Трирічне мовчання Олег Гончаренко порушив новою збіркою поезій

Чергову збірку поезій "Серце у вогні" мелітопольський автор Олег Гончаренко видав завдяки своїм читачам. Книга стала першою за останні три роки. 

Ще в середині вересня на своїй сторінці у Фейсбук поет, письменник, перекладач і волонтер Олег Гончаренко анонсував вихід нової книжки. Для цього він запропонував своїм підписникам передплатити збірку "Серце у вогні".

- Пішов уже третій рік мого буття без жодної виданої авторської книги, - пояснив свою ідею Олег Миколайович. -  Між тим у шухляді "успішно" гинуть кілька готових до друку рукописів. Чому так сталося - про те не буду зараз писати: причин багато і всі вони, на жаль, сумні-невеселі... Звичайно ж, такий стан речей на нові творчі звитяги ніяк не надихає. Тому, зрештою, прийло розуміння того, що "потопельники, як завжди, мають рятуватися самі". Нижче подаю макет обкладинки моєї нової книги поезій. Так, це "економ економний" - сто сторінок, м'яка чорно-червоно-біла обкладинка... Але це - ЖИВА І СПРАВЖНЯ КНИГА. Це - 200 нових віршів, які ви зможете осягнути серцем, взявши участь у виданні книги.

Читачі активно відгукнулись на пропозицію і вже в середині жовтні автор отримав свіженьки примірники і розпочав їх роздавати/надсилати замовникам. У відповідь читачі почали ділитися враженнями, в тому числі і у вигляді рецензій. 

- Поезії в новій книзі Гончаренка, як у природі, – без пустот, - пише в блозі Сергій Дзюба. -  Від того книга ємна, як молитва чи пісня. Сто сторінок. Два вірша на кожній сторінці. Крім віршів класичного перехресного римування, присутні улюблені Олегові сонети, незвичні ронделі і  зовсім уже екзотичні для його творчості тріолети і рубаї… Вірші цього автора завжди приємно читати-перечитувати, бо вони від першої до останньої літери сповненні глибинним змістом, образи в них аж переливаються сяйвом, як дорогоцінні камені, рівень філософської інтелектуальності зашкалює. Їх можна сходу розбирати на цитати. Їх треба читати повагом і розважливо – так, як розмовляють біля нічного багаття з сивим аксакалом, попиваючи з чарівної піали чай-алкагест: в них знайдуться відповіді на багато вічних та наболілих питань, якими кожна людина так чи інакше, рано чи пізно, все одно переймається.

- Щойно отримала поштою "свіженьку" збірку поезій Олега Гончаренка "Серце у вогні". Книга захоплює з перших рядків, але її не можна читати поспіхом, - вважає Катерина Гурдуз. - Кожен поетичний рядок налаштовує на роздуми, змушує заглибитись у символи, підтексти й інтертексти. Справжня читацька насолода! Дякую, Олеже Миколайовичу, за Вашу вишукану лірику! За вміння так глибоко відчувати СЛОВО! Більшість поезій просто хочеться розібрати на цитати.

- Про книжку Олега Гончаренка «Серце у вогні» я б написав таке: пошук смислів життя, що зберегла пам’ять, чим жила, живила душу і серце, яке плетиво думок і образів взяла у своє незабутнє єство й ліпила долі та образи, думи й роздуми в канву живої всеперемагаючої словесної історії незабутнього, що не може щезнути безслідно, бо карбує в пам’яті рубці пам’ятника живим, нетлінним СЛОВУ і ДУШІ, що раз у раз нагадує про себе думкою для роздумів, поживою душевних поривань до праці, щоб душа живилась і творила, - відзначає Володимир Погорецький. 

Крім передплатників Олег Гончаренко передав книжки бійцям, які захищають нашу країну на Сході, а також місцевій бібліотеці, карєзнавчому музею і філологічному факультету МДПУ імені Богдана Хмельницького.