Гурт з Мелітополя випустив пісню, присвячену тим, кого ламають чоловіки

Хто найголовніший чоловік у твоєму житті? Батько, який напивався через день і бачив в твоїх очах лише свої нереалізовані мрії? Чи той однокласник, який при всіх назвав тебе товстою дурепою? Брат, який все життя заздрив і ненавидів? А може той, хто першим увійшов в тебе, а потім лишав синці на тілі і шрами на серці? Чи той, за ким ти бігла босоніж, ковтаючи його слова, як рятівні пігулки? Хто зламав тебе, дівчинко? І чи віриш ти в те, що на цей раз все буде добре? Що твій best man тепер справжній...

Мелітопольский гурт LUNCHEE випустив нову пісню. Кажуть,"Best man" присвячена, насамперед, жінкам. Не батькам-алкоголікам чи жорстоким однокласникам, а тим, кого вони ламають – дочкам, подружкам, сестрам.

На власному каналі у Ютуб музиканти висловлюють сподівання, що "комусь вона додасть сил і допоможе повірити в себе, відшукати сенси, знайти свій шлях і спокій"

Про нову роботу поговорили з фронтвумен гурту Анною Ланчевою. Вона зізналася, виносити на публіку такі особисті речі непросто, але іншого виходу немає, бо всі пережиті події і емоції, врешті, стають піснями. Та й слухачі часто розуміють пісню по-своєму, переживаючи щось своє.

- Чого взагалі ви остерігаєтесь при виході нового треку?

- Складне питання. Хочеться сказати, що нічого, але це буде не щиро з мого боку. Точно не поганих коментарів чи критики – я вже давно до цього пристосувалась. Скоріш за все, є тільки страх того, що на цьому все закінчиться і я більше не зможу написати щось варте уваги.

- Очевидне враження від пісні: не складається особисте життя – і це сумно і трагічно. Чи не занадто патріархальне судження? Зараз, мені здається, наявність «второй половинки» не обов’язкова. Чи у вас інша думка?

- Уявіть на моєму місці чоловіка, який співає про свою best woman і все звучатиме так само, мені здається. Чоловіки так само виростають, недолюблені матерями, знецінені шкільними вчительками, закомплексовані і самотні. Що до другої половинки... Я не дуже вірю в щасливу традиційну родину, як з рекламного ролику, можливо, тому що не бачила ніколи такого прикладу. Але кохання – найважливіша емоція, з якої абсолютно все починається, хороше і погане.

- У присвяті ви кажете, що маєте надію, що комусь пісня «додасть сил і допоможе повірити в себе, відшукати сенси, знайти свій шлях і спокій». Які ваші рецепту пошуку сенсів?

- Кожен з нас має, насамперед, зрозуміти, в чому його сенс. Для чого ти народжений і чи живеш своїм життям. Мені би дуже хотілося, щоб кожна жінка повірила в себе, докопалася до самої суті, знайшла в собі сили жити саме своїм життям, а не тим, яке їй нав’язали з дитинства. Я багато працювала і продовжую працювати з психологами, і ця робота дала мені багато відповідей, в тому числі і на питання з пісні – «Куди вони всі ідуть?». Універсального рецепту немає. Все залежить від того, наскільки ти готова пірнути вглиб і бути чесною із собою. Чи готова ти назвати батька тираном або безхребетним слимаком, наприклад, проговорити весь біль і, врешті, пробачити йому. Багато роботи з травмами, дуже багато…

- Після перегляду вашого відео переді мною виникло таке "глобальне" питання: як зараз всесвіт може народжувати щось типу Моргенштерна і одночасно такі глибокі сенси, як у вашій пісні. Чому так відбувається? Чого (якого мистецтва, яких сенсів), на вашу думку, більше не вистачає зараз глядачеві?

- Всесвіт народжує тільки те, чого ми самі просимо. Попит народжує пропозицію. І кожен споживач бачить мистецтво в різних речах. Я, наприклад, можу вважати мистецтвом татуювання на тілі, а для когось це треш і неприйнятні речі. А глядачам і слухачам сьогодні всього вистачає. Хтось поступово приходить до більш серйозної музики, хтось так і буде слухати Моргенштерна все життя і матиме на це право. Років до 26 я теж споживала, що дають, і мені всього вистачало. Я була щаслива, співаючи Меладзе в караоке або танцюючи під Reflex на шкільних дискотеках. А тепер от можу корчити із себе мудру жінку і роздавати поради про пошук сенсів.

- То чи треба насильно прививати гарний смак? Які дієві методи популяризації українського якісного контенту можуть бути?

- Якось дивно мені в одному реченні промовляти «гарний смак» і «насильство»… Така непроста тема, на яку можна наговорити ціле інтерв’ю, але що від того зміниться? Популяризація якісного українського контенту… Квоти свого часу спрацювали, на мою думку, але ефект міг бути набагато більшим, якби це було потрібно самим споживачам. Це як мовний закон – він є, але його нема. Чому? Тому що кожен має важливіші, як нам здається, проблеми і потреби, ніж сваритися з касиром на касі, або підійти до чиновника, який відкриває новорічну ялинку і спитати, якого біса? Повертаючись до «гарного смаку», хочу відмітити, що у наших людей з цим менше проблем, ніж вважається. Але в щоденному інформаційному просторі дуже мало інформації, яку не потрібно було б шукати, а вона просто б лежала на поверхні. Уявіть, ви заходите в кав’ярню, а там грає Vivienne Mort, Latexfauna або Blooms Corda (українські гурти), і за кілька таких походів ви вже підспівуєте, а потім починаєте шукати їх на YouTube і додавати в плейлисти. А тепер давайте подумаємо, чи це насильне прививання хорошого смаку? Знову ж таки, в Україні і, зокрема, в нашому місті, немає підтримки локальних артистів, які би популяризували український контент. Тому що це не потрібно електорату тих, хто, мав би надавати цю підтримку, і я зараз не про гроші. Але це вже окрема тема.

- І традиційно: чи хочете щось додати і комусь подякувати?

- Дякую всім, хто знайшов час послухати Best man, прокоментувати, написати в особисті повідомлення, порадити друзям. Люди можуть не надавати цьому значення, але кожне серденько, які вони ставлять під відео, додає нам сил. Зараз у LUNCHEE дуже непростий емоційний період, але ми вигрібаємо саме завдяки вам. Дякую нашій маленькій, але такій крутій команді, де кожен робить свою справу на максимум. І дякую вам за цікаву розмову і можливість бути почутими.