"Гибридный мир" Почему Бердянск может стать южным оплотом Путина

Переглядів: 1876

4 липня 2016 14:44

Гибридный мир Почему Бердянск может стать южным оплотом Путина фото
Когда мы говорим о симпатии к оккупантам, о региональный сепаратизм и т.д., вспоминаем преимущественно "отдельные районы Донецкой и Луганской области". Трудно представить, что сепаратизм может подогреваться в Кировограде или верхних Плавнях. Что Рубежное Луганской области может быть куда более проукраинским городом, чем, например, Бердянск Запорожской. Далее от первого лица:

Офіційно у Бердянську проживає 115 тис. осіб. Неофіційно близько 40 тис. жителів переважно Донецька і міст-сателітів переселилося сюди після початку окупації. З різним ставленням до війни, України, “ДНР” і російської окупації. Переселенці масово скуповували житло - місто курортне, до Донецька відносно недалеко, але канонад, як у Маріуполі, не чути. Також у Бердянську влітку відпочивають жителі окупованих територій і громадяни Росії. За бездіяльності міліції і СБУ місто може у будь-який момент перетворитися на чергову порохову діжку - коли ми проходили по дорозі з Маріуполя один з блокпостів, працівники МВС перед нами вільно пропустили молодого чоловіка, який презирливо кинув нам “Бердянськ? Нет такого города. Есть русский город Бердянск”. Нас, що їхали з місцевими волонтерами, натомість затримали для догляду, переписали контакти у телефонах, цікавились, що роблять тут люди з київською пропискою і затримали в результаті десь хвилин на 30-40.

На відміну від Маріуполя, під Бердянськом відсутні блокпости. На відміну від сусіднього прифронтового Маріуполя, в Бердянську офіціант у кафе на набережній демонстративно “не розуміє” замовлення українською. Замовленого ми так і не отримали, але місцеві жителі нас “втішають”: це ще нічого, кілька днів тому тут побили двох хлопців, які грали на гітарі і співали “Океан Ельзи”.

Насправді довгий час у Бердянську було доволі спокійно - тут розташовувалась база батальйону “Азов”, розповідають нам місцеві жителі. Після її виведення в інші райони ситуація почала змінюватись не на краще. На місцевих волонтерів скоюють замахи, містом поширюються чутки про “правосєків”, які ніби ґвалтують пенсіонерок і неповнолітніх. Про ДУКівців ми дізнаємося від людини, які привозила їх на ніч на відпочинок у Бердянськ. Бійці не виходили з бази відпочинку, переночували і поїхали далі. Якщо вірити чуткам, ці кілька бійців ДУК вже другий тиждень ґвалтують усіх підряд. Про це розповідають на базарах, у чергах на касах магазинів.

Цікавим є те, що ця база, де переночували бійці ДУК, про яких складають такі специфічні легенди, далеко не єдина, яка безкоштовно приймає бійців “добробату”, ЗСУ та Нацгвардії - волонтерський рух тут достатньо потужний. Допомагають переважно армії, але і переселенцям.

Вечеряємо на одній з баз з власниками і їх друзями. За стіл з “військовими” волонтерами сідає жінка, що живе у Донецьку, але регулярно їздить допомагати волонтерам, що опыкуються переселенцями. Гібридна війна там, гібридний мир в тилу - це, здається, тут нікого не дивує. Волонтерка, що нас привезла в гості, розповідає, що її батьки відмовились від неї через те, що вона допомагає українській армії. Ми слухаємо волонтерські історії про війну, переселенців, про те, що власники деяких баз відпочинку виселяють “ватних” гостей, і не розуміємо, як в одному місті можуть уживатися два протилежні світи. Як по вулицях одного міста можуть ходити “азовці”, ДУК, підозрілі групи росіян або проросійські налаштовані жителі окупованих територій, які приїхали на море і в чисельні кафе і ресторани Бердянська.

Все це справляє доволі гнітюче враження. Не розумієш, чому в Запорізькій області може бути небезпечніше, ніж у Донецькій, де тієї ж ночі цілі мікрорайони не спали через канонаду з боку лінії зіткнення. Не розумієш, чи є взагалі у цьому місті міліція або поліція, адже жодного патруля ми так і не зустріли за ті два дні, що ми перебували у Бердянську. Звик до того, що в сусідній області йде гібридна війна, але не розумієш, чому служба безпеки і МВС не помічають дивний “гібридний мир” на Запоріжжі.

Ми їдемо знову до Маріуполя. Біля таксі до нас, що говорили українською, підійшла жіночка і сказала: "Я из Горловки только приехала. Там, где эти уроды с автоматами ходят. Возвращайте уже нас поскорее".

источник: Депо.Запорожье


Имя:
Ваш комментарий:

О. Иванкевич
5 липня 2016 г. (07:15)
Нет никакого смысла, что-то забирать силой.  С той политикой, что проводит бандеровская хунта, свидомиты уже шустро трут посты в сетях и красят рожи в триколоры.  Даже отчаянным даунам понятно, что страна катится в пропасть. Скризь зрада - ЕС скоро прикажет долго жить,  пиндосия денег не дает. И шо  робить?  Так что, сами  сбегут со своих пунктов отжима бабла у  граждан   блокпостов.  И будет очень интересно понаблюдать как будет в воздухе переобуваться "Рупор демократии" г-н Кумок. Да, "Оксана" ?
Voron
5 липня 2016 г. (11:34)
СБУ, вам пора вмешаться. Вы что, не видите, что этот Иванкевич выступает на стороне врагов Украины?! Не видите, к чему призывает? Не пора ли с ним "побеседовать по душам"? Он - враг!
Тебе, иванкевич это еще икнется!
Слава Украине!    

Схожі новини: