Предмет гордості і заздрості: запорізькі волонтери доставили на фронт норвезьку DAFну

Запорізькі волонтери відвезли 37 батальону 56 окремої мотопіхотної бригади, який воює під Бахмутом, величезний вантажний автомобіль DAF.

Його передали друзі волонтерського центру “Солдатський привал” з Норвегії, які дуже серйозно допомагають ЗСУ.

Про знакову поїздку та її підготовку розповіла на своїй фейсбук-сторінці керівниця “Солдатського привалу” Галина Гончаренко.

«Екіпаж Білого Слона вітає шляхетне панство! 241а поїздка на фронт вже стала історією. І ця історія - про титанічну працю багатьох людей, тих, хто захищає Україну на фронті, та тих, хто робить неможливі речі, щоб допомогти нашим захисникам. І це без перебільшень! Дякую Lucy Volter та Fiks Oleg за задоволення бути однією командою! Люди добрі, вони ж можуть керувати всім, що здатне їздити! Респект!

Цей вояж був присвячений славетному 37-у батальйону 56-ї бригади, який воює під Бахмутом. Дуже важко... Але підрозділ цей ніколи не відступав! Честь! І ми з вами, друзі, маємо честь та можливість допомогати цим мужнім воїнам. У нас таки добре все виходить!

"Вишенькою на торті" стала омріяна DAFна з маніпулятором! Така машина насправді - предмет гордості тих, в кого вона є, та - заздрості тих, кому її не дісталося. Пісня першого кохання! Бо незважаючи на вік, DAFна в ідеальному стані, з пробігом в нещасних 100 тисяч!

Дивна доля в цієї автівки... Працювала собі спокійно в порту одного з норвезьких міст, й горя не знала. Та ось потрапила на очі норвезьким волонтерам з Norsk Ukrainastøtte — Норвезько-української підтримки, які схопили її, красуню, та потягли через моря та кордони до України. А тут вона вже стала на службу до Української Армії.

Та казка на тому не скінчилась, бо не пуста ж машина приїхала! Запасні колеса, генератори, безліч дефіцитного інструменту(дрелі, шурупокрути, болгарки, свердлильний станок, потужний обігрівач, набори автомобільних ключей та ін.), м'які ноші (увага! Їх шиють для наших бійців норвезькі волонтери! Респект!), спальні мішки та гумові чоботи, одяг мілітарі....

Це скарб! І всю цю фантастичну допомогу нам надіслали наші норвезькі друзі - Stavangerregionen Havn (подарували автівку та генератор), Norsk Ukrainastøtte - Норвезько-українська підтримка та Arnstein Tranøy, Håkon Vold, Sverre Skårland, Olav Rønneberg, Max-Hendrik Wathne Gelink, Arnt Rune Byberg, Ukrainere i Egersund, Svitlana Haarr, Per Haarr.

Я кожного разу повторюю ті ж самі слова вдячності, тому, що це - правда! Ми всі на все своє життя запам'ятаємо цю допомогу, підтримку, турботу і довіру! Ця шалена єдність допомогає нам триматись, та є підгрунтям нашої спільної Перемоги! Дякую! Честь!

А від себе ми з вами, друзі, додали теж! Зграя злих птахів (5 шт.) "Генерал Черешня-7" та "Генерал Черешня-8" полетіла розносити ворогу квитки до пекла. До речі, цих пташок виробляють чудові Майстри з команди Рудольфа Акопяна.

За словами Галини Анатоліївни, додатково придбали бійцям газові балончики для маленьких пічок - пару ящиків, щоб вистачило! Привезли також бінокль, маскувальні сітки “всіх трендових кольорів», які наплели запорізькі майстрині на чолі з Наталією Колиганової, коаксіальний кабель для зв'язківців, шкарпетки на роту, ковдри-подушки, взуття, засоби гігієни, ноші складні та ноші пластикові(не знаю, як вони правильно називаються), багато павербанків (дякую пані Silja Peegel з Естонії!).

Список друзів “Солдатського привалу”, які допомагають нашим захисникам наближати перемогу, дуже великий. Усім Галина Гончаренко дуже вдячна за допомогу!

Серед благодійників — Олена Кантаржиева, колектив Запорізької гімназі №101, Олег Міненко, Стефан Бугрін, Юрій Кауда, Олександр Зубченко, Марія Горідько, Ольга Молчанова, Людмила Данильченко, Олена Красовська, Олександр Жолудь, Інна Горбенко, Дмитро Лисогор, Олег Синявський, Віра Хижняк, Ірина Литвинова, Світлана Корольова, Сергій Василюк, Володимир Шевченко, Ірина Вітковська, Світлана Гавриленко, Ганна Чуприна, Ольга Веліжаніна, Ольга Міненко, Андрій Захарченко, Сергій Кравченко, Валентина Соловйова, Наталія Голованова,  Ольга Лукашенко, Максим Кузьмін, Едуард Терпило, Ніна Крисюк, Олександр Приходько, Oксaнa Притула, Айгюль Зайченко, Юлія Міняйло, Дмитро Вакуленко, Олена Крапивка, Євген Шевченко, Таня Швець, всі волонтери «Солдатського привалу”.

«Смаколики від наших господинь бійцям на фронт - то є невід'ємна частина будь-якої нашої поїздки. Тож вітамінні медово-лимонно-горіхові ласощі від Валентини Перепелиці зробили фурор! Я думаю, що хлопці з'їли їх миттєво! На здоров'я (задрю їм й досі!)!

А ще була почесна передача дитячих подарунків від учнів, їх батьків та педагогів Запорізької гімназії 108. Солодощі, чай-кава, малюнки та поробки, засоби гігієни, шкарпетки, ліки.... Все, що приємно та потрібно зараз бійцям. А головне - діти ж це вірно розуміють! Бо їх так гідно виховують вчителі та батьки! Дякую всім вам - за вашу почесну Справу! З повагою (Валентина Кришталь)!

Дякую усім, хто допомагає за вашу невтомну працю! Уклін доземний! Я ніколи не припиню захоплюватись нашими людьми та дякувати їм! Пишаюсь разом з вами робити спільну почесну Справу! Ми з нашими воїнами, спина до спини, боронимо нашу Україну. Все в нас буде добре, бо ми святу Справу робимо, і нам в цьому Бог та весь світ допомогають! І це надає нам сил та віру! Працюємо, панове! Слава Українцям!», - написала керівниця “Солдатського привалу” Галина Гончаренко.

А волонтерка, психологиня Людмила Волтер поділилася емоціями від керування вантажівкою

“Цього разу екіпаж "Білого слона" DAFной та Босоркой, завантаженими необхідним, корисним та приємним, чкурнув та повернувся вже своїх домів.

Звісно, шо дорогою на фронт за кермом вантажівки був наш найдосвідченіший водій Олег Бобрицький, та я, чесно кажучи, ще до виїзду напросилась хоча б спробувати...

Цікаві відчуття! Це ж навіть не мікроавтобус, це вже значно більша махіна)) І це так круто! Та ще й враховуючи те, що я таки збираюсь отримати категорію С... То ж, досвід зайвим не буває!

Дякую за таку можливість Per Haarr, Svitlana Haarr та їх норвезьким друзям! А головне, дякую за неймовірну підтримку та допомогу!

- Люся, а чо ти без світла їхала?

- Як це без світла?.. У мене все, як має бути! Подивтсь, то ти мені всі очі "заплював" дорогою... тепер ще спробуй знайти під шаром бруду, де ті фари мають бути...

- Люсь, а шо ти робиш?

- У мене дебют... поки Олег отому хлопцю колеса качає, я масло доливаю цій ненажері... і омивач, бо за півдороги все вже змилося...

Про все інше докладно вже написала Галина Гончаренко! Вона це вміє робити професійно, чітко та з душею! Дякую вам, друзі мої, що завжди поруч!», - зазначила Людмила Волтер.

***

Допомогти можна:

5169335100486709 ПриватБанк. «Солдатський привал».

Фото з фейсбук-сторінок Галини Гончаренко і Людмили Волтер