В Мелітополі письменниця Олена Даниліна презентувала "Школу янголів"

Столична письменниця Олена Даниліна презентувала в Мелітополі свою третю книгу "Школа янголів". В збірці 12 казкових історій з реальними прототипами. 

Авторка "Школи янголів" народилась і виросла на Мелітопольщині, багато років викладала в місцевому педагогічному університеті. Зараз живе і працює в Києві, і є не тільки письменницею, а ще й науковцем, редактором, літературним критиком, коучем. Також Олена Даниліна навчає всіх охочих українській мові та сторітелінгу в рамках курсів Центру освіти дорослих "Перший". Саме це соціальне підприємство разом з Мелітопольским краєзнавчим музеєм організували в його стінах презентацію книги "Школа янголів". Її гостями стали викладачі та студенти МДПУ імені Богдана Хмельницького, Мелітопольського вищого професійного училища та друзі письменниці. 

Олена Даниліна розповіла, що писати почала ще в дитинстві, це були вірші, проза з'явилась пізніше. Але довгий час з творчістю були знайомі тільки найближчі люди. 

- Вперше прозові твори були надруковані у збірках, в 2016-му моя казка потрапила до книги Ірини Астахової "Щастя у віконці". Авторка ідеї зібрала твори казкарів зі всієї України, а видання було передано до дитячих будинків, - нагадала Олена. - А в 2017-му я долучилась до проєкту арт-терапевта Світлани Самарець "Волшебная книга Фей". Також ще у 2010-му році з подругою Тетяною Галяніною ми видали книга-білінгву "Музика слів", в якій були презентовані наші вірші. В 2019-му вийшла моя книжка "Казки для дорослих принцес", а в минулому році - "Школа янголів". 

- Чому саме жанр казки обрали?

- Казка, бо є вигадані істоти у вигаданому світі, є магія, повчальна складова (прихована, для тих, хто захоче побачити між рядків) і позитивний фінал. Зазвичай, янголи - це безстатеві безтілесні істоти, але в мене це хлопчик і дівчинка, Купідон і Ангеліна, вони допомагають чоловікам і жінкам знайти одне одного і бути щасливими. А в основі сюжети реальні історії - ті, що траплялись зі мною чи зі знайомими. 

Але я не відразу визначила жанр, я писала текси, але розуміла, що це не оповідання, не новели. А потім я потрапила на навчання з казкотерапії в юнгіанський інститут, зрозуміла, що в мене ж і виходять терапевтичні казки. 

- Як довго створювали книгу?

- Від написання першої казки, яка увійшла до книги, пройшло років 10. Але це через те, що я не планувала їх друкувати. Загалом в книзі "Школа янголів" 12 історій. 

- Над чим зараз працюєте?

- Подумалось мені, що досить писати короткі історії, хочеться написати або роман, або повість. І планую, що це буде історія пов'язана з Кам'яною могилою, бо мені дуже подобається це місце. В мене є дитячі спогади про нього, та є якісь наукові моменти, пов'язані з писемністю, символами - це тема, яка мене дуже цікавить. Тобто працюю над великим жанром і дуже заглиблююсь в дослідження, нешвидкий процес виходить, але потроху він рухається.