Рюкзак на вибір: чеські волонтери привезли у запорізький шелтер подарунки школярам

Шкільні рюкзаки, канцтовари, м“які іграшки та солодощі отримали від представників чеської благодійної організації CESTA naděje života z.s. юні мешканці Центру допомоги “Інвестохіллс”.

У шелтері проживають переселенці з окупованої території, а також населених пунктів, які знаходяться під постійними ворожими обстрілами.

З подарунками для школярів завітали чеські волонтери Войта Помікалек, Ян Шир та Станда. Діти також могли поласувати  смаколиками, які спекли їх мами.

Сьогодні, як розповів керівник шелтеру Микола Городенський, у Центрі допомоги “Інвестохіллс” проживає 80 переселенців, з них 25 дітей: 4- дошкільного віку і решта - школярі.

Можуть вчитися в кімнаті, можуть - в лаунж-зоні

Кожній дитині необхідні для онлайн-навчання умови створюють батьки. Але у коридорі шелтера облаштували лаунж-зону, де можна знаходитися під час уроків. Там поставили диван і великий стіл, провели вайфай — бери і вчись! Микола Городенський каже, що дітям подобається, як про них турбуються у шелтері.

13-річні Катя Довбенко і Олександра Новікова вчаться дистанційно у Малинівській школі “Дружба”. Катя — у дев’ятому класі, її подруга — у восьмому. Катерина — з Малої Білозерки Василівського району, там же і вчилася до війни у місцевій школі, зараз перевелася в іншу школу, бо у рідній було мало школярів. Олександра — з Малинівки Гуляйпільського району. Цей населений пункт звільнили одним з перших на Запоріжжі. Будівля школи у селі, як розповіла Саша, зруйнована.

Дівчата вдячні волонтерам, які приїздять до шелтеру,  привозять подарунки, підтримують і дорослих, і дітей. Вдячні вони і чеським волонтерам, які порадували школярів рюкзачками і необхідними для навчання речами.

А Катруся Шпірна з Комишувахи 1 вересня пішла у перший клас. Дівчинка отримала в подарунок великий рожевий рюкзак, у якому також були зошити, фарби. Поки що красивий рюкзак буде зберігатися у кімнаті в шелтері. Але хочеться вірити, що прийде той час, коли закінчиться дистанційне навчання і Катруся піде з яскравим подарунком від небайдужих чехів до школи.

Всього у сім’ї, як розповіла її мама Жанна, п’ятеро дітей. Є планшет. Проблема одна — не вистачає на всіх школярів, які вчаться дистанційно, телефонів. Викручуються як можуть.

У шелтері живуть вже рік. Поїхали з Комишувахи після того, як селище росіяни почали сильно обстрілювати. Під обстріл потрапив чоловік Жанни, отримав поранення. Тому родина вирішила покинути небезпечне місце.

У Запоріжжя приїхали втретє

Войта Помікалек особисто роздавав дітлахам подарунки і вислуховував від них слова подяки. На захід завітав і відомий запорізький журналіст Олександр Павлов, який у місті, до речі, буває нечасто. Частіше Олександра можна зустріти в гарячих точках — з початку широкомасштабного вторгнення рф Олександр став військовим кореспондентом.

Пише для популярної фінської газети Iltalehti, з якою починав співпрацювати в 2014 році - писав про війну на Донбасі. Він також супроводжує іноземних журналістів на прифронтові території чи на передову. Розповів, що нещодавно потрапив під мінометний обстріл. Слава Богу, обійшлося. Колега виручив — під час інтерв’ю з Войтом Помікалеком попрацював перекладачем.

У Запоріжжя чеські волонтери приїхали вже втретє. А всього в Україну з гуманітарною допомогою приїздили 12 разів. З початку війни, як розповів Войта, вони два місяці працювали в Чехії на вокзалі, приймали біженців з України. А потім він зрозумів для себе, що треба їхати в Україну. Каже, що керівник їх організації з початку війни їздив в Україну. У нього велика будівельна компанія, в якій до війни працювали українці.

На запитання, кому допомагають, чеський волонтер розповів, що допомагали цивільним громадянам, медикам та госпіталям. З початком навчального року стали допомагати дітям.

Військовим не допомагають, тому що дехто з їх спонсорів проти того, щоб допомагати захисникам України.

- Багато хто думає, що війна — це брудна справа і бояться вв’язуватися у війну, - розповів Ян Шир. - До того ж, якщо ти допомагаєш військовим, то організація згідно міжнародного гуманітарного права не може вважати себе гуманітарною. Ці нюанси треба враховувати.

В Чехії також є представники бізнесу, які конкретно допомагають українським військовим, тому що вважають росію воєнною загрозою. Ми вирішили допомагати дітям.

В Україну волонтери в основному возили засоби гігієни. Зараз привозять в шелтери, дитячі будинки речі, які необхідні дітлахам для навчання.

У Запоріжжя мають місцевих партнерів — Асоціацію шелтерів та ГО “Світанок-2022”, які інформують волонтерів, що треба школярам. Як зазначають волонтери, вони працюють по запитам. Крім Запоріжжя, гуманітарну допомогу привозили в Полтаву, де створено багато шелтерів, на захід України, на Донбас та в Херсон.

Могли вибрати рюкзак, який сподобався

- Разом з чеськими друзями Войтом і Яном та українськими партнерами з ГО “Світанок 2022” вирішили допомогти нашим дітям самим необхідним, що потрібно до школи, - розповідає керівник Центру допомоги “Інвестохіллс” Микола Городенський. - Це рюкзаки, канцелярські прилади. Здавалось би, дрібниці, але вони вкрай важливі для дітей. Якщо порахувати вартість рюкзака з канцтоварами, який  отримали наші діти, то у сумі це 1000 гривень.

Діти дуже задоволені ще й тому, що вони могли вибрати рюкзак, який сподобався. Перед початком роздачі вони сперечалися, кому який достанеться, але у підсумку перемогла дружба — кожен отримав, який хотів.

Серцям цих дітей було вкрай радісно і тепло від того, що інші люди з іншої країни дбають про них.

Цей захід став можливим завдяки надзвичайній підтримці громадської організації "Світанок 2022". Ми глибоко вдячні цій організації за їхню доброту та підтримку. Це була важлива подія, яка нагадала нам, що підтримка дітей в період війни є надзвичайно важливою, адже багато батьків не можуть забезпечити своїх дітей всім необхідним для навчання та повноцінного розвитку.

Наші діти висловили щиру вдячність волонтерам з Чехії за їхню чуйність і турботу. Цей день заповнений надією на краще майбутнє, де не буде місця війні. Разом ми будуємо яскраве та об'єднане майбутнє для наших дітей, і ми віримо в силу добра і допомоги.

Дякуємо всім, хто долучився до цього заходу та допоміг зробити день наших дітей особливим і незабутнім, а саме матерям, котрі спекли смачне печиво, щоб пригостити дітей та гостей заходу. Нехай добро і милосердя поширюються далі, і ми разом працюємо над тим, щоб зробити світ кращим місцем для всіх дітей.