Не хлібом єдиним: як аграрії провели другий рік великої війни

2023 рік вкотре довів стійкість українського АПК до воєнних реалій. Водночас підсумкові аграрні показники є далекими від результатів "мирного" 2021 року.

Сільське господарство є головним сектором економіки України — до російського вторгнення аграрний сектор генерував близько 20 відсотків валового внутрішнього продукту країни. У довоєнні роки країна систематично нарощувала виробництво зерна, чому сприяли 32 мільйони гектарів чорнозему — це приблизно третина всіх європейських орних земель. На початку 2010-х на частку нашої країни припадало майже три відсотки світового виробництва зернових культур та до десяти відсотків світової торгівлі збіжжям.

Війна завдала дуже важкого удару як по економіці в цілому, так і по агропромисловому комплексу зокрема. Як підрахували експерти Міністерства аграрної політики та продовольства спільно з Київською школою економіки, прямі збитки від війни у сільському господарстві станом на вересень минулого року сягнули 6,6 мільярдів доларів. Найбільше постраждала сільськогосподарська техніка — тут збитки становлять майже три мільярди.

Підсумки року

Як же пережив АПК 2023-й? На початку року прогнози Мінагрополітики виглядали відверто безрадісними. Передбачалося, що через проблеми з експортом та нестачу коштів на фінансування сівби українські аграрії зберуть на 13 відсотків менше зерна, ніж у 2022-му, коли їм вдалося намолотити близько 44 мільйонів тонн.

На щастя, ці прогнози виявилися далекими від правди. Станом на третій тиждень грудня аграрії зібрали 78,7 мільйонів тонн: 57,86 мільйони тонн зернових та 20,76 мільйони тонн олійних культур. Порівняно з даними на цю дату за минулий рік, сумарний урожай виявився вищим на 23,6 відсотків, або 15,02 мільйони тонн. У тому числі, зернових — на 24,2 відсотків (11,26 мільйонів тонн) та олійних — на 22,1 відсотків, (3,76 мільйонів тонн).

Чому ж така різниця між прогнозами та результатами? Обсяги збирання зерна визначають врожайність та розміри посівних площ. У 2023 році мільйони гектарів залишалися не сіяними, навіть незважаючи на те, що вдалося звільнити та розмінувати частину раніше окупованих територій. Однак на допомогу аграріям прийшла сприятлива погода.

"Коли потрібні були дощі — були дощі. Коли знадобилася спека — була спека", — зазначив голова Української зернової асоціації Сергій Іващенко.

Українських аграріїв можна привітати з рекордною врожайністю. Якщо 2022 року в середньому з гектара збирали 45,8 центнерів зерна, то 2023 року цей показник склав 51,8 ц/га.

"Українські фермери показали всьому світу, наскільки вони тверді, професійні, витривалі та цілеспрямовані люди. І навіть у такий важкий рік здобули з одного гектара рекордну врожайність за всю історію України. Погода, звичайно, допомогла, але без героїчної роботи аграріїв ми не отримали б таких результатів", — заявив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.

Позитивної динаміки щодо 2022 року вдалося досягти і у тваринництві. У 2023 році зросло виробництво м'яса всіх видів до 3,1 мільйона тонн: в основному за рахунок птахівництва. При цьому обсяги виробництва все одно виявилися на дев'ять відсотків меншими за показник довоєнного 2021-го.

Проблеми експорту

Минулий рік запам'ятався безпрецедентними в нашій історії проблемами для експорту продукції АПК. Блокаду оголосили польські, угорські та словацькі автоперевізники, що обернулося для української економіки втратою приблизно одного мільярда доларів.

Ще більшої шкоди їй завдали російські атаки. Одну з найбільших росіяни провели у липні: 18 та 19 числа під удар потрапили порти "Одеса" та "Черономорськ". Були задіяні як "Шахеди", так і різні ракети — "Калібри", "Онікси", Х-59 і навіть старі радянські протикорабельні Х-22. Удари пошкодили зернову інфраструктуру міжнародних та українських трейдерів Kernel, Viterra, CMA CGM Group. Постраждали й резервуари та причали Одеського порту. Тільки за одну цю атаку в порту Чорноморська було знищено 60 тисяч тонн зерна, а з липня по вересень минулого року удари російських ракет і БПЛА знищили 280 тисяч тонн зерна.

Усе це, звісно, вкрай негативно позначилося експорті аграрної продукції. За словами народного депутата та члена Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитра Соломчука, наразі Україна постачає через морські порти лише 50 відсотків необхідного обсягу експорту агропродукції. Якщо до війни порти могли експортувати близько семи мільйонів тонн зернових культур щомісяця, то зараз цей показник не перевищує трьох-чотирьох мільйонів тонн.

Ще одна проблема українського АПК — нестача овочесховищ.

"Не вистачає сховищ. Додатково аграрії побудували їх цього року близько 15-ти. Але, якщо взяти в межах України, їх не вистачає ще мінімум 150-170, щоб зберігати ту продукцію, яку вони вирощують", — зазначив Дмитро Соломчук. Загалом на початок листопада 2023 року українським аграріям вдалося зібрати майже 29 мільйонів тонн овочів, що з оглядкою на ситуацію можна вважати успіхом.

Позитивні тенденції

Незважаючи на труднощі з поставками, попит на українську агропродукцію в світі продовжує зростати, для чого є об'єктивні причини. Наприклад, у Європі майже не вирощують соняшник, а отже наша країна, як і раніше, буде лідером на європейському ринку соняшникової олії. До речі, всього у 2023/24 маркетинговому році (з 1 липня по 17 грудня 2023 року) Євросоюз імпортував понад один мільйон тонн української соняшникової олії, що на 13 відсотків вище, ніж за аналогічний період 2022-го.

Окрім європейців, одним із основних імпортерів української продукції АПК у 2023 року були країни Африки. Але якщо на ринок ЄС Україна постачає соєві шроти, соняшникову олію та насіння соняшникових культур, то до Африки та Близького Сходу експортують пшеницю. При цьому, частка Європи у загальній структурі експорту українського АПК росте: якщо 2021 року на Європу припадало 32 відсотки, то за результатами десяти місяців 2023-го цей показник зріс до 59 відсотків. Причина все та ж — блокування портів, через що змінюються маршрути поставок.

Чималу роль у підтримці аграріїв відіграла держава: за програмою "Доступні кредити 5-7-9%" 10,5 тисячі агропідприємств були профінансовані на суму у 42 мільярди гривень. Всього ж з початку року майже чотирнадцять тисяч агрогосподарств отримали 75 мільярдів гривень банківських кредитів на розвиток.

Прогноз на майбутнє

Загалом, підсумки року дозволяють аграріям впевнено дивитися в 2024 рік. А що із цього приводу думають експерти? Із проханням прокоментувати ситуацію ми звернулись до Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ).

"2023 рік аграрії завершують з трьома основними викликами, котрі будуть актуальними й наступного року: обмежений експорт, дороговартісна логістика та дефіцит кадрів, — каже генеральний директор УКАБ Олег Хоменко — Якщо детальніше розглянути питання логістики, то бачимо дорогу вартість як внутрішньої логістики, так і вивезення агропродукції через морські порти, західні кордони та залізницею. Тобто головним фактором наступного року, який буде впливати на ціну логістики, є функціонування гуманітарного коридору з портів Одеси.

Також варто відзначити врегулювання ситуації з вартістю внутрішніх цін на перевезення Укрзалізницею, щоб не допустити штучних маніпуляцій, які призводять до суттєвого здорожчання перевезення зерна. В майбутньому ризики штучних маніпуляцій можна зменшити шляхом затвердження єдиного порядку проведення аукціонів на вагони парку УЗ, на який, як на один з індикаторів, орієнтуються всі учасники ринку при формуванні ціни на перевезення.

Також буде визначальним питання рішення Єврокомісії по продовженню безквотної та безмитної торгівлі України з ЄС та вирішення питання з 5-ма країнами-сусідами ЄС з приводу розблокування транзиту агропродукції. Крім цього, актуальним як ніколи буде й питання фінансової стійкості: очікування виділення коштів в межах UkrainianFacility від ЄС, виділення коштів урядом США, продовження державної програми підтримки "Доступні кредити 5–7–9%".

В 2024 році весь сектор очікує запровадження другого етапу земельної реформи та доступу до ринку юросіб. Цей крок дозволить людям скористатись своїм конституційним правом розпоряджатись майном та відкриє можливість для аграріїв планувати виробництво, вкладати гроші в зрошення, садівництво, виноградарство, хмелярство, що потребують довготривалих інвестицій та захисту вкладених коштів. Крім цього, це можливість залучення додаткових ресурсів для сільськогосподарських компаній. 

Щодо кадрового дефіциту, то через мобілізацію відчувається гостра нестача кваліфікованих кадрів для забезпечення агровиробництва. Ця тенденція збережеться й у 2024-му. 

Однак, в наступному році ситуація в агросекторі, як і в будь-якому іншому секторі економіки України, перш за все, буде пов'язана з перебігом подій на полі бою.Війна — це основний чинник, який буде відображатись на всій економіці України та її функціонуванні. Тому саме питання війни буде впливати на стійкість, на експорт, на внутрішні ціни та на логістику".

Ілля Ведмеденко

Джерело: УНІАН