Важкі гривні за власну кров. Чому пораненим військовим складно отримати державну компенсацію, а ветеранам — статус УБД

На тлі посилення мобілізаційних процесів в Україні постійно зростає кількість справ, в яких військовослужбовці вимагають виплатити їм належні гроші.

«Отримав поранення під час бойового завдання, довідку форми 5 [про обставини поранення] не отримав, оскільки подію не занесли в бойовий журнал та звіт. Що робити?». Це — один із типових коментарів на ФБ-сторінці організації, яка надає правову допомогу військовим та їх родинам.

Саме така довідка необхідна для отримання військовим у подальшому виплат від держави, передбачених у випадку поранень в ході бойових дій на фронті. І суми таких виплат можуть складати від кількох сотень тисяч до мільйона гривень — залежно від важкості поранення.

Великі кошти — великі проблеми. 45% респондентів цьогорічного дослідження правозахисного центру Принцип стикнулись з відсутністю виплат, 32% - із затримкою в їх отриманні. Всього правозахисники опитали 436 поранених.

Здолати всі перешкоди на шляху до отримання належної компенсації військовим іноді вдається лише через суд. «Ми бачимо суттєвий ріст [кількості] відповідних справ», — пояснив NV адвокат Роман Лихачов, юрист Центру надання підтримки ветеранам і їхнім родинам. Йдеться про позови до державних органів, зокрема, до військових частин. Паралельно збільшується число тих, хто має право на ці державні гроші.

«А ще настає ефект так званої синергії: побачивши, що товариш відсудив додаткові кошти, військовий міркує: мовляв, а чому я не можу?», — додає Лихачов.

Справи, справи і знову справи

Справи, пов’язані із виплатою військовослужбовцям додаткової винагороди відповідно до постанови Кабміну № 168, адвокати почали системно вести рік тому. Йдеться передусім про щомісячні виплати до 100 тис. грн тим, хто бере участь у бойових діях, або виконує бойові чи спеціальні завдання. Про це розповідають у Національній асоціації адвокатів, уточнюючи: наявна судова практика являє собою близько 5 тис. рішень.

Це досить багато, вважають фахівці-юристи.

Денис Боднар, юрист промислового холдингу Інтерпайп, окрім звичних обов’язків також опікується захистом прав військових, які ще вчора працювали на заводах цієї компанії металургійної галузі. Йдеться про чималу «бригаду»: 949 діючих військовослужбовців та 43 ветерани, повідомили NV у прес-службі компанії. Принаймні 50 із них зіткнулися з відсутністю належних виплат, зокрема після поранень. Юристи Інтерпайп, продовжуючи працювати з бізнесовими, цивільними питаннями, тепер освоїли й нові напрямки. Для військовослужбовців компанії вони надають юридичні консультації з військового права: пояснюють закони, допомагають складати рапорти і скарги до компетентних органів, у частині випадків звертаються до суду.

Кожне третє серед звернень до юристів компанії стосується відсутності належних виплат у разі за поранення, кожне п’яте — щодо бюрократичних питань всередині частини (переведення між частинами, виведення обмежено придатних на передову, затримки з отриманням певних документів). Ще частина — про оскарження рішення ВЛК, набуття статусу УБД або інваліда війни, питання щодо демобілізації тощо.

«З нашого досвіду, найчастіше права військових порушуються на рівні командування частин та їхнього адміністративного апарату, який в умовах паперового документообігу працює, м’яко кажучи, недосконало, — каже Боднар. — Адже більшість питань, з якими до нас звертаються військовослужбовці, спричинені відсутністю необхідних довідок з частини. І ми вимушені звертатися до суду, аби одержати їх».

Боднар наводить приклад військового, який у серпні цього року отримав уламкові поранення, потрапивши під мінометний обстріл. Потім він два місяці лікувався і вже встиг повернутися на фронт.
Але впродовж лікування виплати за поранення не отримував — усе через відсутність довідки про обставини травми, яку надає частина. Цей документ пояснює, що військовий отримав поранення в бою, а не сам прострелив собі ногу у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, і є підставою для нарахування виплат.

«Частина не видала військовослужбовцю довідку про обставини травми. Ігнорувала його рапорти та мої адвокатські запити. Не допоміг і адвокатський запит у Міноборони. На жаль, ми змогли отримати її лише після звернення до суду та відкриття судового провадження», — розповідає Боднар.

Подібній папірець для бійців ЗСУ іноді стає безцінним, адже без нього неможливо отримати, наприклад, протез за державний рахунок.

«Я допоміг підготувати рапорт, військовий намагається здати документи, — а командування не приймає, і все. Ми вже звернулися до суду, аби в судовому порядку визнати протиправну бездіяльність військової частини і зобов’язати її надати військовому необхідні документи», — розповів юрист Інтерпайп.

І такі випадки не поодинокі, додає він.

Важкодоступні три літери

Ще одна велика головна біль бійців ЗСУ — отримання статусу УБД.

Приблизна сума, яку за рік втрачає військовий без УБД, може сягати 100 тис. грн з урахуванням усіх передбачених пільг, припускає Лихачов з Центру надання підтримки ветеранам і їхнім родинам. Це і пільги на оплату комунальних послуг, і безкоштовний проїзд у транспорті, і додаткова відпустка, і пільгові місця у вишах для дітей, і більш ранній вихід на пенсію.

Ще наприкінці серпня цього року на той час міністр оборони Олексій Резніков заявляв про те, що близько 1 млн. українців стали учасниками бойових дій за 9,5 років війни з РФ.

Але отримати цей статус часто-густо буває вкрай складно. Бо командири не вносять дані до журналу бойових дій, а без таких «нотаток» УБД недоступний.

«Чому це взагалі стає можливим? Часто через бардак в адміністративному апараті частини та безалаберність командирів. Поточні процедури передбачають великий обсяг паперових документів. Жодних санкцій за невидачу документів немає. Єдиний важіль тиску на частину в цій площині - позов до суду. І це абсурд», — пояснює Боднар.

«Бойові» за бої

За спостереженнями юриста Інтерпайп, домогтися виплати за участь у бойових діях, які складають 100 тис. грн щомісяця, складніше, ніж компенсацій за поранення. У разі поранення фактично необхідна лише одна довідка — про обставини травми. Для отримання «бойових 100 тисяч» необхідний пакет документів: бойові розпорядження, бойові накази, журнал бойових виходів. І якщо, наприклад, командир просто не заповнив останній, то навіть до суду йти ні з чим.

З іншого боку, військові частини, враховуючи постійні перевірки, подекуди самі виявляють надмірну обережність. «Є випадки, коли військовослужбовцям їх же командири радять звертатися до суду, щоб вже той зобов’язав військову частину виплатити 100 тис., аби самим не брати на себе відповідальність», — уточнює Лихачов.

«Або інша ситуація, коли перевіряючі органи по-різному розуміють визначення людини, яка бере участь в бойових діях. Це коли з автоматом в окопі на першій лінії? А якщо ти трохи далі від першої, але теж постраждав? Не достатньо чітко виписані ці поняття», — нарікає він.

Крім того, часто військовослужбовців відряджають до інших підрозділів, які забувають надіслати відповідні документи тим частинам, з яких вони відряджені.

Зміни будуть?

Лихачов пропонує створювати при військових частинах певні служби супроводу поранених. «У мене є клієнти, у яких руки немає, ніг немає, а вони щось повинні надсилати, передавати, контролювати, що з виплатами. Навіть з людської точки зору — їм просто важко цим займатись. Поранений мусить переживати за те, щоб лікуватися, а всі бюрократичні процеси мають відбуватись автоматично», — вважає адвокат.

NV звернувся по коментар щодо проблем з виплатами до Міноборони, але відповіді не отримав.

Також редакція намагалась отримати інформацію від Міністерства у справах ветеранів, — та в пресслужбі відомства запропонували виданню зробити максимально формальний запит на папері та з мокрою печаткою, і надіслати його поштою.

Своєю чергою у комітеті ВР з питань соцполітики та захисту ветеранів NV повідомили, що в листопаді цього року парламент вніс зміни до закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», аби спростити процедури отримання статусу УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім'ї загиблого (померлого) захисника чи захисниці України.

Там уточнили, що коли уряд прийме необхідні нормативно-правові акти, — а на це у нього є два місяці, до 2 лютого 2024-го, отримати статус УБД буде значно простіше.

Але юристи не радять чекати. Вони звертають увагу, що у справах, пов’язаних з військовими, суди переважно, все ж, виносять справедливі рішення, стаючи на бік військовослужбовців.

«Звернення до суду — найефективніший інструмент при порушенні прав військовослужбовців», — переконаний Денис Боднар.