Олександр АНДРУЩЕНКО: Вітру назустріч

Вітру назустріч
 
У горобину ніч задув шалений вітер.
З оголених гілок злетіли всі птахи.
І місяць начебто між хмар зійшов з орбіти,
І вийшли монстри на слизькі шляхи.
 
І знов добро і зло зустрілися в двобої,
На захист світла стали лицарі чеснот.
Вони закрили світ надій і мрій собою.
Потрапив ворог, як у шахах, в цейтнот.
 
І що не хід у нього - то безмежні втрати.
Але й кров вершників добра, на жаль, тече.
Бо підло діють всіх часів бридкі пірати,
Що зі смердючих повилазили печер.
 
Шалений вітер долі знову дме в обличчя.
Відвазі лицарів добра немає меж.

В боях долають вони сили потойбіччя,
Ідуть упевнено до переможних веж.

Олександр АНДРУЩЕНКО