Мелітопольці - про рідне місто: Душа там полишилась. Там кожен клаптик землі свій, рідний

Для допомоги мелітопольцям, які залишилися в Україні, міська влада створила і відкрила чотири простори допомоги "Саме тут" - у Запоріжжі, Львові,  Києві та Дніпрі.

В центрах можна отримати консультацію у спеціалістів сфери соціального захисту, освіти,  юриста, психолога, прийти на прийом до сімейних лікарів та вузькопрофільних спеціалістів.

Тут також можна отримати гуманітарну допомогу - продукти харчування, одяг, памперси, ліки тощо.

У відкритті центрів допомоги брав участь Мелітопольський міський голова Іван Федоров, який спілкувався з вимушеними переселенцями, цікавився їх життям за межами окупованого міста.

А нещодавно очільник Мелітополя  звернувся до земляків, які виїхали з окупації і знайшли прихисток у різних куточках України та за кордоном.

"Бажання повернутися до рідного українського Мелітополя – це те, що об’єднує всіх нас, де б ми нині не були!  А за чим ви сумуєте у Мелітополі найбільше?", - запитав Іван Федоров і закликав мешканців громади писати у коментарях  на його сторінках у соцмережах  Фейсбук та Інстаграм.

Що написали мелітопольці у коментарях на фейсбук-сторінці Івана Федорова

Анна Асланова:

Сумую за містом. За друзями, знайомими, за рідними. Дуже суму за своєю роботою та колективом. Слава Україні. Слава Нашим збройним силам України. Слава Нації!

Алексей Бабенко:

Я сумую за усім містом... Мелітополь - УКРАЇНА. Слава Україні!!! Слава ГЕРОЯМ, які віддали життя за наше місто, та за Україну. А ще, я хочу встановити величезний пам'ятник нашим ГЕРОЯМ Мелітополя!!! Посеред міста!!!

Виктория Шиколенко:

За усім, щастям, домом, морем, ринком, повітрям, а більше усього за Прапором на головній площі міста!

Юрий Чижков:

Ми не сумуємо, а залишилися та намагаємося вижити.

Екатерина Кузьмина:

За сердцем своїм.

Бо твій дім там де серце твоє

Душа моя там полишилась

Катерина Ігнатченко:

Дуже хочеться повернутися додому і мирного життя. Мелітополь - Україна, гарне і затишне місто. Чекаємо нашої перемоги!

Светлана Ельцова:

Дуже сумую за нашою цивілізацією. Бо наше місто найкраще

Юлия Полищук:

За всім містом сумую, там кожен клаптик землі свій рідний, кожен кутик до болю знайомий, люди свої, за домівкою сумую і за рідними

Надія Крутікова:

За рідними, друзями, за будинком, за всіма моїми дрібничками, вишивками, за самим зручним для життя містом, з яким пов'язані усі мрії і спогади

Егор Василец:

Зеркальний на Мікрорайоні.

Валентина Ющенко:

Там моє життя, чекаємо)))

Максим Златьєв:

Хата з ремонтом...

Ирина Пожидаева:

Сумую за друзями і рідними! Хочу провідати своїх рідних на кладовищі. Вони теж чекають мене.Я за те щоб поставити пам‘ятник мелітопольцям,які пережили окупацію в місті. Вони справжні герої!

Валентина Порохня:

Мелітополь це Україна

Лена Щемух:

Хочу сісти, як було, у 12 поїзд Київ-Сімферополь та о сьомій прокинутися у рідному Мелітополі. Та зразу на Залізничну 24. Де моє дитинство пройшло! Мелітополь тримайся

Марина Кляшторна:

За життям

Кучерявко Ольга:

а за чим можна сумувати як не за домом!!

Відео з мелітопольцями, які мріють про повернення до рідного міста, можна подивитися за посиланням:  https://t.me/ivan_fedorov_melitopol/3606

Матеріал виготовлено за проєктом «Відбудуємо Мелітопольську громаду разом», який підтриманий грантом Української Асоціації Медіа Бізнесу.