Поновлення податкових перевірок: що зміниться?

Хто підлягатиме податковій перевірці після скасування мораторію та у чому деякі норми нового закону суперечать Податковому кодексу

Податковий кодекс встановлює мораторій на проведення більшості податкових перевірок під час дії воєнного стану. Наразі дозволено проведення лише декількох видів перевірок, зокрема: 

- перевірки з питань ТЦУ (трансфертного ціноутворення); 

- перевірки під час реорганізації та ліквідації юридичної особи; 

- перевірки у разі подання заяви про відшкодування ПДВ, або у разі подання декларації із від’ємним значенням ПДВ більше ніж на 100 000 грн; 

- перевірки у разі отримання скарги про ненадання податкової накладної покупцеві; 

- перевірки суб’єктів господарювання, які є надавачами фінансових послуг, виробниками/реалізаторами підакцизних товарів та платниками податків зі сфери грального бізнесу. 

Водночас Верховна Рада, зважаючи на вимоги західних партнерів, ухвалила законопроєкт щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок №10016-д від 16.10.2023. Наразі документ очікує на підпис Президента.

Законопроєкт пропонує: 

Скасувати з 1.12.2023 мораторій на проведення документальних позапланових перевірок;

Поновити документальні перевірки, які були розпочаті до 24.02.2022 та не були завершені; 

Поновити документальні планові перевірки. Тепер окрім представників грального бізнесу, виробників чи реалізаторів підакцизної продукції та надавачів фінансових послуг, планові перевірки можуть бути проведені у платників податків, які за підсумками 2021 року відповідають хоча б одному із таких критеріїв: 

3.1. рівень сплати податку на прибуток на 50% і більше нижчий, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі; 

3.2. рівень сплати ПДВ на 50% і більше менший, ніж рівень сплати ПДВ у відповідній галузі; 

3.3. дебіторська заборгованість перевищує кредиторську у два та більше разів; 

3.4. загальна сума витрат становить 75% від суми річного доходу (у разі наявності доходів понад 10 млн грн); 3.5. середня заробітна плата менше середньої заробітної плати у інших підприємства у відповідній галузі. 

ВАЖЛИВО: критерії повинні бути опубліковані на сайті ДПС України протягом 10 календарних днів з дати набрання чинності закону.

При цьому, хоч за основу беруться і показники за 2021 рік, під час складання плану-графіку на 2024 рік братимуться до уваги показники "позитивної динаміки" сплати податку на прибуток та ПДВ за 9 місяців 2023 та, згодом, за 2023 рік. 

На нашу думку, таким чином законодавці хочуть простимулювати платників податків до зменшення витрат та збільшення сплати податків у 2023 році. Водночас, таке стимулювання є сумнівним, адже не передбачено жодної процедури чи порядку оцінювання такої позитивної динаміки, що може вказувати на виключно суб’єктивний підхід до оцінювання відповідної динаміки. 

Тому навіть у разі невідповідності вказаним вище, у п. 3.1-3.5 критеріям за результатами 2023 року при одночасній відповідності таким у 2021 році, до платників податків все одно можуть прийти із податковою перевіркою. Висловлюючись мовою футболу, пересингуй, не пресингуй, все одно отримаєш податкову перевірку. 

Крім питань скасування мораторію хочемо звернути увагу також і на положення законопроєкту, яке якщо не суперечить Податковому кодексу України, то точно великою мірою викликає багато сумнівів в застосуванні норм закону, які б мали трактуватись на користь платника податків. 

Так, законопроєкт пропонує не застосовувати правила формування плану-графіку, які передбачені п. 77.2 Податкового кодексу України, відповідно до якого зміни до плану-графіку дозволяються не частіше ніж один раз у першому та один раз у другому кварталах, натомість пропонується вносити зміни до плану-графіку, за потреби, щомісячно.

Водночас п. 77.2 Податкового кодексу України нікуди не зникає. Таким чином не вперше матимемо ситуацію з наявністю двох норм Податкового кодексу України, які суперечать одна одній. 

А тому, у разі включення платника податків до плану-графіку, всупереч п. 77.2 Податкового кодексу України, підлягав би застосуванню п. 112.7 Податкового кодексу України, відповідно до якого усі сумніви трактуються на користь платника податків, що мало б означати незаконність такої планової податкової перевірки та, відповідно до вже усталеної практики Верховного Суду, незаконність усіх нарахувань, що здійсненні на підставі такої незаконної перевірки. Як буде на практиці – покаже час. 

Щодо тих платників податків, які не підпадають під критерії визначені вище у п. 3.1.-3.5. пропонуємо передчасно не святкувати, адже, як було вказано вище, позапланові перевірки повертаються, а однією із підстав проведення позапланової перевірки, відповідно до п. 78.1.1. Податкового кодексу України є: "78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства…". А відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про інформацію": "1. Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України". 

Тобто, фактично, будь-яка інформація отримана контролюючими органами є податковою, а тому, за потреби та бажання, контролюючі органи знайдуть шляхи для проведення податкової перевірки. 

Крім усього вказаного, хочемо звернути увагу і на можливе майбутнє порушення п. 4.1.9. Податкового кодексу України, відповідно до якого: "… зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки…". 

З цього приводу необхідно розуміти, що саме є елементом податків та зборів. Стаття 7 Податкового кодексу України зазначає про те, які елементи податків та зборів обов’язково визначаються. 

І хоч принципи організації стягування податків, у тому числі процес проведення податкових перевірок, не зазначений у такій 7 статті, остання не встановлює вичерпний перелік елементів податків. 

Тому, якщо припустити, що процес стягування податків та зборів, у тому числі порядок проведення податкових перевірок, також є елементом податків та зборів, то законопроєкт порушує згаданий п. 4.1.9. Податкового кодексу України, вносячи нові зміни менш ніж за шість місяців до нового бюджетного періоду, що також може свідчити про незаконність податкових перевірок, проведених на підставі відповідних змін. 

Проте, остаточну відповідь у можливості застосування такого підходу, на нашу думку, може дати лише Верховний Суд, а тому наразі радимо систематично перевіряти план-графік податкових перевірок та залучати професійних адвокатів у разі отримання найменших передвісників майбутньої податкової перевірки.

Джерело: Економічна правда