Олександр АНДРУЩЕНКО, ветеран мелітопольської журналістики: «Ліхтар минулого»

Поетичними рядками. 

Карпатський чай із присмаком любові

І з кольором вечірньої зорі

П'ємо в кав'ярні у старому Львові

На перехресті скривлених доріг.

Киреї хмар пливуть в рожеву вічність.

Заграв на скрипці сивий музикант

Мелодію, що кличе в потойбічність,

Де каравелою керує Магеллан.

Він не діставсь ще берегів незнаних,

Попереду славетні відкриття,

Важкі хвороби і душевні рани,

В гріхах численних щире каяття.

Та поки що пливе під парусами,

Бажаючи відкрити Світ Новий.

Про нього грає тут скрипаль басами,

Усіх часів невтомний вартовий.

Смакуємо карпатський чай потрохи.

Останній промінь зник посеред хмар.

Змішала скрипка мрії і епохи,

Горить в душі минулого ліхтар.