Реформа БЕБ насправді не зупинить тиск на бізнес. Ось що потрібно

БЕБ має стати єдиним органом з розслідування економічних злочинів, однак без фундаментальних змін у КПК України неможливо вирішити проблему тиску на бізнес

На цей час урядовий законопроєкт про перезавантаження БЕБ готується до другого читання, у ньому врахована більша частина пропозицій бізнесу, інші планується врахувати до другого читання. БЕБ має бути повністю перезавантажено – комісія з вирішальним голосом міжнародних експертів має обрати директора, потім комісії з міжнародниками мають переатестувати всі поточні кадри і донабрати нових. 

Але "не БЕБом єдиним". Якщо у влади намір змінити наявну парадигму взаємодії правоохоронних органів та бізнесу є справжнім – потрібен комплексний підхід. Провідні бізнес-асоціації опрацювали всі проблеми, які є у КПК, і наголошують, що урядовий проєкт №10440 – взагалі не вирішує проблем підприємців.

Фахівці бізнес-асоціацій, зокрема Торгово-промислова палата, Асоціація платників податків України, Європейська Бізнес Асоціація, Асоціація правників України, Бізнес-спільнота Board, Бізнес-спільнота CLUB100, Нафтогазова асоціація України, Український клуб аграрного бізнесу та інші – напрацювали спільно пропозиції, які вкрай важливо внести до КПК, щоб мінімізувати "тиск силовиків". Зокрема це такі пропозиції:

● Передбачити, що у кримінальних правопорушеннях, підслідних Національній поліції та БЕБ, не може бути надано доручення оперуповноваженим СБУ.

● Будь-які дії чи бездіяльність, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії, можуть бути оскаржені слідчому судді.

● Передбачити, що у прокурора після отримання судового рішення, відповідно до якого необхідно повернути тимчасово вилучене майно, з’являється обов’язок протягом 24 години надати вказівку слідчому щодо негайного повернення такого майна та 72 години на повернення такого майна органом, що його вилучив.

● Ввести строк дії ухвали слідчого судді про арешт майна. Зі спливом 60 днів, якщо арешт накладено на майно третьої особи (фізичної або юридичної особи), при цьому якщо така особа, засновник чи працівник такої юридичної особи не набув статусу підозрюваного, суд повинен скасувати арешт за заявою такої особи, якщо прокурор не доведе необхідність подальшого арешту такого майна.

● Ввести поняття критично важливого майна (засоби праці, що є складовою господарської діяльності) та встановити виключні підстави його вилучення.

● Надати право також і слідчому скасовувати арешти – шляхом закриття кримінального провадження, за погодженням з прокурором.

● Встановити, що максимальний розмір застави не може перевищувати мінімального обсягу інкримінованих збитків, підтверджених висновком експерта, також  прибрати виключні випадки для призначення застави, що перевищує встановлені кодексом розміри.

● Покласти на слідчих суддів обов’язок перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності, під час розгляду поданих клопотань.

● Передбачити, що порушення підслідності кримінального провадження, незаконна зміна підслідності кримінального провадження – можу бути оскаржені до прокурора вищого рівня, а відмова у задоволенні такої скарги може бути оскаржена до суду.

● Передбачити, що особа, в якої проведено обшук, має отримати право ознайомитись із матеріалами якими прокурор, слідчий обґрунтовував доводи клопотання. Передбачається надати право на скасування ухвали про обшук. Отримані докази за скасованою ухвалою не вважатимуться доказами.

● Заборонити вилучення речей та документів, які не зазначені в ухвалі слідчого судді.

● Встановити конкретні строки досудового розслідування та процедуру їх продовження у фактових кримінальних провадженнях, за винятком злочинів, віднесених до підслідності НАБУ та ДБР (для них залишається поточна редакція КПК). Також пропонується врегулювати питання щодо строків у кримінальних провадженнях, які припали на воєнний стан (30 місяців на розслідування + всі строки, що у них залишились до воєнного стану, вони можуть використати шляхом додавання 30 місяців), з правом продовжувати такі строки у слідчих суддів.

БЕБ має стати єдиним органом з розслідування економічних злочинів, однак без фундаментальних змін у КПК України неможливо вирішити проблему тиску на бізнес. Законопроєкт №10440 необхідно доопрацювати до першого читання, включивши у нього запропоновані підприємцями норми.

Михайло Непран

перший віце-президент ТПП, член Української Ради Бізнесу

Джерело: Ліга