В Мелітополі в дитсадочку працює Казкова Фея

Щоб працювати з дітьми, мало мати профільну освіту чи навіть педагогічний талант. Головне - любити малюків. Любити щиро і бути відкритим. Бо навіть крихітку фальші діти відчують одразу.

Разом з тим сучасний світ ставить високі вимоги перед вихователем. Те, що кожен, хто працює у системі дошкілля,має гарно співати, вправно танцювати, а ще ліпити, малювати, створювати шедеври з природних матеріалів, навіть не обговорюється. Тепер від вихователів чекають ще й авторських освітніх технологій та методичних новацій.

Людмила Прозорова, вихователь-методист дошкільного навчального закладу № 38 «Попелюшка», - сучасна казкова фея дитячого колективу. Її люблять малюки, до неї дослухаються колеги, її діти перемагають у різноманітних конкурсах, її авторські матеріали друкуються у журналах, а в групі посеред зими в неї квітне герань.

Втілила дитячу мрію

Людмила Анатоліївна зізнається, що їй завжди подобалося працювати з дітьми. Як і більшість дівчаток, у шкільні роки вона мріяла про професію лікаря або вчителя. Тільки хтось дитячі мрії покинув, а Людмила Анатоліївна втілила у життя. Після закінчення навчання вступила до Мелітопольського педуніверситету. І як тільки прийшла до дитячого садочка,зрозуміла: це те місце, де варто пускати коріння.

ДНЗ № 38 - перше і єдине місце роботи виховательки. Уже скоро 20 років, як Людмила Анатоліївна щоранкузустрічає тут маленьких пізнайок.

- Мені тут дуже комфортно, - зізнається. -Колектив завжди підтримає, допоможе, а то й підштовхне до подальшого росту.

Дітей пані Людмила любить і може знайти спільну мову з кожним, але зізнається, що в перші роки після навчання у вузі не вистачало практичного досвіду, а тому доводилося іноді стикатися з труднощами.

- Знайти спільну мову з малюками неважко, важче стати для них справжнім другом і завоювати довіру, - говорить вихователька. -Дуже важливо, щоб діти прийняли тебе у свою субкультуру. А це ніколи на станеться, якщо сприймати професію як сухий робочий час: прийшов, відпрацював, забув. Діти зі своїми маленькими радощами та негараздами стають частиною тебе. А тоді ти стаєш і частиною їх життя. Коли вже через роки після випуску твої вихованці, їх батьки зупиняються, щоб розповісти про свої справи, - це і є показник того, що стосунки склалися.

Як знайти підхід до дитини? Опираючись на власну інтуїцію і досвід, вихователька вивела прості правила: не поспішати, не наполягати, не тиснути.

- Кожна дитина, наче мушля, всередині якої є коштовна перлинка, - говорить Л. Прозорова. - Якщо цю мушлю розкривати насильно, це призведе до небажаних наслідків. Якщо ж цю мушлю огорнути турботою, дати їй час, вона розкриється, засяє, зігріваючи своїм світлом усіх навколо.

Скарбничка на всі часи

Дитячий садочок № 38 розвиваючого типу, має кабінети розвиваючихігор. Людмила Анатоліївна викладає малюкам цікаву математику у формі гри.

- Вивчати математику ніколи не рано, - впевнена вихователька. - Адже математика - це не лише цифри і приклади, цеще й форми, розміри, поняття«багато» і «мало», тобто порівняння і класифікація. І чим раніше дитина засвоїть такі поняття, тим краще.

Один із секретних шляхів до дитячих сердець - казки. А Людмила Анатоліївна - знатна казкарка. У її творчому доробку їх більше десятка. Темою, як казка впливає на дитячу особистість, вихователька цікавиться давно.

- Діти не дуже сприймають сухе моралізування, - впевнена Л. Прозорова. -Чергове зауваження «не роби цього» часто просто відбивається відмалечі. Дитинство - це казковий період, час вірити у дива і вигаданих істот. Тому, переживаючи сюжет казки, ставлячи себе на місце героя, дітям набагато легше сприймати життєві правила.

Для того щоб розказати казку, не потрібен якийсь особливий момент чи час, переконана вихователька. Всі сюжети казок Людмили Анатоліївни взяті з життя, а тому і доцільні вони в багатьох життєвих ситуаціях. Граються малі у пісочку, можна розказати їм про нечемного Вовчика, який позаздрив дружній грі лісовихзвіряток, позабирав їх іграшки, а на додачу ще й піском їжачка Кольку обсипав, коли той вирішив вступитися за друзів. Отак, у грі з казковим сюжетом, дітей просто навчити правилам поведінки на дитячому майданчику. А коли казка стає ще й театралізованою виставою, трапляється справжнє диво.

У скарбничці виховательки казки різного спрямування: морально-етичні, морально-екологічні і казки, що формують навички безпечної поведінки. Три роки поспіль вони друкувалися у фахових виданнях. З ними у 2017 р. Людмила Анатоліївна стала переможницею конкурсу освітніх технологій, який проводився редакцією журналу «Дошкільне виховання».

Працюючи з дітьми вже друге десятиліття, Людмила Анатоліївна впевнено говорить, що час іде на користь і батькам, і дітям. Твердження, мовляв, «Діти тепер не ті», не про вихованців Л. Прозорової.

- Сучасні діти в чомусь більш обізнані, більш схильні до комунікації, - говорить вона. - У них більше можливостей і ресурсів. Але вони залишаються такими ж непосидючими, відкритими, щирими, схожими на ту губку, що всотує все навколо. Якщо говорити про батьків, то за роки працімені пощастило стикатися з такими, щопрагнуть дати дитині найкраще, дослухаються до порад. Дуже важливо, щоб батьки були партнерами, активними учасниками виховногопроцесу і йшли однією дорогою з вихователем.

А наостанок вихователь дала поради батькам, які тільки планують віддати дитину до дитячого садочка. Це хвилюючий момент і для маляти, і для дорослих, тому варто до нього підготуватися.

- Познайомтеся з вихователями, так ви будете знати, кому довіряєте своїх дітей, - радить вихователька. -Дізнайтеся, який режим дня у садочку, і спробуйте привчати дитину до нього вдома. Дуже важливо не надто тривожитися самим батькам, бо дитина все відчуває. Садочок має бути позитивним моментом, тому спробуйте вигадати якісь приємні ритуали: обійми на прощання, смаколик чи сюрприз після дня у садку. Вірте, що все буде добре, і знайте, що ваших дітей там люблять.