Чому Макрон раптом заговорив про можливу відправку в Україну західних військ

Президент Франції Еммануель Макрон припустив, що західні країни можуть відправити свої війська для захисту України, хоча додав, що згоди поки що немає.

Західні чиновники та експерти вкрай скептично оцінили таку перспективу, але чому французький лідер несподівано висловив цю гіпотезу?

Заява Макрона пролунала після зустрічі європейських лідерів у Парижі в понеділок.

"Сьогодні немає консенсусу щодо відправки сухопутних військ, але відкидати нічого не можна. Ми зробимо все можливе, щоб Росія не змогла виграти цю війну, - цитує Макрона AFP. - Ми переконані, що поразка Росії потрібна для безпеки та стабільності в Європі".

Хоча про відправку в Україну іноземного контингенту неодноразово згадували на різних рівнях, тепер це прозвучало з вуст президента найбільшої Європейської держави-члена НАТО.

Що кажуть інші європейські лідери

У кількох європейських урядах швидко відреагували на зухвале припущення французького президента.

Олаф Шольц категорично заявив, що Німеччина не розглядає відправку військ на поле бою. Він додав, що такі домовленості були раніше, і вони також стосуються майбутнього.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг і британський премʼєр-міністр Ріші Сунак також зазначили, що планів відпраляти війська НАТО на територію України немає.

Столтенберг додав, що НАТО надають Україні безпрецедентну підтримку.

А Сунак зазначив, що Велика Британія вже відправила невелику кількість своїх військовослужбовців до України, щоб підтримати ЗСУ, також навчає українських військових на своїй території та надсилає в Україну обладнання.

Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що це питання взагалі "неактуальне", бо таких запитів немає й з боку самої України.

З тривогою на слова Макрона відреагували й у Франції.

Лідерка правої французької партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен заявила, що Еммануель Макрон "безтурботно говорить про життя наших дітей і на кону стоїть питання про мир чи війну у нашій країні".

Заява Еммануеля Макрона про гіпотетичну можливість у майбутньому відправити в Україну іноземний контингент в одній і тій же промові пролунала поруч з обіцянкою постачання "ракет та бомб середньої та великої дальності для завдання глибоких ударів".

Кожне з цих висловлювань саме по собі є порушенням умовних "червоних ліній", які негласно існують у відносинах Заходу та Росії.

Про які саме ракети говорив президент Франції, не дуже зрозуміло, тому що "середня дальність" дії ракет за різними міжнародними класифікаціями починається від 1000 кілометрів, що вже казати про "велику".

Але так вийшло, що у війні в Україні "далекими" часто називають, наприклад, ракети ATACMS з максимальною дальністю у 300 кілометрів, які зазвичай вважаються "тактичними". Ці ракети Україна давно хоче отримати від США, але поки що регулярних постачань не було.

Слова Макрона про можливість передачі "далеких" ракет навряд чи варто сприймати буквально, звіряючись із текстом Договору про скорочення ракет середньої та меншої дальності, який все одно більше не діє.

"Велика дальність" тут радше поняття умовно-політичне.

Це може означати, що європейські лідери погодилися створити коаліцію, яка надасть Україні ракети та бомби, потенційно здатні вражати цілі на території Росії.

Про небажання такого розвитку конфлікту раніше казав канцлер Німеччини Олаф Шольц, що брав участь у конференції у Єлисейському палаці, після якої виступив Макрон.

Шольц у понеділок знову висловився проти відправлення крилатих ракет Taurus до України. На думку німецького лідера, постачання Києву такої зброї загрожує ескалацією війни, оскільки ракети здатні досягати російської території.

США досі не передали Україні ракети ATACMS, як вважається, саме через небажання перетинати "червоні лінії" - давати можливість ЗСУ обстрілювати російську територію.

Слова Макрона про гіпотетичну участь іноземного контингенту у війні в Україні – ще серйозніше порушення цих ліній. Про можливість такого розвитку вже неодноразово згадували на різних рівнях, але тепер це сказав голова найбільшої Європейської держави-члена НАТО.

З початку війни "червоні лінії", прокладені між Росією та країнами НАТО в Європі, стали танути на очах.

Наприклад, у Європі останнім часом багато говорять про те, що Росія цілком може почати конфлікт із країнами-членами НАТО, не побоюючись того, що він переросте в ядерний.

Росія у свою чергу дозволяла собі відкрито переміщати тактичну ядерну зброю, що, з одного боку, не заборонено, але з іншого - в умовах війни налякало Західний світ.

Тепер слова Макрона про примарну та гіпотетичну можливість участі західного контингенту – не натівського – теж викликали нервову реакцію в Росії.

З іншого боку, побоювання Західних країн щодо того, що постачання важких озброєнь в Україну можуть спровокувати Росію на жорстку відповідь, не виправдалися.

Уже кілька країн НАТО поспішили не погодитися із заявою Макрона. Утім, схоже, неоголошені обмеження, яких виправдано чи безпідставно дотримувалися у відносинах Росії та НАТО, потроху знімаються.

Це схоже на "тактику салямі" із сатиричного ситкому BBC "Так, прем'єр-міністре".

Така тактика полягає в тому, що противники не порушують грубо умови договорів, а роблять це дуже малими кроками, кожен з яких окремо не може спровокувати війну.

Джерело: ВВС