В Мелітопольскому районі припадали "До духовних джерел українства"

Багато хто з жителів регіону 6 та 7 липня проводив час на свіжому повітрі – ближче до ставка чи річки. Адже стрибати через вогонь, шукати квітку папороті та пускати вінки на воду, дуже весело у будь-якому віці.

На Мелітопольщині святкування відбувалося майже в кожній сільській раді, але наймасовіші - поблизу селища Мирне на Кам'яній могилі  та в с. Орлове.

Хоча, якщо бути точним, то в Орловому святкували не Івана Купала, але Івана Хрестителя.

Тут побудована церква во славу саме цього святого, а отже щорічно відбувається дійство, зорганізоване сільською громадою та громадою Парафії Різдва Пресвятої Богородиці (Українська греко-католицька церква).

Свято завжди починається з літургії, а далі гості переїжджають на берег р. Курошанка, де смакують куліш і узвар, танцюють і веселяться.

Частим гостем і вже окрасою свята є етно-гурт «Варйон». Але цього року на Івана Хрестителя до нас прибув іще й гурт «Хорея козацька» і його фронтмен кобзар, бандурист і лірник Тарас Компаніченко.

«Хорея козацька» - це музичний колектив з Києва, що виконує старовинну музику України різних епох – середньовіччя, ренесансу, бароко, класицизму, романтизму та окремі твори ХХ ст. Назва колективу запозичена від назви музичної пам’ятки «Chorea Kozacky», що знайшли у клавірній табулатурі з 1640 року і яка донині зберігається в музичному архіві Братислави (Словаччина).

«Хорея Козацька» виконує пісні, знайдені у архівах, рукописних та друкованих збірниках. Крім того, учасники гурту займаються реконструкцією давньої української музичної спадщини.

Познайомитися з творчістю колектива можна було на камерному концерті, але на просторі вона звучить геть інакше.

Тож ті, хто не був знайомий з творчістю «Варйона» та «Хореї козацької», отримали просто культурний шок від звучання автентичних мелодій і від того, яка вона – справжня українська музика.

Із фронтменом «Варйона» Валерієм Гладунцем спілкуюся про те, чим відрізняється публіка на півдні України.

 Пан Валерій трохи втомлений, тож реалії не прикрашає.

- Приблизно одинакова – в усіх регіонах України дуже мало знають про справжню українську музику. Більше слухають «попсу». На жаль, підтримки від держави щодо популяризації української спадщини ми не бачимо, - говорить пан Валерій. І жалкує, що відділи культури майже ніколи не приділяють уваги цьому питанню.

Але я впевнена, що з кожним виступом етно-гуртів, прихильників справжньої української музики буде ставати все більше.

Також під час святкування в Орловому проводилася благодійна акція по збору коштів на лікування Ксеніїї Данилюк (2010 р. н.), яка проходить обстеження в гематологічному відділенні Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні. Під час камерного концерту назбирали 1555 гривен, а в Орловому – 1214 грн.