка Микиту. Весілля святкували в одному з палаців Відня.

Навесні минулого року два свати не придумали нічого кращого як сфотографуватися у церкві з Кубком Ліги чемпіонів.



А далі почалася церковна слава Наріка-Петровського. Першу спільну службу УПЦ з Константинопольським патріархатом в Андріївській церкві правив, серед інших, клірик дніпропетровської єпархії Богдан Гулямов. Він же – голова фонду Петровського "Солідарність", з ним Нарік дружить з лихих 90-х.

Саме як президента цього фонду Філарет особисто нагородив Петровського орденом Князя Володимира І ступеня.

18 грудня в Дніпрі Порошенко представив нового очільника української церкви Епіфанія. На фото біля нього знову постав Петровський. Зі своїм другом Емілем Арутюняном.

У згаданому фільмі про Наріка, який вийшов на 5 каналі, Арутюнян є одним з головних героїв. Він розповідає про героїзм Наріка під час "Русской весны". Збори криміналітету, спортсменів та церковників тоді відбувалися у ресторані Еміля "Ікра"

А потім у Фейсбуці розгорівся скандал з фотографією з томосом у Стамбулі.

"Свободівець" Олександр Аронець написав, що Нарік потрапив у Стамбул на запрошення Філарета. Мовляв, він багато років до цього спонсорував православну церкву київського патріархату.



У Дніпрі цю версію підтверджують. "Наші церковники теж кажуть, що запрошення було від них. Він дійсно дуже багато вклав грошей у Дніпровську єпархію. На цей шлях його навернула мати, яка багато років була "рухівкою". Думаю, один ремонт дніпровської єпархії коштував їм кілька мільйонів доларів", – каже співрозмовник УП.

Щодо нинішнього статусу Петровського, то співрозмовник каже, що його бізнес давно вже не "праски на животі", а ресторани, похоронні послуги і забудова.

"Вони зараз – одні з головних забудовників Дніпра. Кажуть, бізнес Петровського є і за кордоном – у Німеччині та Угорщині, тільки оформлений не на нього", – додає ще один співрозмовник видання.

Він також натякає на зв'язок Петровського з виробником ковбас "Алан" – останні беруть участь у доброчинних акціях Наріка для дітей-сиріт.

"Щодо влади, то він підтримує місцевого голову облради Гліба Пригунова і ще має зв'язки з кількома депутатами", – каже співрозмовник.

Чи впливатиме Петровський якось на виборчі розклади в області, співрозмовники сумніваються. "У мене таке враження, що у нас тут кампанію ніхто і не думає починати", – каже один з них.

Хоча, вочевидь, Нарік може пропонувати свої послуги як альтернативу між сильним у місті Коломойським і не менш сильним в області представником ахметівського крила Опоблоку Олександром Вілкулом.

Поява Наріка у Стамбулі лише доповнила логічний ряд, де президент спирається на осіб з кримінальним минулим. Якщо в Одесі є Труханов, чому в Дніпрі не може бути Наріка?

Як вплине поява Наріка на частину виборців, які сумніваються за кого голосувати, – питання риторичне. Якщо церква багато століть продає свої індульгенції, то людська довіра побудована інакше. На виборах люди зазвичай шукають кращого життя зараз, а не спокуту гріхів.

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Источник: Украинская Правда