Вбивство у Дніпрі. Чи мав поліціянт право стріляти в нападника: розбір

У Дніпрі поліцейський застрелив чоловіка, який чинив опір і ймовірно загрожував здоров'ю напарниці: що відомо

29 серпня поліціянт застрелив чоловіка, який чинив опір і, ймовірно, перебував у стані алкогольного сп'яніння. Суспільство розділилось на два табори: перші повністю підтримали дії поліціянта, адже він захищав напарницю. Другі вважають, що три постріли в спину – це надмірний захід примусу і треба було стріляти по ногах.

LIGA.net поспілкувалась зі слідством, експертами в кримінальній юстиції та колишньою поліціянткою. Чи були у поліцейського підстави застосувати зброю?

Відомо, що 29 серпня надвечір патрульні поліцейські Дніпра зупинили автомобіль Jaguar, в якому окрім водія була жінка та двоє дітей. Причиною зупинки стало те, що водій ігнорував законні вимоги правил дорожнього руху, каже ДБР.

Місцеве видання Інформатор опублікувало відео нібито порушення ПДР водієм Jaguar. На ньому видно, що на перехресті водій повернув ліворуч з правого ряду. Після цього за ним поїхала автівка патрульних, яка перебувала поруч.

Також можна роздивитись, що машиною керував саме чоловік. Про те, що за кермом був чоловік, пише і ДБР. Хоча 30 серпня представник Дніпропетровської обласної прокуратури Олександр Савенко заявив, що за попередньою інформацію, за кермом була жінка. Це важлива розбіжність, адже, за даними ДБР, водієм був чоловік і «після зупинки автомобіля він поводився агресивно та мав всі ознаки алкогольного сп’яніння».

На вимогу поліції вийти з автівки водій та пасажири відповіли відмовою, пише обласна прокуратура.

Правоохоронці почали силою витягували затриманих із авто та використали газовий балончик. Під час бійки поліцейський застосував табельну зброю та тричі вистрілив у спину чоловіку (прокуратура називає його пасажиром). Від отриманих вогнепальних поранень нападник помер на місці, йдеться в релізі прокуратури.

В мережі з'явилось відео, яке записував один з пасажирів Jaguar (ймовірно, підліток на задньому сидінні). На ньому можна побачити кульмінацію події. Двоє поліціянтів (чоловік та жінка) тягнуть за руку та ногу жінку, яка сидить на водійському сидінні авто, поряд з нею сидить чоловік (хоча за попередніми даними ДБР водієм був саме чоловік).

Але на відео лише кульмінація. За даними місцевих ЗМІ, порушення ПДР зафіксовано о 16:54, а стрілянина сталася близько 18:00. Відстань між місцем вчинення ймовірного правопорушення та місцем стрілянини – півтора кілометри, тобто три хвилини їзди. Що відбувалось протягом години – наразі не відомо.

Наразі розпочато кримінальне провадження за статтями про умисне вбивство та перевищення службових повноважень працівниками правоохоронного органу. За цими статтями поліціянту загрожує до 15 років тюрми. Вирішується питання про повідомлення йому про підозру.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Наразі існують два ключових питання: чи була підстава для застосування вогнепальної зброї і чи був захід примусу пропорційним, каже LIGA.net Євген Крапивін, експерт з питань кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ.

На думку експерта, підстави для застосування зброї у поліціянта були. Стаття 46 закону про Нацполіцію каже, що поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю.

В даному випадку існувала загроза життю напарниці поліцейського. На відео видно, що поліціянтка лежить на землі, а на фото, яке опублікував перший заступник начальника патрульної поліції Олексій Білощицький, у жінки кров на обличчі та руках.

«Навіть якщо мова про легкі тілесні ушкодження – це теж загроза життю. Закон дозволяє у цьому випадку застосувати вогнепальну зброю", – каже Крапивін.

Складніше питання – чи є таке застосування пропорційним, продовжує експерт.

Чи була у поліцейського можливість застосувати не вогнепальну зброю, а гумовий кийок? Або він бачив, що є декілька секунд, щоб запобігти наступному удару по напарниці і навіть без попередження застосував зброю? Або він побачив, що чоловік може заволодіти зброєю поліціянтки? Чи достатньо було одного пострілу в кінцівки чи потрібні були саме три постріли в область життєво важливих органів?

"Знаючи, як відбувається тактико-технічна підготовка поліцейських – не так багато в них досвіду відстрілювання зброєю в тирі. Це лише в голівудських фільмах можна якось влучити в рухому ціль навіть з близької відстані", – пояснює Крапивін.

За його словами, немає окремого порядку застосування вогнепальної зброї. Вичерпний перелік вказаний у законі про Нацполіцію, і там немає ані слова про те, куди саме має стріляти поліцейський.

"Їх навчають стріляти в тулуб. Ніхто не навчає стріляти в ноги чи на якесь попередження, – пояснює Вадим Пивоваров, виконавчий директор Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів. – Усі стрільби що в нас, що на Заході, проходять на полігонах або в тирах. Є фігура, є залік – потрібно влучити в життєво важливі органи. Тобто залік на вбивство".

Пивоваров уточнює, що якщо поліцейський застосовує зброю, то в нього вже є  підстави для цього і він має нейтралізувати об'єкт: "Тут поліцейський вважав, що він має право. Слідство має відповісти на запитання, чи були ці підстави обґрунтованими".

Сандра Кротевич три з половиною роки (2015-2018) прослужила в патрульній поліції і багато бачила, що може відбуватися в подібних потасовках.

"Зі свого досвіду можу сказати, що поліцейський захищав в першу чергу свою напарницю, – каже Кротевич у коментарі LIGA.net. – Чоловік міг витягти зброю з її кобури і застосувати цю зброю".

На думку Кротевич, якщо спиратися на ті уривки відео, які є станом на зараз, поліцейський мав зробити постріл у повітря, тим самим повідомивши людину, що якщо вона не припине застосування фізичної сили до напарниці, то буде стріляти. Але акцентує увагу, що слідство має дослідити відео з нагрудних камер поліцейських та опитати свідків і встановити правомірність застосування зброї.

ЩО ДАЛІ

Наразі обидва поліцейських знаходяться в лікарні, поліцейський, що стріляв – під особливим наглядом правоохоронців, повідомила речниця ДБР Тетяна Сапьян.

За її словами, слідство вже вилучило і долучило до матеріалів справи відео з бодікамер поліцейських, відео з мобільних телефонів, яке знімали діти загиблого, а також відео вчинення ймовірного порушення ПДР.

Щодо того, хто був за кермом, то Сапьян зазначила, що слідство розглядає ймовірність, що за кермом був чоловік, а в момент зупинки він міг помінятись місцями з жінкою. Але слідчі мають зібрати усі матеріали і зробити об'єктивний висновок.

Чи є відео з місця стрілянини – речниця ДБР не знає: "Буде зніматися відео з усіх доступних камер, які були в зоні досяжності і прив'язані по часу до періоду від моменту скоєння правопорушення до моменту скоєння ймовірного злочину".

Відповідальність поліціянта може бути різною, вважає Крапивін. Може бути і дисциплінарна, якщо були допущені мінімальні помилки. Наприклад, можна було голосом здійснити попередження, а його не було. Але при цьому обставини вимагали негайної реакції.

"А якщо в нього при собі був шокер, то він міг їм вдарити в спину. І тоді вже це може бути перевищенням службових повноважень, і мова про кримінальну відповідальність", – пояснює експерт.

За його словами, проводити паралелі з американською правоохоронною системою некоректно, адже в різних штатах різні критерії.

Якщо це умовний Техас, де вогнепальна зброя повністю легалізована для всіх повнолітніх громадян, то у поліцейського є презумпція, що будь-який громадянин, з яким він говорить, має при собі зброю.

"І от там все, як описують фейсбук-коментатори: при будь-якому різкому руху людини, цього достатньо, щоб застосувати проти нього зброю", – каже Крапивін.

Є штати, в яких доволі схоже з Україною регулювання: зброю можуть мати певні професії, або люди купують для самозахисту, якщо їм загрожує небезпека, або просто травматична зброя.

"Там немає такого, щоб відкривати вогонь на ураження у разі будь-якого руху, – додає експерт. – Людині спочатку доносять інформацію, застосовують легші заходи примусу".

Але Крапивін називає головну відмінність США від України. Якщо там поліцейський віддає наказ вийти з машини або заглушити двигун, то такі накази виконуються. Якщо вони не будуть виконані, то з великою вірогідністю людина буде затримана та отримає штраф.

Тобто сама система правосуддя доволі активно працює на те, щоб невиконання навіть найменш законних вимог поліцейських призводило до наслідків для людини, пояснює він.

"У нас же люди в принципі не виконують вимог поліцейських і за це рідко несуть відповідальність, – вважає Крапивін. – Тому виходить, що з одного боку частина суспільства каже, що поліція має бути жорсткішою та боротися з гонщиками та мажорами, які ревуть під час комендантської години. З іншого боку, коли поліція тільки намагається на законних підставах застосувати якусь силу, то починаються розмови про поліцейське свавілля".

Кротевич нагадує історію ексслужбовця спецроти МВС Торнадо Олександра Пугачова, якого у 2016 року в тому ж Дніпрі зупинила патрульна поліція. Поліцейські довго намагалися змусити його вийти з машини та попереджали про заходи примусу. У відповідь чоловік розстріляв поліцейських.

На думку Крапивіна, тоді поліцейські могли б діяти більш рішуче, але намагались уникнути конфлікту – за що поплатились життям.

Копи, на думку експерта, вважають, що суспільство не стане на їх бік, якщо вони використають зброю, що їх покарають і виженуть з поліції.

"Це про рівень правосвідомості. Якби поліція в нас активніше штрафувала людей і суди притягували до відповідальності, – резюмує Крапивін. – І навпаки, якби люди активніше скаржилися на будь-які незаконні дії і суди притягували до відповідальності правоохоронців, то напрацювалася б якась практика, і ситуація тоді була б схожа на американську. А поки що це геть не схоже". 

Джерело LIGA.net