План Б – чому Велика сімка затягує з конфіскацією санкційних 300 мільярдів доларів Росії

Немає впевненості, що вигоди для G7 переважать витрати, які вони понесуть

Конфіскація 300 мільярдів доларів російських державних активів, які перебувають під санкціями, щоб допомогти оплатити підтримку України, є складним питанням. Немає впевненості, що вигоди для G7 переважать витрати, які вони понесуть. Фінансування України коштом звичайних державних витрат, принаймні на цей момент, імовірно, буде кращим варіантом.

Основні переваги конфіскації активів відносно чітко визначені та піддаються кількісній оцінці. Це призведе до значного скорочення майбутніх витрат: загальна двостороння підтримка України становила близько 278 мільярдів доларів США станом на січень 2024 року, перед останнім пакетом заходів США. Вартість відновлення України оцінюється майже в 500 мільярдів доларів (хоча більша частина цього фінансуватиметься міжнародними фінансовими організаціями та приватним сектором).

Перехід до конфіскації активів також може закріпити фінансову підтримку для України напередодні невизначеності потенційного президентства Трампа в США.

По-друге, конфіскація державних активів підвищить остаточну ціну, яку Росія платить за свою агресію. Переконати президента Росії припинити війну навряд чи вдасться – втрати російської армії та збитки від економічних санкцій і так величезні. Але це може допомогти стримати інші країни від розгляду подібних дій – принаймні тих, які мають активи в межах досяжності урядів G7.

З іншого боку конфіскація 300 мільярдів доларів російських валютних резервних активів, що зберігаються в країнах, які не перебувають у стані війни з Росією, збільшить ризик, сприйнятий кількома іншими країнами.

На цей час немає практичної альтернативи долара США й інших повністю конвертованих західних валют як місцю для розміщення основної частини світових валютних резервів у розмірі 12 трильйонів доларів США.

Китайський юань потенційно може працювати як засіб обміну або розрахункова одиниця, але поєднання контролю за рухом капіталу й передбачуваного ризику політичного втручання китайської влади виключає його як міжнародний засіб накопичення вартості – чи для використання самим Китаєм, чи для інших країн.

Висока волатильність і загроза регулятивного придушення виключають криптовалюти, тоді як фізична маса й відсутність фінансової віддачі роблять золото непрактичним.

Але остаточна конфіскація 300 мільярдів доларів російських валютних резервів (2,5 відсотка загального обсягу), що зберігаються в країнах, які не перебувають у стані війни з Росією, збільшить ризик, який сприймають деякі інші країни. Яскравими прикладами можуть бути Китай, Індія й Саудівська Аравія, які є дуже значними власниками таких активів.

Вони б побоювалися, що в якийсь момент до них можуть застосувати подібні заходи, навіть якщо ймовірність того, що вони перетнуть політичний поріг, встановлений нападом Росії на Україну, може бути низькою.

І це, вірогідно, призведе до підвищення прибутковості активів у західній валюті та прискорення зусиль із розробки альтернативних засобів сприяння міжнародним транзакціям і збереженню вартості.

Розмір цих наслідків надзвичайно важко оцінити. Але навіть дуже невелика додаткова премія за загальний ризик, скажімо, 5 базисних пунктів, на державний борг G7 у 60 трильйонів доларів коштуватиме 30 мільярдів доларів на рік. І якщо це триватиме нескінченно довго, загальна чиста приведена вартість (NPV) для G7 легко перевищить економію від перепрофілювання санкційних активів.

Результат може стати переломним моментом на фінансових ринках, подібно до "великої різанини облігацій" 1994 року.

Існує також ризик того, що фінансові витрати можуть бути набагато вищими, а збиток пошириться на реальну економіку. Це може статися, якщо дії щодо конфіскації російських державних активів поєднаються з помстою з боку російської влади проти контрольованих Заходом приватних або багатосторонніх активів, які все ще знаходяться в Росії, і більш широких подій, що загрожують обмежити глобальні потоки капіталу.

Серед них пропозиції щодо перевірки зовнішніх інвестицій, спрямовані на обмеження потоку західних технологій до Китаю, а також широке занепокоєння щодо геополітичних ризиків.

Можна стверджувати, що шкоди вже завдано рішенням про безстрокове замороження російських державних активів. Але однаково вірогідно, що ринки відчують суттєву різницю між діями із заморожування активів (таким чином, щоб вони врешті-решт могли бути повністю або частково відновлені згідно з узгодженим припиненням військових дій) і остаточною конфіскацією.

Це підкреслює другу ціну конфіскації активів, а саме вплив, який вона може мати на досягнення припинення війни на прийнятних для України умовах.

Малоймовірно, що та чи інша сторона зазнає повної поразки, тому військові дії потрібно буде завершити шляхом переговорів. На цьому етапі G7 має підтримати Україну у пошуку компенсації за величезну шкоду, завдану агресією Росії, а також за порушення прав людини.

Заморожування російських державних активів, доступних для участі в цих переговорах, збільшить вплив і гнучкість G7 та України. Активи потрібно розморозити, лише якщо Росія погодиться на компенсацію. В тому випадку (не виключено), якщо новий постпутінський реформаторський російський уряд прийде до влади, буде можливість відповісти гнучким використанням активів у переговорах.

Креон Батлер

директор програми «Глобальна економіка і фінанси» Chatham House

Джерело: Ліга