Про реформування податкової, БЕБ, "скрутки", фальсифікат та змову обмінників. Частина перша

Інтерв'ю голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева про вічне: податкове реформування, бюрократію та корупцію.

Націоналізація колишнього «Альфа-Банку Україна» (Sens Bank) затягується, але не скасовується.

Банки готові до реструктуризації споживчих кредитів, однак щодо клієнтів не все так однозначно.

Україна має всі шанси отримати не тільки $15,6 млрд від МВФ, а й загалом $115 млрд від партнерів. Та для цього має виконати більше десятка умов, які називають "структурними маяками".

Серед іншого – розібратись з тим, хто і як керує податковою, митницею, Бюро економічної безпеки, Оператором газотранспортної системи України.

Є ще питання фінансового моніторингу політично значущих осіб держави, повернення декларування статків депутатів та чиновників, приведення податкового законодавства у відповідність з нормами Євросоюзу.

"Роботи багато, але і часу достатньо. Декілька маяків перекликаються із виконанням рекомендацій Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ. Все це в інтересах нашої держави, і я не бачу тут нічого такого, що ми б не змогли виконати", – розповів у інтерв'ю для LIGA.net голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

А ще він розкрив деталі того, чому виникли проблеми з блокуванням податкових накладних і що з цим буде далі. Також політик відповів на запитання LIGA.net про те, чи є у нього зв'язки в податковій, та що треба, аби побороти корупцію на митниці.

До того ж Данило Гетманцев прямо вказав на тих, хто виграв від ажіотажу з обміном некондиційних доларів...

Закони ухвалені й діють

- Усі очікують націоналізації колишнього Альфа-Банк Україна (Sens Bank) Михайла Фрідмана та його партнерів. Необхідний для цього закон було ухвалено ще минулого року, а рішень немає. Чому все затягується? Чого чекати клієнтам та вкладникам?

- Щодо Sense Bank (до 1 грудня 2022 року - Альфа-Банк Україна. -  Ред.). Прямі акціонери банку були занесені до санкційного списку тільки минулого тижня (інтерв'ю записано 12 липня - Ред.). Процес іде. На цьому етапі важливо, аби вся процедура була бездоганно чистою з юридичного погляду. Щодо деталей – краще запитувати у Нацбанку, бо там є банківська таємниця.

Але хочу ще раз звернутись до клієнтів, вкладників та підкреслити: націоналізація цього банку не позначиться на його платоспроможності. Банк працюватиме так само, як і до цього.

- Ще є закони щодо обов'язкової реструктуризації споживчих кредитів для людей з територій, зачеплених війною під час воєнного стану.

- Закони ухвалені й діють (9051 і 9052). Та, як мені відомо, до комерційних банків звернень про це поки не надходило. А автоматично це не працює.

Тому принагідно хочу нагадати позичальникам, що така можливість у людей є.

- Як щодо страхування воєнних ризиків?

Є два напрями. Перший – страхування ризиків іноземних компаній, нерезидентів. Вже є пілотні проєкти за участю міжнародних партнерів (Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк через своє агентство MIGA та інші). І це готові робити уряди іноземних держав.

З іншого боку, ми маємо стимулювати український бізнес. Тому ухвалили в першому читанні законопроєкт про наділення Експортно-кредитної агенції правом страхувати ризики для наших вітчизняних товаровиробників. Є великі шанси ухвалити його вже в серпні.

Потім будуть виділені необхідні кошти.

- А вони у нас є?

- Це питання більше до бюджетного комітету. Але для нас страхування – пріоритет. І навіть за усієї обмеженості, коли ми буквально рахуємо кожну копійку, на такі цілі гроші виділяти треба.

Зокрема змінами до бюджету цього року створено страховий фонд на 20 млрд грн. Він покриває ризики для морських перевізників, які працюють через "зерновий коридор" і порти Дунаю.

Подивимось, що відбуватиметься з морським судноплавством після 18 липня. Якщо такі програми страхування не знадобляться чи знадобляться, але у динаміці буде менша потреба, – можливо, якісь кошти можна буде спрямувати на страхування воєнних ризиків для українських підприємств. Планування під час війни має бути гнучким.

Не бачу тут нічого такого, що ми б не змогли виконати

- Які інші пріоритети в роботі комітету?

- Євроінтеграція й імплементація норм ЄС в наше законодавство.

Це – перезавантаження Податкової служби (ДПС), Митної служби (ДМС), Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Далі – приведення у відповідність порядку справляння акцизного податку, узгодження оподаткування ПДВ з положеннями Директиви 2006/112/ЄС (Про спільну систему податку на додану вартість), імплементація Директив у сфері протидії ухиленню від сплати податків.

Є ще блоки імплементації у сфері митної політики, фінансів.

Серед іншого – електронний аудит. До кінця року з ним навряд встигнемо. Та хочемо діяти від зворотного – вже провели переговори з представниками великого бізнесу, які готові спробувати його впровадити. Навіть до ухвалення закону.

Річ тім, що коли бізнес збирається працювати "вбілу", то цей аудит значно спрощує його взаємини з податківцями.

- Щодо МВФ. Нові структурні маяки – які вони і чи можемо виконати їх до кінця року?

- Щодо МВФ на наступний перегляд загалом у нас 13 структурних маяків. Це на кінець жовтня.

Серед них є цілий блок, пов'язаний з бюджетом. Там – повернення до трирічних бюджетних декларацій, публікація середньострокової стратегії управління держборгом, представлення основних прогнозів доходів на 2024 рік, бюджетних ризиків, джерел фінансування дефіциту до 2026 року.

Маємо змістити акценти на малий та середній бізнес у програмі "5-7-9".

Є питання наглядових рад, того самого Оператора газотранспортної системи України (ОГТСУ).

Ще питання фінансового моніторингу ПЕПів [Політично значущі особи (англ. PEP) – особи, що займають важливі державні посади. – LIGA.net]. Політично, напевно, – найскладніше з усього цього. Також – відновлення подання декларацій держслужбовцями разом із спрощенням декларування активів із прив’язкою до певних баз даних і реєстрів.

Потім є блок для Нацбанку щодо посилення управління та нагляду за банками зокрема відновлення планових виїзних перевірок.

Є, як я вже казав, реформування державних податкової та митної служб.

Роботи багато, але і часу достатньо. Декілька маяків перекликаються із виконанням рекомендацій Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ. Все це в інтересах нашої держави, і я не бачу тут нічого такого, що ми б не змогли виконати.

Більш того, від цього залежить програма великого фінансування, у якій не тільки $15,6 млрд, а $115 млрд загалом від уряду США, інших держав, Світового банку, Єврокомісії. Виконання програми також впливатиме на подальші раунди реструктуризації зовнішнього державного боргу.

Далі буде.