Про реформування податкової, БЕБ, "скрутки", фальсифікат та змову обмінників. Частина третя

Інтерв'ю для LIGA.net голови фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева про вічне: податкове реформування, бюрократію та корупцію.

Перша частина. Друга частина.

Це постійні спроби сконструювати "унікальний український велосипед"

- Щодо ПДВ та акцизів на паливо. Лобісти від легальних мереж АЗС переконують, що краще було б не підвищувати ПДВ з 7% до 20%, а підвищити акцизи на скраплений газ та дизпаливо. Тоді б держава отримала більше надходжень, бо маніпулювати сплатою акцизу складніше, ніж сплатою ПДВ. Що скажете?

- Ні, не було б більше надходжень. Бо навколо підакцизних товарів схем не менше, ніж з ПДВ. Це перше.

Друге: щодо самого ПДВ, то проблема вирішується не зменшенням ставки податку, а удосконаленням його адміністрування. Тому, власне, я категорично проти зниження ставок податків з уявною благою метою подолання зловживань.

От згадайте цей абсолютно "шкурний" закон щодо 14% ПДВ на зерно. Він якось вплинув на "скрутки"? Ні. А вплинуло лише покращення адміністрування наприкінці 2021-2022 роках.

Третє – зверніть увагу на ставки акцизів в ЄС. Вони вище ніж в Україні. І ставки ПДВ там подекуди вищі. А зловживання на порядок менші.

Тому такі ініціативи – це постійні спроби сконструювати "унікальний український велосипед".

- Щодо детінізації економіки. Що тут важливо зробити?

- Якщо говорити про детінізацію торгівлі, тут два головні напрями. Перший – митниця. Про це вже говорили. Необхідне перезавантаження системи та припинення або принаймні істотне зменшення контрабанди.

Другий – детінізація в середині держави. Бо доки тут у нас в країні шалений попит на товар без документів, будь-яка реформа на митниці буде приречена – спокуси перевищать усе.

Це треба робити паралельно.

І відновлення роботи РРО [Реєстратор розрахункових операцій. – LIGA.net] нам не уникнути.

От я нещодавно писав, що у нас 30% ринку кави – це фальсифікат. Викликало шквал емоцій. Та я ж це зробив не заради шоку та трепету. Це наші реалії.

- Скільки тіні щодо інших груп товарів буває?

Може бути і 50%!

Хоча ситуація змінюється на краще.

От щодо алкоголю ми зменшили показники з 40% до менше 30%. Щодо тютюну в травні є зменшення з 20% до 16%. Щодо паливно-мастильних матеріалів – там 10-15%.

- Чому еАкциз так довго впроваджується. Коли він буде?

- З 1 січня 2026 року. Там технічні питання – складне програмне забезпечення, його тестування тощо.

- Заступник голови ОП Ростислав Шурма продовжує наполягати на зниженні податків шляхом введення 10-10-10. Ваша думка, як голови профільного парламентського комітету не змінилася?

- Перед тим як виноситись на широкий загал, суспільно важливі ініціативи від влади мають пройти декілька етапів обговорень в середині команди. Якщо цього не має, то з великою ймовірністю можемо отримати суспільне роздратування та позицію "проти" з боку відповідальних органів. В цьому випадку Міністерства фінансів.

І я неодноразово казав: аби була фахова дискусія, кожна пропозиція зміни системи фінансів має бути у вигляді законопроєкту з відповідними розрахунками. Тоді є розгляд у Мінфіні, у Верховній Раді – з чітким розумінням: скільки отримаємо, скільки втратимо, коштом чого компенсуватимемо втрати. Більше того, розуміючи формалізовану сутність пропозицій, свою позицію зможе сформувати суспільство і бізнес, які, щось мені підказує, не в захваті від введення нових податків, які в межах ідеї пропонується ввести ініціаторами.

Я рік благаю: дайте законопроєкт щодо змін податкового законодавства "10-10-10". Де? Дайте хоч щось, хоч на одному папірці.

У Ростислава є прихильники серед депутатів, які це підтримують. Ну так напишіть законопроєкт і подайте його! Щоб мати уявлення про це не шматками з різних інтерв’ю. Досі цього немає.

Ми всі безперечно прагнемо зменшити податкове навантаження на бізнес. І я можливо б сам підтримав пропозицію Ростислава. Але, як фахівець та чиновник, що несе відповідальність за надскладний напрям державної політики, не можу цього зробити на базі цитат з інтерв'ю або постів в соцмережах без будь-яких розрахунків.

- У вас раніше був критерій оцінки ефективності податкової та митниці через динаміку надходжень в бюджет. Можете дати оцінку цим органам за таким критерієм?

- Це не єдиний критерій. І це не мій особистий критерій. Це один з державних критеріїв оцінки органів, головна функція яких – забезпечувати формування дохідної частини бюджетів усіх рівнів. Коли у воєнний рік, на тлі загального падіння економіки на 29%, податкова забезпечує збільшення надходжень та дає плюс до 2021 року 80 млрд грн – це безперечно показник ефективної роботи. І тут в першу чергу заслуга бізнесу, який здебільшого відмовився від старих корупційних практик з ухилення від оподаткування, але і не в останню чергу і податкової, яка врешті почала виконувати покладені на неї функції краще.

Митниця минулого року виконала план лише на 57%. Там були як об’єктивні фактори, пов’язані з наданням пільг, так і провали в адмініструванні. Коли ми бачили, що за окремими позиціями після скасування пільг імпорт не впав, а платежі не зросли. Це вже проблема.

Цього року ситуація є кращою: у першому півріччі податкова перевиконала план на 3%, митна служба – на 1%.

- А завдяки чому збільшення у податкової?

- У нас номінальний ВВП минулого року зменшився. Податкова база, з врахуванням інфляції, зменшилась, а надходження від податків, навпаки, на 80 млрд грн збільшились. Тому основне джерело – це детінізація, боротьба зі "схемами" та "скрутками".

Так, це була схема заробітку для обмінників

- Давайте наостанок щодо обмінників та зношених банкнот – чому ви заговорили про це?

- Бо мене "закидали" зверненнями. Уявіть – тисяча звернень за добу! Тисяча на мій особистий телефон та телеграм-канал. Одразу щодо цього провели консультації з Нацбанком, намітили шляхи вирішення проблеми.

Зараз звернень поменшало.

- Це теж було через певну "схему"?

- Так, це була схема заробітку для обмінників. Банкам теж було вигідно.

- І коли це закінчиться?

- Спроби заробляти на обміні – ніколи.

Схема – щойно Нацбанк позбавить ліцензії перший обмінник. Думаю він не буде з цим затягувати. Але вже сьогодні кількість звернень на гарячу лінію НБУ зменшилася з 1000 на добу (місяць тому) до 50. Ситуація вочевидь змінюється на краще завдяки роботі НБУ.