Мелитопольский вуз поставляет кадры более чем 200 предприятиям Украины

Проректор по научно-педагогической работе Таврического государственного агротехнологического университета Александр Ломейко дал интервью специализированному интернет-изданию AgroPortal.ua.

Беседа журналиста с Александром Петровичем была посвящена новому пилотному проекту «Агрокебеты», который будет работать на базе Национального университета биоресурсов и природопользования Украины. Тем не менее несколько вопросов касалось общих проблем в сфере аграрного образования, а также трудоустройства студентов ТГАТУ

- Олександре Петровичу, які проблеми в аграрній освіті на сьогодні ви бачите?

- В першу чергу — це недостатнє фінансування аграрних навчальних закладів, яке призвело до того, що матеріально-технічна база аграрних вишів стала застарілою. Те, що ми робимо за рахунок спеціального фонду, тобто за рахунок землі та вирощування на ній сільськогосподарської продукції, дозволяє певним чином покращувати матеріальну базу, але водночас ми розуміємо, що ми не зможемо купити собі трактори і комбайни фірм John Deere або Case та іншу техніку світового рівня.

В навчально-науково-виробничому центрі ТДАТУ є 1800 га землі, на якій вирощуються переважно зернові та технічні культури. Крім цього, в університеті є близько 60 га черешневого саду, свій розсадник, також закупили пасіку. Тому прибуток від виробничої діяльності центру частково йде на оновлення матеріальної бази навчального закладу. Свого часу ми придбали та сертифікували агрохімічну лабораторію з визначення якості ґрунтів, води, добрив і сільгосппродукції. Але при цьому ми постійно шукаємо шляхи співпраці із сучасними підприємствами і компаніями, які мають можливість покращити матеріальну базу університету, як приклад — ПАТ «Ельворті», ДТЕК, «Гідросила ГРУП» та інші.

- Що потрібно зробити, аби аграрна освіта стала більш гнучкою і наближеною до реального виробництва?

- Ми давно зрозуміли, що якщо роботодавці будуть говорити про неякісну підготовку студентів ТДАТУ, то вже завтра ми будемо нікому непотрібними. Коли в 2015 році прийняли новий Закон України «Про вищу освіту», який розв’язав нам руки і надав автономію, ми відразу почали працювати з роботодавцями по кожному напряму із 21-ї спеціальності. В якому форматі? Ми збирали круглі столи і на кожний круглий стіл по напряму запрошували провідних у нашому регіоні фахівців, з якими відпрацьовували новий навчальний план, а також визначили, що повинен знати і вміти сучасний фахівець зі своєї спеціальності.

Крім того, ми одні з перших запровадили дуальну систему навчання. Як ви знаєте, на сьогодні вона передбачена тільки Законом України «Про освіту», а Закон України «Про вищу освіту» поки її не передбачає. Але ми не стали чекати, і в рамках автономії в якості експерименту в 2017 році відпрацювали Положення, затвердили форму договорів з підприємствами і студентами та активно почали пошук сучасних підприємств, які готові до співпраці з дуального навчання. З початку 2018-2019 навчального року вже 428 мотивованих студентів були направлені на дуальне навчання на конкретні робочі місця. Якщо подивитися на кількість студентів у розрізі спеціальностей нашого університету, то побачимо, що найбільш активно і ефективно йде впровадження дуальної освіти за спеціальностями «Агрономія», «Агроінженерія», «Галузеве машинобудування» та «Харчові технології».

- Досвід яких країн Україна може перейняти для покращення навчально-виробничого процесу?

- Звичайно, Німеччини, яка власне і є засновником дуальної освіти. Але у них ця система діє трішки по-іншому: роботодавець самостійно знаходить майбутнього студента і пропонує укласти договір на навчання за дуальною формою. Потім це підприємство звертається до дуального навчального закладу, і разом відпрацьовують навчальний план студента. В нашому випадку ми проводимо роз’яснювальну роботу серед студентів, починаючи з другого курсу, і надаємо на вибір підприємства, які згодні навчати за дуальною формою. Таких на сьогодні більше 200, з якими ми уклали договори. Протягом навчального року студент до 50% обсягу кредитів працює на конкретному робочому місці відповідно до спеціальності, отримує достойну заробітну плату і має соціальний пакет (проживання, харчування).

- Який відсоток працевлаштування студентів ТДАТУ після завершення навчання?

- Я не знаю, як у інших вишах, але в нас ще залишилася обов’язкова система працевлаштування по завершенню магістратури. Тобто кожен магістр, який навчався на державному місці, має бути працевлаштованим. Як це відбувається? Роботодавці та центр зайнятості надсилають вакансії у наш відділ зв’язку з виробництвом, і вже безпосередньо в кабінеті ректора проводиться розподіл. Хтось, звичайно, і сам шукає роботу, багато таких, хто відкриває власну справу, але в результаті ми маємо бути впевнені на 100%, що наші студенти після закінчення університету будуть мати перше робоче місце.

Фото с сайта ТГАТУ