Генералопад по-путінськи: що стоїть за масштабними чистками в Міноборони РФ
Арешти одразу кількох російських генералів журналіст Вадим Денисенко вважає черговою путінською спецоперацією для внутрішнього споживання. Її найочевидніша мета — посіяти атмосферу загального страху та недовіри.
Ситуація
Попри щоденні новини про затримання того чи іншого генерала, ми можемо з великою долею імовірності вважати, що всі ці чистки — це удар не стільки по армії, скільки по "зрощуванню" трьох структур — людей Патрушева, Чемезова та Міноборони. При цьому досі затримувалися важливі, але другорядні особи, які не являються прямими кураторами відповідних кланів. Головний приклад — є написані рапорти заступників міністра оборони Цалікова (права рука Шойгу) та Криворучка (креатура Чемезова, відповідає за закупівлі в "Ростєху"), але по ним нема руху. Ані кадрового, ані кримінального.
По суті, зараз система знаходиться в підвішеному стані. Кожен розуміє, що папка на нього є, вибір може впасти на кожного і тому система не просто напружилася, а шукає, кому присягнути на вірність. Але присягнути так, щоб тебе при цьому не посадили за зраду попередників. Фраза "очікування — страшніше смерті" якнайкраще характеризує ситуацію.
При цьому варто окремо звернути увагу на затримання двох генералів з системи власне армії, а не Міноборони. Генерал Попов затриманий виключно через одну причину — він рік тому дозволяв собі критику міністра Шойгу. Система показує, що люди з власною критичною думкою не їй потрібні. Заступник керівника генштабу затриманий за хабар в нещасних 36 млн рублів — це дзвіночок всім, що попри війну, система буде садити і людей, які відповідають за війну, якщо ці люди чимось провиняться.
Поки посадки виглядають доволі хаотичними і дуже складно виділити якийсь спільний знаменник, а це ще раз наводить на думку, що тут важливіший процес запуску страху і недовіри, аніж будь-що інше. Плюс, всі ці речі завжди запускають соціальні ліфти, які дозволять створити (підняти) нову лоялістську воєнну еліту.
Виконавці
Базове питання, хто за цим всім стоїть. Після затримання Тимура Іванова я вважав, що це гра Патрушева в таку собі неоандроповщину. Але падіння Патрушева з Олімпу показує нам, що як мінімум зараз він не може бути диригентом цих посадок. Що ми можемо точно сказати, так це те, що "розстрільні списки" особисто затверджує Путін.
Коло ж тих, хто за цим всім може стояти в якості такого собі умовного диригента(Ів), відносно обмежене — це керівник ФСБ Бортніков, його перший заступник Корольов, керівник департаменту військової контррозвідки Юрʼєв та керівник Слідкому Бастрикін. Поки для нас не зрозуміла роль помічника Президента Дюміна і чи він долучений до цих процесів.
При цьому можемо стверджувати, що кураторство Патрушева над силовиками припинилося. Єдиним куратором силовиків став Путін. Також можна говорити зі 100% впевненістю — ідея цих чисток зʼявилася раніше і недаремно Путін зробив свій перший публічний захід після виборів 17.03 саме на колегії ФСБ.
Цілі
Створення репресивного апарату, який буде тримати систему виключно в страху. Роль ФСБ кратно зростає.
Змінювати систему так, щоб особливо нічого не змінювалося. Як би це парадоксально не звучало, але Путін, будучи лінивою людиною з однієї сторони і такою людиною, яка боїться добивати тих, хто є в його оточенні, пробує побудувати такий механізм противаг, який би дозволив йому мінімально працювати з однієї сторони, а з іншої, тримати в напрузі всіх і все. Ця модель неробоча в тому плані, що потребує уваги Путіна весь час і дратує його енергозатратністю. А це може призвести лише до двох варіантів розвитку: озлобленість Путіна і збільшення репресій або ж спроба створити якусь стабільну модель умовного колективного органа, який буде підтримувати баланси сил при мінімальному втручанні Путіна і вʼялій репресивній активності. Досі Путін вибирав другу модель. Але нинішня ситуація війни і відсутності досягнення якихось вагомих геополітичних цілей потребує більшої уваги Путіна. І тому, можемо висловити гіпотезу, що цей період репресій і політичної турбулентності може затягнутися як мінімум на кілька місяців. А після цього знову матимемо точку біфуркації: або новий виток репресій, або ж стабілізація і формування цього самого умовного колективного органу. Але за будь-яких обставин, ніякого серйозного оновлення верхівки поки не передбачається.
Важливо буде слідкувати за тим, як будуть розвиватися події в "Ростєху". Підвищення Мантурова до посади першого віцепремʼєра і те, що співбесіда Мантурова з Путіним відбувалася за присутності керівника "Ростєху" Чемезова, говорить про те, що Путін не збирається ламати те, що і так працює. Але всі ці події, безумовно змушують напружуватися і генералітет "Ростєху", який працював у повній звʼязці з Міноборони. Власне, найбільші гроші крутилися саме у цій звʼязці.
Для плебсу розігрується спектакль під назвою "боротьба з корупцією", який поки не має нічого спільного з цією самою боротьбою. Путін не збирається боротися з корупцією, його ціль — її мінімізація і створення кормової бази для нової хвилі "еліт".
З точки зору продовження війни як мінімум в короткостроковій перспективі (3-4 місяці) це ніяк не впливатиме на хід бойових дій. Ще раз повторюся: поки всі ці арешти не стосуються ключових гравців.
Вадим Денисенко
Журналіст, виконавчий директор Українського інституту майбутнього
Джерело: Фокус