Неймовірний концерт: запорізькі артисти переспівали шлягери, які пройшли перевірку часом

У Запорізькій обласній філармонії з успіхом пройшла прем’єра концертної програми «Зорепадом летять роки».

Їй не завадили навіть повітряні тривоги, які спочатку затримали концерт на півгодини, а потім перервали його, тільки-но програма перетнула «екватор». Запоріжці і гості міста терпляче чекали відбою, щоб зайняти свої місця у великій залі. Тим більш, що вони під час вимушеної перерви через загрозу ракетної атаки не нудьгували - у фоє публіку зачаровували своєю професійною грою на роялі «піаністи з народу».

До речі, ведучий концерту Юлій Гаврилов запропонував глядачам, які дочекалися закінчення тривоги і повернулися в зал,  поаплодувати собі за відданість музиці і  власну  незламність.

Це була неймовірна музична подорож у 70-80-ті роки минулого століття, коли українська естрада досягла свого розквіту.

Родзинкою програми стали не лише хіти у виконанні провідних солістів філармонії Юлії Якси, Миколи Квєткова, Ольги Пацернюк та Дарини Шупранової та музикантів, а й дуже інформативний відеоряд, який супроводжував виступи вокалістів.

Глядачам нагадували авторів пісні та її виконавця чи виконавців. На екрані можна було побачити фото легенд української естради 70-80-х років - Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Софії Ротару, Миколи Мозгового, ВІА «Смерічка», «Світязь», «Кобза»...

У програму ввійшли 19 хітів, які в ті роки звучали з телеекранів, на радіо, були записані на платівках - «Скрипка грає», «Гай, зелений гай», «Там, де ясні зорі», «Три дороги», «Стожари», «Минає день», «Чарівна горянка», «Ой у полі рута, рута», «Балада про дві скрипки», «Зачаруй», «Квітка розмарія», «Як я люблю тебе», «Чому це так», «Білі лілеї», «Водограй», «Запитай у серця», «Погляд твій», «Червона рута».

Завершували цю неймовірну програму Юлія Якса і Микола Квєтков виконанням композиції «Пісня про пісню», рядок з якої дав назву програмі.

Деякі шлягери, між іншим, звучали у новому, сучасному, аранжуванні та виконанні, запорізькі вокалісти дали їм друге «дихання» і життя. Так, Юлія Якса блискуче виконала «чоловічі» пісні - «Стожари», яка була візитівкою Назарія Яремчука, і «Минає день», яка асоціюється з Миколою Мозговим.

Успіх прем“єрі забезпечили надзвичайно талановиті інструменталісти філармонії - Вікторія Терещенко (бандура), Тарас Пацернюк (труба, флюгергорн), Дмитро Саверов (бас-гітара), Олег Павлов (соло-ритм гітара), Станіслав Шинкаренко (барабани), Тимофій Фуклєв (флейта) та Юрій Крюков (клавішні, рояль), який є музичним натхненником програми. Юрій зробив авторські аранжування композицій, які звучали у програмі.

Чимало цікавої інформації про українську естраду меломанам розповіли ведучі – Юлій Гаврилов та Юлія Дар’їна, які допомогли слухачам відчути пульс естради 70-80-х років, коли українська музика завоювала серця мільйонів прихильників. Вона була популярна, зокрема, і серед росіян, які понад два роки знищують нашу країну.

Як зазначають у філармонії, “під час повномасшабного вторгнення пісня для українців набула особливого значення – її слухають і співають в окопах і бомбосховищах, в кіно і на телебаченні, на кращих сценах країни та світу. Це підіймає бойовий дух нашого народу, об’єднує та надає сили».

І це справді так! Українська пісня може звучати на сцені Запорізької обласної філармонії завдяки мужності наших захисників і захисниць, які не пускають окупантів до нашого прифронтового міста. Слава Україні! Героям слава!

Традиційно ведучі зі сцени подякували військовослужбовцям за захист, який дає можливість артистам готувати нові програми, а слухачам - отримувати насолоду від їх виступів.

Щирими оплесками, вигуками «браво» та букетами квітів запоріжці та гості міста дякували митцям за атмосферну музику, піднесений настрій та можливість зануритися у молодість чи юність, які проходили під ці пісні.

До речі, шикарним букетом свою дружину Ольгу привітав трубач Тарас Пацернюк, сімейний дует виконав два чуттєві хіти - "Як я люблю тебе" і "Чому це так".

Керівниця Запорізької обласної філармонії, заслужена працівниця культури України  Ірина Конарева привітала артистів з  з прем’єрою: "Всі такі різні, але однаково променисті! Чекаємо «Хіти української естради-2»!

Факти

• Пісня “Три дороги” - своєрідний філософський роздум, сповнений символікою вибору та рішень, перед якими ми стоїмо на своєму життєвому шляху. Поет Юрій Рибчинський, тексти якого дивують глибиною почуттів та внутрішньою силою, розповідає про трьох синів, кожен з яких обрав власну дорогу до успіху. Проте в сучасних реаліях слухачі розгледіли неочікуваний актуальний сенс. Один з користувачів ютубу написав: “Мені ця пісня тепер зазвучала по-новому: про три роди вйськ ЗСУ. Перший син — Сухопутні війська, другий — Військово-повітряні сили, третій — Військово-морські сили. Справжнє мистецтво завжди актуально відображає життя, незалежно від того, коли створювався твір.
• Легендарний хіт “Стожари” має цікаву історію створення. Пісня написана у 1979 році композитором Павлом Дворським на слова поета Володимира Кудрявцева. Ще неодружений Дворський мріяв про ту єдину, яка стане коханням усього його життя, мелодія сама з’явилася у його голові. А Володимир Кудрявцев присвятив слова пісні своїй коханій — італійській красуні Діані. Співпраця над піснею “Стожари” розпочала міцну чоловічу дружбу між Павлом і Володимиром. А ініціатором її створення і першим виконавцем став відомий співак Назарій Яремчук.
• Пісню “Водограй” український композитор, співак, поет і мультіінструменталіст Володимир Івасюк створив у 1970 році. Пісня довго викликала невдоволення автора — Івасюк вносив зміни в сюжет, нарікав на свою безпорадність, але сторонньої допомоги не приймав. Як виявилося, недарма — “Водограй” став однією з найвідоміших українських пісень у світі.

Враження  від концерту

"Ми отримали заряд сили, енергії та віри"

Валентина Манжура, відповідальна секретарка Запорізької обласної організації НСЖУ, співкоординаторка Центру журналістської солідарності:

- Це була справжня магія мистецтва, яка підкорила одразу ж, підняла душу до зірок і прискорила серцебиття до відчуття польоту. Що-що, а створювати саме таку емоційно-святкову атмосферу наша незламна обласна філармонія вміє майстерно.

Кожен виступ артистів, кожен концерт стають непересічною подією і, попри тривоги і виття сирен, магія мистецтва панує над моїм зраненим прифронтовим містом. Це так важливо і так прекрасно. Концерт "Зорепадом летять роки" - найкраще тому підтвердження. Хіти української естради 70-80 років минулого століття - український пісенний ренесанс, моя молодість...

Як же довершено, щемно і точно передали всі пісенні барви того часу вокалісти і музиканти філармонії! "Скрипка грає", "Стожари", "Гаю мій, гаю","Водограй", "Минає день, минає ніч", "Червона рута" - пісні, які давно стали частиною моєї України, а деякі і її візитівкою, частиною мого життя.

Різнобарв'я дивної сили і краси голосів солістів Юлії Якси, Ольги Пацернюк, Дарини Шупранової та Миколи Квєткова, неперевершеної краси музика (до речі, в програмі звучали авторські аранжування композицій Юрія Крюкова (клавіші, рояль), голосом срібних гірських струмків озивалася флейта в руках Тимофія Фуклєва, розлогим дзвоном струн заполонила простір бандура Вікторії Терещенко, співали про красу і кохання труба і флюгергорн Тараса Пацернюка, їх підсилювали, наповнювали своїм звучанням бас-гітара Дмитра Саверова і соло-ритм гітара Олега Павлова, а святковості і проникливості цьому маленькому оркестру додавав Станіслав Шинкаренко на барабанах.

Окрім захоплених глядачів, як завжди, за магічним дійством, яке в афіші називалося просто концертом, спостерігала, хвилювалася і щиро раділа, бо ж все було просто прекрасно, керівник обласної філармонії Ірина Едуардівна Конарева. На останніх акордах концерту глядачі бурхливо і щиро аплодували і артистам, і директорці філармонії, і всьому колективу, бо в кожному довершеному виступі - ї їх нелегка праця, і їх натхнення та творчість.

А ми, всі, хто взяв участь у цьому магічному дійстві, одержали такий заряд сили, енергії та віри, який може подарувати стомленим і зраненим душам тільки велике мистецтво, яким довершено володіють артисти нашої прифронтової філармонії.

І,як завжди, на завершення звучали слова подяки нашим воїнам, які тримають фронт і Україну на своїх дужих плечах і б'ються за нашу свободу. І код нашої сили - "Слава Україні! Героям слава!" звучав натхненно і щиро, з вірою в перемогу.

Фото: Запорізька обласна філармонія