Олександр АНДРУЩЕНКО: Кохання в ритмі танго

Кохання в ритмі танго

Чи є відвертість в серці, чи її нема?

Як у сповільненому танці,

У чорно-білому старому синема,

Ми все ж тримаємось дистанції.

В твоїх очах то вогники, а то пітьма,

То місяць був, то зник у хмарах.

Повітря млості наші душі обійма,

Ми наче лебедина пара.

Тільки би не сполохати, що танець дав, -

Ритмічні, обережні кроки,

Коли в глибінь твоїх очей я заглядав

І відчував п'янкий неспокій.

Чи змінить танго свій повільний ритм?

Торкаюсь талії твоєї.

З’явивсь в очах кохання колорит,

Ніби то дикі орхідеї.

Так, маємо відвертість в серці, звісно, так!

Без неї нам вже і не жити.

Бо коли рухів в танго співпадає такт,

Кохання тріумфують квіти.